Рішення № 136423560, 11.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11629/25

Провадження № 2/466/1118/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 травня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

з участю представника позивача адвоката Бушевої І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Господар», з участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання майнового права на квартиру та гаражний бокс, -

встановив:

11.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Бушева І.М. звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2019 та 07.10.2020 між ОК ЖБК «Господар» та ОСОБА_1 було укладено договори №81 та №80 про сплату пайових внесків. За умовами цих договорів Кооператив зобов`язався організувати будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_2 , здати його в експлуатацію до 31.12.2020 та передати у власність члену Кооперативу двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (площею 48,29 кв.м.) та гаражний бокс у підвальній частині (площею 18 кв.м.).

Свої зобов`язання за вказаними договорами позивач виконав у повному обсязі, здійснивши оплату пайових внесків у загальній сумі 758 091,16 грн., з яких 616 291,16 грн за житлове приміщення та 141 800,00 грн за гаражний бокс.

Однак, станом на момент звернення до суду, відповідач умови договорів не виконав, об`єкт будівництва в експлуатацію не ввів та не передав позивачу об`єкти інвестування у передбачений договором спосіб.

Представник позивача, зазначає, що оскільки позивач повністю профінансував будівництво своєї частки нерухомого майна, він набув відповідні майнові права на ці об`єкти. Невиконання відповідачем своїх обов`язків порушує права позивача, тому він просить суд визнати за ним майнове право на ці об`єкти.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 15.12.2025 провадження у справі відкрито, призначено підготовче засідання.(а.с.56)

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 09.03.2026р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.(а.с.80)

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв або клопотань щодо предмету позову від них не надходило.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Бушева І.М. позовні вимоги підтримала з підстав вказаних у позові, просила позов задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України). Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, що 07 жовтня 2020 року між ОК «ЖБК «Господар» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 80 про сплату пайових внесків. Згідно з п. 2.1 та п. 1.1.2 вказаного Договору, об`єктом будівництва є житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який підлягав прийняттю в експлуатацію до 31 грудня 2020 року. Відповідно до Додатків №1 та №2 до Договору, об`єктом інвестування є двокімнатна квартира АДРЕСА_3 (будівельний номер) на 4-му поверсі, загальною проектованою площею 48,29 кв.м.

Пунктом 3.1 Договору встановлено вартість приміщення в розмірі 616 291,16 грн. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за Графіком внесків, сплативши вказану суму, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №44 від 07.10.2020 р. (308 145,58 грн) та №45 від 08.10.2020 р. (308 145,58 грн). Таким чином, Позивач набув право на отримання квартири у власність згідно з п. 8.1 Договору.

Крім того, 07 жовтня 2019 року між тими ж сторонами було укладено Договір № 81 про сплату пайових внесків. Предметом даного Договору (п. 1.1.5) є гаражний бокс площею 18 кв.м., розташований у підвальній частині того ж об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 3.1 Договору вартість об`єкта становить 141 800,00 грн. Позивач у повному обсязі здійснив оплату пайового внеску за гаражний бокс, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №46 від 09 жовтня 2020 року на суму 141 800,00 грн. Отже, зобов`язання Позивача за цим Договором також виконані в повному обсязі.

Згідно з п. 8.1 договорів, повна сплата пайових внесків є підставою для виникнення у члена Кооперативу права на отримання приміщень у власність. Всупереч умовам договорів та вимогам ст. 526, 530 ЦК України, Відповідач об`єкт будівництва в експлуатацію у встановлений строк не здав та приміщення Позивачу не передав. Оскільки Позивач повністю виконав умови договорів, він набув майнові права на вказані об`єкти нерухомості, які підлягають судовому захисту через порушення Відповідачем термінів виконання зобов`язань.

Проте, об`єкти інвестування позивачу передані не були, та в експлуатацію на момент розгляду справи та у визначені строки здано не було.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено факт повної оплати позивачем вартості об`єктів нерухомості, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №44, №45 та №46 (а.с.53).

Згідно зі ст. 527, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов`язковим для сторін. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом (ст. 610 ЦК України).

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій ст. 179 ЦК України надано визначення речі, як предмету матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

У контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та усталеної практики ЄСПЛ (справи «Броньовські проти Польщі», «Федоренко проти України»), поняття «майно» охоплює не лише матеріальні речі, а й «легітимні очікування» та «майнові права» щодо отримання права власності в майбутньому.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 30.01.2013 р. № 6-168цс12, від 25.08.2022 р. № 753/19473/19) визначає майнове право як «право очікування», що свідчить про правомочність власника такого права набути право власності на нерухоме майно в майбутньому. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 р. у справі № 359/5719/17, саме інвестор, за кошти якого споруджено об`єкт, набуває первісне право власності на нього.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулюються Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України від "Про інвестиційну діяльність".

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Таким чином, уклавши інвестиційний договір, договори про відступлення права з відкладальними умовами, які були спрямовані на інвестування в житлове будівництво, сторони по справі стали учасниками інвестиційного процесу й виниклі між ними правовідносини регулюються спеціальним законом Законом України Про інвестиційну діяльність, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) ще не існує, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Оскільки спірні приміщення є об`єктами інвестування в об`єктах будівництва, які після завершення будівництв стають окремим майном; до завершення будівництва про інвестованого об`єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об`єкт, а майнові права на нього; позивач повністю здійснив оплату вищевказаних об`єктів інвестування, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і визнання за позивачем майнових прав на вищевказані приміщення з врахуванням умов договорів, що фактична площа може бути іншою ніж проектна площа і підлягає уточненню після введення об`єкту будівництва в експлуатацію з коригуванням розміру пайового внеску пропорційно до збільшення/зменшення площі приміщень.

Крім того, 13 травня 2019 року Верховний Суд при розгляді справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), у разі невиконання забудовником зобов`язань щодо введення будинку в експлуатацію, ефективним способом захисту прав інвестора, який повністю сплатив кошти, є саме визнання майнових прав на об`єкт інвестування. Майнові права є «правом очікування» набуття права власності у майбутньому.

Отже, відповідно до діючого законодавства, позивач, як член кооперативу має право на визнання майнових прав на вказані об`єкти інвестування.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач виконав умови договорів, а відповідач порушив строки будівництва, суд вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 352,354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) майнове право в Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельний кооператив «Господар» на об`єкт нерухомості: квартиру АДРЕСА_4 , на суму сплачених пайових внесків у розмірі 616 291,16 грн.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) майнове право в Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельний кооператив «Господар» на об`єкт нерухомості: гаражний бокс в підвальній частині житлового багатоквартирного будинку, площею 18 м.кв., за адресою: АДРЕСА_2 , на суму сплачених пайових внесків у розмірі 141 800,00 грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Господар» (ЄДРПОУ 41197810) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6065,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заяво ю відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата складання та проголошення рішення 11.05.2026р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_5 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Господар», ЄДРПОУ 41197810, адреса 79035, м. Львів, вул. Зелена, 115Б.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця.

Суддя В. В. Свірідова