Ухвала суду № 136419848, 11.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

11 травня 2026 року Справа № 520/11642/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

у с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить: - зупинити проходження ОСОБА_1 військової служби до розгляду справи по суті; - заборонити командиру військової частини НОМЕР_1 ухилятися від повідомлення свого ID та прийняття рапорту про направлення на лікування; - заборонити вчинення перешкод бригаді швидкої медичної допомоги у наданні медичної допомоги та госпіталізації; - заборонити позбавляти ОСОБА_1 засобів зв`язку; - надати адвоката з центру безоплатної правової допомоги; - направити ухвалу для негайного виконання органам державної виконавчої служби.

В обґрунтування заяви покликається на те, що має намір звернутися до цього ж суду за із позовною заявою до відповідача військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя ососба, яґка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 про скасування рішення ВЛК. Щодо доводів зазначає: у нього наявні численні захворювання (хронічний холецистит, гастроезофагеальний рефлюкс, жирова дегенерація печінки, гастродуоденіт, компресія нервових корінців при міжхребцевих грижах тощо), підвищений рівень цукру в крові, наявність ургентного направлення на госпіталізацію; викрадено медичні документи працівниками ТЦК; неможливість отримати на руки висновок ВЛК, а також на те, що продовження служби може призвести до погіршення стану здоров`я всі ці обставини є підставною для забезпечення позову. Просить заяву задовольнити.

Військововю частиною НОМЕР_1 подано до суду заперечення на заяву про забезпечення адміністративного позову. Наводить аргументи про те, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2026 № 69 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. На час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона шляхом забезпечення позову здійснювати зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю, яким безумовно є і наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2026 № 69, яким солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Забезпечення позову шляхом зупинення проходження ОСОБА_1 військової служби до розгляду справи за його позовом про скасування рішення ВЛК та проходження повторного огляду лікарями ВЛК до набрання законної сили рішенням суду, не відповідає вимогам КАС України. Просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.

Розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження у відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України та фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється згідно з ч. 1 ст. 229 КАС України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Як уже наголошувалося судом, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

При цьому, регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Таким чином, аналіз змісту вказаних норм та правових висновків свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі дії можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд зазначає, що ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22).

Тому фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності дій відповідача, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Стосовно забезпечення позову шляхом зупинення проходження військової служби до розгляду справи по суті, суд зазначає.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

За приписами частини другої статті 154 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

06.03.2026 позивач зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .

Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що "... процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу" (пункт 56).

Отже запропонований позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення проходження військової служби позивачем є не співмірним із підставами та предметом майбутнього позову позивача та суперечить п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України.

Щодо застосування забезпечення позову шляхом заборони вчинення перешкод наданню медичної допомоги то такий захід стосується не стільки предмета спору, скільки права на медичну допомогу, що не може бути вирішено у межах вирішення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.

Заборона позбавляти засобів зв`язку та інші подібні способи забезпечення позову до подання позовної заяви до суду, які наведені позивачем, носять немайновий характер і виходять за межі інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Суд також враховує, що питання придатності/непридатності до військової служби за станом здоров`я вирішується спеціально уповноваженими органами ВЛК, і оскарження їх висновків здійснюється в судовому порядку по суті, а не через забезпечення позову.

Щодо вимоги позивача про надання адвоката з центру безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право користуватися правовою допомогою. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Згідно із Законом України Про безоплатну правову допомогу право на безоплатну вторинну правову допомогу (в тому числі представництво в суді) мають окремі категорії громадян.

Однак призначення адвоката за рахунок держави здійснюється не ухвалою суду про забезпечення позову, а в порядку, визначеному Законом, шляхом подання відповідної заяви до територіального центру з надання безоплатної правової допомоги або через суд (у визначених випадках).

В ухвалі про забезпечення адміністративного позову суд вирішує виключно питання застосування заходів забезпечення позову (ст. 151 154 КАС України). Вимога про призначення адвоката виходить за межі предмета заяви про забезпечення позову. Позивач не надав суду доказів, що він належить до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу на момент розгляду цієї заяви (наприклад, довідка про доходи, статус учасника бойових дій, статус особи з інвалідністю тощо).

Таким чином, питання про забезпечення позивача адвокатом з системи безоплатної правової допомоги не може бути вирішене в межах розгляду заяви про забезпечення адміністративного позову.

Отже, позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову не наведено та не надано доказів у підтвердження того, що: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

З огляду на викладені обставини станом на день постановлення цієї ухвали в суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав в майбутньому. Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

З огляду на викладене заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 КАС України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 11.05.2026.

Суддя М. І. Садова