Ухвала суду № 136416555, 11.05.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4857/26

№ провадження 2/646/3722/2026

У Х В А Л А

про забезпечення позову

11 травня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в особі судді Клімової С.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської міської ради, представник позивача: Августинюк Валерія Ігорівна до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленого Валентина Вікторовича, Державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Жбадинського Олега Михайловича, Державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Лесько Олександра Васильовича про визнання недійсними рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації права власності з закриттям розділу, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та відновлення попереднього стану

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківська міська рада інтереси якої представляє ОСОБА_1 звернулася до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленого Валентина Вікторовича, Державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Жбадинського Олега Михайловича, Державного реєстратора Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Лесько Олександра Васильовича про визнання недійсними рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації права власності з закриттям розділу, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та відновлення попереднього стану.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року провадження по справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову в якій остання просить суд заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчинення будь-яких дій щодо відчуження об`єкту нерухомого майна житловий будинок загальною площею 298,7 кв.м житловою площею 78,7 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1982338663101).

Заява обґрунтована тим, що 04.09.2018 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу № 1181 від 04.09.2018 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та договору купівлі-продажу № 1178 від 04.09.2018 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набула право власності на дві окремі квартири (№ 2 та АДРЕСА_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 42830567 від 04.09.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Скорбач Яною Сергіївною проведено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 42829753 від 04.09.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Скорбач Яною Сергіївною проведено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 .

Також, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки № 1184 від 04.09.2018 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:017:0030, площею 0,0389 га.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 42831142 від 04.09.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Скорбач Яною Сергіївною проведено реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:017:0030, площею 0,0389 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1635749863101). Вказані реєстраційні дії не оспорюються Харківською міською радою.

Однак 10.12.2019 державним реєстратором Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленим Валентином Вікторовичем прийнято два взаємопов`язані рішення: рішенням № 50118066 від 10.12.2019 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 05.12.2019 13:17:31 за реєстраційним номером 37335795, яку подала ОСОБА_2 , податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_2 / НОМЕР_3 / провів державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок з реєстраційним номером 1982338663101, що розташований АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6310138800:01:017:0030, ОСОБА_2 , що утворився у результаті об`єднання об`єктів нерухомого майна: квартира з реєстраційним номером 1635720463101, що належав на праві власності, форма власності: приватна, ОСОБА_2 ; квартира з реєстраційним номером 1635687263101, що належав на праві власності, форма власності: приватна, ОСОБА_2 закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційні справи 1635720463101, 1635687263101.

Рішенням № 50117356 від 10.12.2019 вперше, з відкриттям розділу зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 145,1 кв.м, житловою площею 78,7 кв.м зазначений у плані літ. «А-2» та слідуючі господарські будівлі і споруди: замощення І, ворота № 1, 6, хвіртка - № 2, 4, 5, огорожа № 3 (РНОНМ 1982338663101). Як підставу для державної реєстрації права власності на житловий будинок вказано документи: - договір купівлі-продажу № 1181 від 04.09.2018 укладений між ОСОБА_3 ОСОБА_2 ; - договір купівлі-продажу № 1178 від 04.09.2018 укладений між ОСОБА_3 ОСОБА_2 ;

Для проведення державної реєстрації, окрім вказаних договорів, державному реєстратору були надані довідка від 11.01.2019 № 135/01-19 та технічний паспорт від 11.01.2019 № б/н.

Відповідно до змісту вказаної довідки виготовленої ФОП ОСОБА_4 11.01.2019 за № 135/01-19, обстеженням 11 січня 2019 року, та проведеним комплексом робіт встановлено, що квартири складають двоповерховий садибний житловий будинок літ. «А-2» загальною площею 145,1 кв.м, та житловою площею 98,3 кв.м. Згодом, рішенням державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Жбадинського Олега Михайловича про державну реєстрацію прав № 51534974 від 10.03.2020 на житловий будинок загальною площею 298,7 кв.м житловою площею 78,7 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1982338663101), до до актуальної інформації про об`єкт речових прав було внесено зміни. Опис змін: загальна площа: 145,1 кв.м, житлова площа: 98,3 кв.м змінено на: загальна площа: 298,7 кв.м, житлова площа: 78,7 кв.м. Документи, подані для державної реєстрації: додано декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ХК141200621155, виданий 02.03.2020, видавник: Інспекція Державного архітектуро-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Документ отримано з ЄРД видалено: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 11.01.2019, видавник: ФОП ОСОБА_4 видалено: Довідка, серія та номер: № 135/01-19, виданий 11.01.2019, видавник: ФОП ОСОБА_4 . Далі, державним реєстратором Лозуватської сільської ради Дніпропетровської області Лесько Олександром Васильовичем рішенням № 75321887 від 01.10.2024 проведено державну реєстрацію прав за заявою від 30.09.2024 за реєстраційним номером 63210876. На підставі вказаного рішення, державним реєстратором Лесько О.В. було внесено зміни до актуальної інформації про об`єкт речових прав: опис об`єкта: загальна площа 298,7 кв.м, житлова площа 78,7 кв.м., опис: житловий будинок загальною площею 298,7 кв.м., житловою площею 78,7 кв.м. позначений у плані літ. «А-2» та слідуючі господарські будівлі та споруди: замощення І, ворота - № 1, 6, хвіртка - № 2, 4, 5, огорожа № 3.

Вважають, що дізнавшись про подання Харківською міською радою вказаного позову відповідачем ОСОБА_2 можуть здійснюватися дії щодо відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача під час розгляду вищевказаного позову та ухилення від настання наслідків, передбачених рішенням суду.

Також вважають, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником спірного нерухомого майна та має всі можливості вільно розпоряджатися спірним майном, тобто має можливість в будь-який час укласти правочин та відчужити спірне майно третім особам, що негативно вплине на їх права у майбутньому, а у подальшому призведе до необхідності залучення їх до участі у справі, визнання цивільно-правових угод недійсними, а також скасування відповідних рішень державних реєстраторів про реєстрацію речових прав на це спірне майно, що в цілому негативно вплине на строки розгляду справи по суті та затягуванню процесу. Крім того, це порушить права і свободи особи, яка придбає спірне майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 150 ЦПК України передбачено вичерпний перелік видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

За положеннями п. п. 1, 2 та 3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи, що на теперішній час між сторонами виникає спір, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії підлягає задоволенню, насамперед як спосіб захисту прав та інтересів позивача, оскільки до винесення рішення по справі відповідач може вчинити дії щодо реалізації або відчуження у будь-який іншій спосіб даного майна, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Тому в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

У відповідності до ч.7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Враховуючи викладене, підстав для застосування зустрічного зобов`язання, у відповідності до ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає, з урахуванням природи спірних відносин, що виникли між сторонами, способу забезпечення позову, наявності зареєстрованого у заявника місця знаходження та відсутності у суду даних про вчинення ним дій щодо зловживання наділеними процесуальними правами та дій спрямованих на відчуження належного майна або інших дій, які можуть свідчити про наміри заявника утруднити або унеможливити виконання судового рішення у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження об`єкту нерухомого майна житловий будинок загальною площею 298,7 кв.м житловою площею 78,7 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1982338663101).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали одночасно з направленням заявнику направити до державної виконавчої служби для негайного виконання та заінтересованим особам.

Згідно з ч.11 ст. 153 ЦПК оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити, що у відповідності до положень ч.4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя С.В. Клімова