Рішення № 136414934, 11.05.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/337/26

Єдиний унікальний № 748/3636/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Костюк С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

03.11.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет»:

1) суму заборгованості за Договором позики № 1825229 в розмірі 10 054,00 грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 054,00 грн сума заборгованості за відсотками;

2) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.03.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 1825229. Згідно з умовами договору позики позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним. Проте відповідач не виконав належним чином свого зобов`язання. 26.10.2021 р. за договором факторингу № 2610 до ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» перейшло право грошової вимоги до відповідача. 03.04.2023 р. за договором факторингу № 030423-ФМ до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до відповідача. Зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість за вищевказаним договором позики.

Ухвалою судді від 07.11.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав. Крім того, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

13.03.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1825229, за умовами якого сума позики складає 3 000,00 грн, строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), знижена процентна ставка 0,01 %, процентна ставка за понадстрокове користування 2,70 %, орієнтовна загальна вартість позики 3009,00 грн (а.с.15).

Відповідно до умов договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», у разі неповернення/повернення не в повному розмірі несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Згідно з п. 7.12-7.16 Правил сторони погодилися, що у разі якщо на дату закінчення строку позики у позичальника наявна заборгованість за договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично продовжується на 1 календарний день (автопролонгація). Проценти за автопролонгацією нараховуються за базовою ставкою, вказаною в договорі позики. Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Подовження строку автопролонгації припиняється у разі, якщо на протязі 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено позику.

Вказаний договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису.

Згідно витребуваної інформації із АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла до суду 08.12.2025 р., встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .

Також, відповідно до витребуваної виписки № б/н за період з 13.03.2021 р. по 16.03.2021 р. із АТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 відповідача 13.03.2021 р. зараховано 3 000,00 грн (а.с.66).

Згідно платіжної інструкції/операції ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 13.03.2021 р., встановлено, що позивач надіслав 13.03.2021 р. на картковий рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі 3 000,00 грн (а.с.17).

26.10.2021 р. ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклали договір факторингу № 2610 за умовами якого відбувається перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру боржників (зворот а.с.27-32).

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Заборгованостей за Договором факторингу № 2610 від 26.10.2021 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстрі заборгованостей, зокрема за договором позики № 1825229, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.33, 34-35).

03.04.2023 р. ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФМ, за умовами якого відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно до реєстру боржників (зворот а.с.37 -41).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором № 030423-ФМ від 03.04.2023 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр заборгованостей від 03.04.2023 р., зокрема за договором позики № 1825229, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.42, 43-44).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором позики № 1825229 від 13.03.2021 р. станом на 15.10.2025 р. становить 10 054,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом позики, 7 054,00 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 6-8).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір позики № 1825229від 13.03.2021 р. був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторонни досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає в тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 906/1174/18 (п. п. 37, 38).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі № 761/33403/17).

Права кредитора у зобовязанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у звязку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п. 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 р. у справі № 910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 р. у справі № 910/19199/21).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості по кредитному договору.

З огляду на зазначене, позов підлягає задоволенню.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 р., укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.45-48), актом приймання-передачі наданої правничої допомоги (зворот а.с.49-50), витягом з акту № 3-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 06.10.2025 р. за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 4 500,00 грн (а.с. 49-50).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, задоволенням позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12 13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 1825229 в розмірі 10 054 (десять тисяч п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок, з яких: 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 054 (сім тисяч п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Кухта