Ухвала суду № 136421061, 11.05.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3280/26

пр.№ 1-кс/464/485/26

У Х В А Л А

11 травня 2026 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання про арешт майна,

у с т а н о в и в :

Слідчий Сихівського відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12026141410000406, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 травня 2026 року, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 , про арешт майна, добровільно виданого ОСОБА_4 з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, виснує наступне.

Порядок подання клопотання про арешт майна та вимоги до нього передбачені ст.ст.170, 171 КПК України.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч.1 ст.171 КПК України).

Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цього розділу параметрами, які є актуальними на момент його формування (Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 29).

Верховний Суд у постанові від 26 січня 2024 року у справі № 466/9158/14-к виснував, що витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.

Зважаючи, що до матеріалів клопотання не долучено відповідних постанов органу прокуратури та органу досудового розслідування, у зв`язку з чим у слідчого ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_6 відсутні підтвердження повноважень, відповідно, на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна та на його погодження.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч.1 ст.170 КПК України).

У клопотанні не зазначено необхідності позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто взагалі не вказано в чому саме полягатиме арешт майна.

Як зазначено у клопотанні, постановою слідчого від 07 травня 2026 року речі визнано речовими доказами.

Водночас у наданих слідчому судді матеріалах відсутня постанова слідчого про визнання переліченого в клопотанні майна речовими доказами. Відсутність постанови про визнання майна речовими доказами, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості проаналізувати та дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речових доказів.

До того ж як передбачено ч.2 ст.100 КПК України, речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Виконання цих імперативних вимог кримінального процесуального закону матеріали клопотання не містять.

У порушення п.1 ч.2 ст.171 КПК України клопотання не містить жодного обґрунтування підстав та необхідності арешту згаданого майна, а зводиться до викладу фактичних обставин кримінального провадження та цитування законодавства, що не є виконанням вимог закону.

У силу ч.ч.1, 2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 заявою добровільно видав майно, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт. Таким чином прохання, викладене у клопотанні про арешт тайна, про розгляд такого без участі власника майна не ґрунтується на вимог чинного законодавства, а також жодним чином не мотивоване.

Визначені нормами КПК повноваження слідчого судді спрямовані на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, у поєднанні з метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладають саме на слідчого суддю обов`язок встановлення, з`ясування та дослідження усіх обставин справи у кожному конкретному випадку, у тому числі і необхідності з`ясування власника майна, питання щодо арешту якого вирішується судом (постанова Великої Палати Верховного суду від 12 грудня 2019 року у провадженні № 11-788сап19).

У п.3 ч.2 ст.171 КПК України передбачено два альтернативних варіанти доведення належності майна особі: 1) за допомогою документів, які підтверджують право власності на майно; 2) за допомогою конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження майном, на чому наголошує Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 947/27786/21.

За таких обставин, відсутність у клопотанні інформації про власника (володільця) майна, питання про арешт якого порушує сторона обвинувачення перед слідчим суддею, не співвідноситься з вимогами ч.2 ст.171 КПК України та призведе до унеможливлення повідомленням судом заінтересованих осіб про розгляд такого клопотання, що відповідно до ст.172 КПК України є обов`язком суду, і висновки, які будуть зроблені слідчим суддею за результатами розгляду клопотання, будуть носити характер припущення, що є неприпустимим, та одночасно позбавлять власників (володільців) майна можливості реалізувати передбачені КПК процесуальні права учасника справи.

Згідно з ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведені вище недоліки, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого подано без додержання вимог ст.171 КПК України та підлягає поверненню для усунення недоліків протягом встановленого строку.

Положенням про ГУ НП у Львівській області, затвердженим наказом НП України у редакції від 10 червня 2020 року за № 439, функцією останнього визначено організацію діяльності структурних підрозділів ГУ НП та здійснення контролю за їх діяльністю, з урахуванням чого вказану постанову слід направити ГУ НП у Львівській області для організації контролю за її виконанням.

Керуючись ст.ст.171, 172, 309, 369-372, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Повернути клопотання про арешт майна слідчому СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 та встановити строк 72 год для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Проінформувати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) про викладене у мотивувальній частині ухвали для організації контролю за її виконанням.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає відповідно до вимог ст.309 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_8