Рішення № 136418948, 11.05.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2026 року м. Рівне№460/16770/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають в обчисленні пенсії ОСОБА_1 виходячи із проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік - 725,65 грн та індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,66594;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 за період з 15.03.2025, обчисливши її виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, послідовно збільшеної на коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115 в сумі 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,6577675.

Позов обґрунтовано тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.09.1993 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, розмір якої було визначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 01.01.2004 перераховано відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №460/4067/24, яке набрало законної сили 16.08.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.12.2023 №172850024151 про відмову у поновленні виплати призначеної пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати їй пенсії за віком з 18.12.2023, виходячи із загального страхового стажу 37 років 1 місяць 1 день та середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії 217,00378.

На виконання вказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновлено виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, а Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області після проведення перевірки документів про заробітну плату, обчислило розмір пенсії для її виплати позивачу.

Позивач стверджує, що після отримання листа-відповіді від 29.08.2025 №1700-0202-8/64455 на адвокатський запит представника позивача було з`ясовано, що обчислення і виплата її пенсії проводиться з грубими порушеннями положень чинного законодавства, оскільки і середня заробітна плата (дохід) по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, і індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача не відповідають порядку їх обчислення.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідач для обчислення її пенсії застосовує проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2008 рік - 306,45 грн, послідовно збільшений на коефіцієнти підвищення, тоді як з 01.10.2017 для всіх пенсій, призначених до зазначеної дати, базовим показником є середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн (відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Послідовне застосування до зазначеного показника коефіцієнтів індексації, встановлених Кабінетом Міністрів України, утворює розмір середньої заробітної плати станом на 01.03.2025 в сумі 8913,83 грн.

Окрім цього, позивач вважає, що відповідачем протиправно обчислено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Так, сума коефіцієнтів заробітної плати (Ск) за період з 01.10.1991 по 30.09.1993 склала 63,78642 та обчислена правильно, кількість місяців страхового стажу (К), які враховані для визначення коефіцієнта заробітної плати, теж обчислена правильно - 24 місяці. Відтак, виходячи з формули обчислення (Ск:К), індивідуальний коефіцієнт повинен становити 63,78642:24 = 2,6577675, тоді як відповідачем застосовано показник 1,66594, що не відповідає жодній нормі чинного законодавства.

На переконання позивача, поновлена з 18.12.2023 пенсія повинна була бути обчислена та проіндексована Пенсійним органом відповідно до положень чинного законодавства, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, посилаючись на наступне. Відповідач зазначив, що при поновленні пенсії за віком ОСОБА_1 з 18.12.2023 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №460/4067/24 враховано середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії 217,00378 та застосовано середню заробітну плату по країні за 2002 рік (306,45 грн) - згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783, з урахуванням норм статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач послався на положення статей 27, 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону. Стверджував, що з 01.03.2024 та з 01.03.2025 для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2002 рік (306,45 грн) - згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти підвищення, передбачені постановами Кабінету Міністрів України, що становить 650,81 грн з 01.03.2024 та 725,65 грн з 01.03.2025.

Відповідач вказав, що заробітну плату позивача для обчислення пенсії за віком проіндексовано шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти, визначені постановами Уряду; розмір пенсії визначено з урахуванням страхового стажу та заробітної плати відповідно до норм законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.09.1993 перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, розмір якої було визначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 01.01.2004 пенсія перерахована відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №460/4067/24, яке набрало законної сили 16.08.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.12.2023 №172850024151 про відмову у поновленні виплати призначеної пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати їй пенсії за віком з 18.12.2023, виходячи із загального страхового стажу 37 років 1 місяць 1 день та середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії 217,00378.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області проведено поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 18.12.2023, виходячи із загального страхового стажу 37 років 1 місяць 1 день та середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії 217,00378, після чого електронну пенсійну справу направлено за місцем проживання ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Зі змісту рішення про перерахунок пенсії від 19.11.2024 №172850024151 вбачається, що для обчислення пенсії ОСОБА_1 застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні за 2002 рік - 306,45 грн, збільшений на коефіцієнт 2,1237025912 (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796), що становить 650,81 грн. Сума коефіцієнтів заробітної плати склала 39,98265 за 24 місяці, індивідуальний коефіцієнт для обчислення визначено в розмірі 1,66594, а середньомісячний заробіток для обчислення - 234,28 грн.

Рішенням про перерахунок пенсії від 26.02.2025 №172850024151 з 01.03.2025 застосовано той самий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2002 рік - 306,45 грн, додатково збільшений на коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209), що становить 725,65 грн; індивідуальний коефіцієнт для обчислення залишено на рівні 1,66594; середньомісячний заробіток для обчислення становить 261,22 грн.

25.08.2025 представник позивача - адвокат Рибалко Н.О. - звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з адвокатським запитом №944/08/2025 щодо порядку обчислення пенсії ОСОБА_1 , правомірності застосування показників середньої заробітної плати та індивідуального коефіцієнта.

Листом від 29.08.2025 №1700-0202-8/64455 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що для обчислення пенсії ОСОБА_1 застосовано середню заробітну плату по країні за 2002 рік (306,45 грн) - згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783, з урахуванням норм статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», послідовно збільшений на коефіцієнти підвищення з 01.03.2019, 01.05.2020, 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025. Зазначено також, що оптимальний заробіток для визначення розміру коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії за 60 календарних місяців страхового стажу не обчислювався.

Вважаючи протиправними дії відповідача в частині обчислення розміру пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Таким чином, розмір пенсії за віком обчислюється, зокрема, із заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Щодо застосованого відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (Зс) для обчислення пенсії позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Тобто, для обчислення пенсій станом на 1 жовтня 2017 року враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн, що випливає із самого змісту прикінцевих положень Закону.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124).

