Ухвала суду № 136421218, 08.05.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1058/26

2-з/468/11/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

08.05.2026 суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєва Т.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кузя Олександра Миколайовича про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Перлина Степу» та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення та державного акту на право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки, усунути перешкоди в користуванні, приведення земельної ділянки у попередній стан,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , якого представляє адвокат Кузь О.М., звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів Фермерського господарства «Перлина Степу» та ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення 14 сесії ХХІ скликання Баштанської районної ради від 28 травня 1993 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 26,6 га для ведення селянського (фермерського) господарства; визнання протиправним та скасування державного акту на право приватної власності на землю (без номера), виданий ОСОБА_3 20 вересня 1993 року на підставі рішення 14 сесії ХХІ скликання Баштанської районної ради від 28 травня 1993 року, загальною площею 26,6 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований у книзі реєстрації державних актів за № 1013; визнаня незаконним та скасування свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Горбенко О.О. від 21 травня 2010 року (спадкова справа № 4/2010, зареєстроване в реєстрі за № 539), у частині переходу права приватної власності на земельну ділянку площею 8,8059 га кадастровий номер 4820610100:06:000:0336 (зараз кадастровий номер 4820610100:08:000:0033) до ОСОБА_2 ; скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,8059 га (кадастровий номер 4820610100:08:000:0033) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1915742348206; номер відомостей про речове право: 33250619, дата державної реєстрації 12.09.2019; скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 8,8059 га, кадастровий номер 4820610100:08:000:0033, шляхом скасування запису про земельну ділянку площею 8,8059 га кадастровий номер 4820610100:08:000:0033 у Поземельній книзі з одночасним припиненням усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки, та закриття щодо неї Поземельної книги; зобов`язання Фермерського господарства "Перлина Степу" (Код ЄДРПОУ 20885354) усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки загальною площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відновити попередній стан (розмір та межі) земельної ділянки загальною площею 8,5 га з кадастровим номером 4820610100:08:000:0006, яка перебуває у постійному користуванні Фермерського господарства "Перлина Степу" (запис про інше речове право № 62056553 від 21 жовтня 2025 року), відповідно до даних, які містяться в державному акті на право постійного користування землею, виданого 21 квітня 1992 року, шляхом винесення меж земельної ділянки в натурі.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову: накласти арешт на належну ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на праві приватної власності земельну ділянку із кадастровим номером 4820610100:08:000:0033, площею 8,8059 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, розташовану на території Баштанської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області; заборонити ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) розпоряджатись, продавати, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 4820610100:08:000:0033; накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 4820610100:08:000:0006, площею 8,5 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, розташовану на території Баштанської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, яка перебуває у постійному користуванні Фермерського господарства «Перлина Степу»; заборонити Фермерському господарству «Перлина Степу» (ЄДРПОУ 20885354) вчиняти дії, спрямовані на зміну правового/кадастрового стану земельної ділянки з кадастровим номером 4820610100:08:000:0006, а саме: розпоряджатись (у разі наявності повноважень), змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання зазначеної земельної ділянки.

Заяву обґрунтовує тим, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена тим, що наразі позивачем фактично здійснюються дії для оформлення (внесення відомостей) земельної ділянки площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , для чого 05.12.2025 подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до ДЗК (реєстраційний № ЗВ-9706304212025). Однак державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову № РВ-6300147252025, оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходяться інші земельні ділянки, а саме:

4820610100:08:000:0033 із співпадінням площі 56,8807%;

4820610100:08:000:0006 із співпадінням площі 43,1651%

Отже, на думку представника позивача, існує об`єктивний ризик того, що до ухвалення рішення у справі відповідачі або пов`язані з ними особи можуть вчинити дії, спрямовані на зміну правового/кадастрового стану спірних земельних ділянок, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду та відновлення порушеного права позивача. Зокрема, щодо земельної ділянки 4820610100:08:000:0033 (8,8059 га), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , існує ризик її відчуження (купівля-продаж, дарування тощо), обтяження (іпотека, інші обтяження), а також зміни конфігурації (поділ, об`єднання, формування нових ділянок), що призведе до появи нових набувачів/обтяжувачів та потреби залучення додаткових осіб до справи, а також до фактичної неможливості або істотногоускладнення виконання можливого рішення суду про скасування державної реєстрації ділянки та припинення речових прав щодо неї. Окремо, щодо земельної ділянки 4820610100:08:000:0006 (8,5 га), яка перебуває у постійному користуванні ФГ «Перлина степу» (запис про інше речове право № 62056553 від 21.10.2025, підстава державний акт на право постійного користування землею від 21.04.1992) , реальним є ризик внесення змін до відомостей ДЗК/реєстрів щодо меж, конфігурації, складу або інших характеристик такої земельної ділянки, що безпосередньо вплине на можливість виконання позовних вимог про відновлення попереднього стану (розміру та меж) цієї ділянки та усунення перешкод у користуванні ділянкою 0,10 га. Будь-які реєстраційні або кадастрові трансформації щодо ділянки 4820610100:08:000:0006 (у т.ч. поділ/об`єднання, уточнення меж, внесення змін до координат) можуть створити ситуацію, за якої фактичне відновлення стану, на який спрямований позов, вимагатиме нових технічних процедур, додаткових спорів та стане непропорційно складним.

Заява передана на розгляд судді 08.05.2026.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов такого висновку.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Положеннями ч. 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Другої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10.11.2021 у справі № 361/6799/14-ц) забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Предметом судового спору, як вбачається зі змісту позовної заяви, є не вимоги про визнання права власності на певну земельну ділянку, а виключно немайнові вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування, правовстановлюючих документів з метою припинення права власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 4820610100:08:000:0033 площею 8,8059 га, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення попереднього стану земельної ділянки площею 8, 5 га кадастровий номер 4820610100:08:000:0006, яка перебуває у постійному користуванні ФГ «Перлина степу», задля можливості в подальшому реєстрації позивачем земельної ділянки 0, 10 га для обслуговування належного йому на праві власності будинку. Між тим, площа земельних ділянок відповідачів, на які він просить накласти арешт, становить 8,8059 га (належить ОСОБА_2 ) та 8,5 га (перебуває у користуванні ФГ «Перлина степу»). Отже, на переконання суду, предмет позову не є співмірним заходам його забезпечення, які просить застосувати представник позивача.

Крім того, спірні земельні ділянки призначені для ведення фермерського господарства і мають обмеження на відчуження та зміну цільового призначення відповідно до законодавства. Також, з огляду на вказану вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20, в заяві про забезпечення позову необхідно зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Проте представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження вказаних ним обставин, які, на його переконання, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Ним не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відтак, у задоволення заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кузя Олександра Миколайовича про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: