Рішення № 136423634, 12.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3788/25

2/950/325/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 березня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z41.2233.00540574, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі відповідно до умов договору і графіка платежів.

17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 171123, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_2 за кредитним договором № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 52 157 грн 14 коп., яка складається із: 17 693 грн 29 коп. - заборгованість за основним боргом; 5 грн 61 коп. - заборгованість за процентами; 34 458 грн 24 коп. - заборгованість за комісією.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 6 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву не подала, доказів сплати заборгованості або заперечень проти розрахунку заборгованості суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено наявність передбачених законом умов для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, відзиву не подала, а позивач не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 19 березня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Z41.2233.00540574.

З наданої копії кредитного договору вбачається, що договір містить відомості про сторони, номер і дату договору, суму кредиту, строк кредитування, порядок повернення кредиту, обов`язок позичальника сплачувати проценти та комісії, а також підпис відповідача як позичальника. До матеріалів справи долучено графік щомісячних платежів, який є складовою частиною кредитних правовідносин та визначає строки і розміри платежів.

Судом також встановлено, що кредитні кошти були надані відповідачу, що підтверджується кредитним договором, графіком платежів, банківськими документами щодо видачі та перерахування коштів, а також іншими додатками до позову.

17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 171123. Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору факторингу, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 52 157 грн 14 коп., з яких: 17 693 грн 29 коп. - основний борг, 5 грн 61 коп. - проценти, 34 458 грн 24 коп. - комісія.

Доказів погашення цієї заборгованості, доказів неправильності розрахунку позивача або зустрічного розрахунку відповідач суду не надала.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи кредитний договір № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року, суд приходить до висновку, що цей доказ є належним і допустимим, оскільки безпосередньо підтверджує виникнення між АТ «Ідея Банк» та відповідачем кредитного зобов`язання. Договір містить істотні умови кредитування, а саме: сторони договору, предмет договору, порядок надання та повернення кредиту, умови сплати процентів і комісій. Наявність підпису відповідача свідчить про її волевиявлення на укладення договору та прийняття його умов.

Графік платежів суд оцінює як належний письмовий доказ, оскільки він конкретизує порядок виконання відповідачем грошового зобов`язання, визначає строки та розміри щомісячних платежів. Саме наявність графіка платежів дає можливість перевірити, чи настав строк виконання відповідних грошових зобов`язань та чи мало місце прострочення.

Паспорт споживчого кредиту, долучений до матеріалів справи, суд оцінює у сукупності з кредитним договором. Він підтверджує, що відповідачу були доведені основні умови кредитування, орієнтовна загальна вартість кредиту, розмір і характер платежів, що підлягали сплаті за договором. При цьому суд виходить із того, що паспорт споживчого кредиту сам по собі не замінює кредитного договору, але в сукупності з підписаним договором і графіком платежів підтверджує обсяг погоджених сторонами умов.

Банківські документи щодо видачі та перерахування кредитних коштів суд визнає належними та допустимими доказами фактичного виконання первісним кредитором свого обов`язку з надання кредиту. Вказані документи підтверджують, що кредитне зобов`язання не є формальним, а було реально виконане банком шляхом надання відповідачу грошових коштів або їх перерахування відповідно до умов договору.

Договір факторингу № 171123 від 17 листопада 2023 року та витяг із реєстру боржників суд оцінює як належні докази переходу права вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». У витягу з реєстру боржників ідентифіковано відповідача, кредитний договір, за яким виникла заборгованість, та суму боргу. Ці докази у своїй сукупності підтверджують процесуальне та матеріально-правове становище позивача як нового кредитора.

Розрахунок заборгованості суд оцінює з урахуванням умов кредитного договору, графіка платежів та документів щодо переходу права вимоги. Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума складається із заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією. Відповідач не надала суду доказів сплати вказаної суми, не подала власного розрахунку, не спростувала розрахунок позивача належними та допустимими доказами.

Платіжна інструкція про сплату судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп. підтверджує понесення позивачем судових витрат, які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача у разі задоволення позову.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін, свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Саме тому суд вирішує справу на підставі доказів, поданих сторонами, і не може самостійно збирати докази замість учасників справи, крім випадків, прямо передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. У цій справі цивільні права та обов`язки сторін виникли з кредитного договору № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України: «Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства». Отже, відповідач зобов`язана була виконувати кредитний договір саме у спосіб, строки та розмірах, погоджених сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України: «Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк». Оскільки кредитним договором і графіком платежів були визначені строки внесення платежів, їх невнесення у передбачені строки свідчить про порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України: «Договір є обов`язковим для виконання сторонами». Вказана норма закріплює принцип обов`язковості договору та виключає можливість односторонньої відмови боржника від виконання прийнятого на себе грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець - зобов`язується надати грошові кошти - кредит - позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти». Саме ця норма підлягає застосуванню у справі, оскільки правовідносини сторін виникли з кредитного договору, укладеного між банком та фізичною особою.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором. За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики або її частину, він зобов`язаний виконати грошове зобов`язання відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 514 ЦК України: «До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав». Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимагати від відповідача виконання зобов`язання в тому обсязі, який існував на момент переходу права вимоги.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому сам по собі факт відсутності згоди відповідача на укладення договору факторингу не впливає на чинність переходу права вимоги до позивача.

Згідно зі ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. У цій справі позивач надав суду договір факторингу та витяг із реєстру боржників, що є належними доказами переходу права вимоги.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона - фактор - передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони - клієнта - за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи - боржника. Зазначена норма застосовується до спірних правовідносин, оскільки право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача саме на підставі договору факторингу.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Отже, передання позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача не суперечить закону.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, у якій зазначено, що для стягнення заборгованості за кредитним договором кредитор повинен довести не лише факт існування кредитних відносин, а й конкретні умови, на яких позичальник погодився отримати кредит, а також розмір заборгованості.

Позивач надав суду кредитний договір, графік платежів, паспорт споживчого кредиту, документи щодо видачі кредиту, договір факторингу, витяг із реєстру боржників та розрахунок заборгованості. Тому суд приходить до висновку, що позивач довів як факт виникнення кредитного зобов`язання, так і його зміст та розмір невиконаної частини.

Суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі залежить від умов договору і строку кредитування, а після порушення грошового зобов`язання підлягають застосуванню норми цивільного законодавства про відповідальність боржника за прострочення.

З огляду на вказаний правовий висновок суд перевіряє, чи заявлена до стягнення сума ґрунтується на умовах договору та чи є вона підтвердженою письмовими доказами. Оскільки позивач просить стягнути визначену розрахунком суму основного боргу, процентів та комісії, передбачених кредитним договором і графіком платежів, а відповідач не подала доказів протилежного, суд вважає такі вимоги доведеними.

Відповідач не подала відзиву на позовну заяву та не надала суду письмових заперечень, не надала суду власного розрахунку, доказів оплати або доказів помилковості розрахунку позивача. За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлена сума боргу є доведеною.

Суд приходить до висновку, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 існували кредитні правовідносини, які виникли на підставі кредитного договору № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року.

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, а відповідач належним чином свого обов`язку щодо повернення кредиту, сплати процентів і комісій не виконала.

Судом також встановлено, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 171123 від 17 листопада 2023 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. 55, 129 Конституції України, ст. 11, 509, 512, 514, 516, 517, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 280284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором № Z41.2233.00540574 від 19 березня 2019 року у загальному розмірі 52 157 грн 14 коп., яка складається з: 17 693 грн 29 коп. - заборгованість за основним боргом; 5 грн 61 коп. - заборгованість за процентами; 34 458 грн 24 коп. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Роман БАКЛАНОВ