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, законодавцем та Урядом створено єдиний, послідовний та внутрішньо узгоджений механізм проведення індексації пенсій, відповідно до якого базовою величиною для застосування коефіцієнтів збільшення є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн.

Послідовне застосування передбачених постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнтів збільшення до базового показника 3764,40 грн дає такий результат: 3764,40 грн х 1,17 (коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124) х 1,11 (коефіцієнт підвищення з 01.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251) х 1,11 (коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127) х 1,14 (коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118) х 1,197 (коефіцієнт підвищення з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168) х 1,0796 (коефіцієнт підвищення з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185) х 1,115 (коефіцієнт підвищення з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209) = 8913,83 грн.

Тобто з 01.03.2025 для всіх пенсій за віком, призначених до 01.10.2017, базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, становить 8913,83 грн.

Натомість, як убачається із наданих відповідачем рішень про перерахунок пенсії від 19.11.2024 та від 26.02.2025, відповідач при обчисленні пенсії позивача застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2002 рік (306,45 грн) - згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783, з урахуванням норм статті 43 Закону №1058-IV, послідовно збільшений на ті самі коефіцієнти підвищення, передбачені постановами Кабінету Міністрів України, що становить 650,81 грн з 01.03.2024 та 725,65 грн з 01.03.2025.

Суд зауважує, що пункт 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV є нормою прямої дії, яка з 01.10.2017 запровадила єдиний базовий показник середньої заробітної плати (3764,40 грн) для перерахунку всіх пенсій, призначених до її набрання чинності, незалежно від того, який показник застосовувався для обчислення пенсії раніше. Тому подальші коефіцієнти індексації, встановлені постановами Кабінету Міністрів України, повинні застосовуватись саме до цього базового показника, а не до показника, що враховувався для обчислення пенсії на якусь іншу дату (зокрема, дату припинення виплати пенсії в зв`язку з виїздом особи до тимчасово окупованої території).

Доводи відповідача про правомірність застосування для обчислення пенсії позивача показника середньої заробітної плати за 2002 рік (306,45 грн), послідовно збільшеного на коефіцієнти індексації, суд оцінює критично, оскільки такий підхід суперечить пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та пункту 5 Порядку №124, які прямо встановлюють базову величину для індексації - показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн.

Окрім того, такий підхід призводить до істотного заниження розміру пенсії пенсіонера та фактичного позбавлення особи частини пенсійних виплат, на які вона має право відповідно до закону, що не узгоджується з гарантованим статтею 46 Конституції України правом на соціальний захист.

Враховуючи наведене, дії відповідача в частині застосування для обчислення пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік - 725,65 грн (з урахуванням індексації) є протиправними та такими, що не відповідають положенням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, частини 2 статті 42 цього Закону та пункту 5 Порядку №124.

Щодо застосованого відповідачем індивідуального коефіцієнта заробітної плати (Ск:К) для обчислення пенсії позивача суд зазначає наступне.

Як уже зазначено вище, відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К). Тобто індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається як співвідношення суми коефіцієнтів заробітної плати (Ск) за кожний місяць врахованого страхового стажу до загальної кількості місяців страхового стажу, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (К).

Зі змісту рішень про перерахунок пенсії від 19.11.2024 та від 26.02.2025 вбачається, що для обчислення пенсії ОСОБА_1 враховано заробітну плату за період з 01.10.1991 по 30.09.1993, тобто за 24 місяці. Сума коефіцієнтів заробітної плати (Ск) за зазначений період склала 63,78642.

Відтак, виходячи з формули, передбаченої частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача повинен становити: 63,78642 (Ск) : 24 (К) = 2,6577675.

Натомість, як убачається із зазначених рішень про перерахунок пенсії, відповідач застосував індивідуальний коефіцієнт у розмірі 1,66594, який не відповідає результату обчислення за встановленою законом формулою.

Суд звертає увагу на те, що в наданих відповідачем рішеннях про перерахунок пенсії від 19.11.2024 та від 26.02.2025 у графі «Сума коефіцієнтів заробітної плати» одночасно зазначено два показники: 63,78642 (загальний без обмежень) та 39,98265 (з обмеженням). Однак суд установив, що відповідач не обґрунтував у спірних рішеннях підстав застосування для обчислення індивідуального коефіцієнта саме показника 39,98265, не зазначив, які періоди заробітної плати з 24 врахованих місяців було піддано обмеженню та з посиланням на яку конкретну норму закону. У наданих відповідачем відповідях на адвокатські запити, зокрема у листі від 29.08.2025 №1700-0202-8/64455, також не міститься обґрунтування правомірності використання обмеженого показника при тому, що, як випливає із самого змісту цих листів, відповідач визнає, що оптимальний заробіток для визначення розміру коефіцієнта заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу не обчислювався.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч вимогам процесуального закону, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема не довів правомірності застосування для обчислення пенсії індивідуального коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,66594, який не відповідає результату обчислення за формулою, передбаченою частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV.

Виходячи з наведеного, дії відповідача в частині обчислення пенсії ОСОБА_1 виходячи з індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,66594 є протиправними.

З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, належним і ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 за період з 15.03.2025, обчисливши її виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, послідовно збільшеної на коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115 в сумі 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,6577675.

За наведених обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати у виді судового збору у сумі 969,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають в обчисленні пенсії ОСОБА_1 виходячи із проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік - 725,65 грн та індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,66594.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 за період з 15.03.2025, обчисливши її виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, послідовно збільшеної на коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115 в сумі 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,6577675.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, витрати у виді судового збору у сумі 969,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 11.05.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО