Рішення № 136414903, 11.05.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/183/26

Єдиний унікальний № 748/3013/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретар Костюк С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

08.09.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»:

1) суму заборгованості за Договором позики № 4187854 від 11.12.2023 р. в розмірі 20 218,34 грн, з яких: 6 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 518,34 грн сума заборгованості за відсотками;

2) судовий збір 3 028,00 грн;

3) витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 1 514,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.12.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 4187854.

14.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Позивач просить стягнути на його користь заборгованість по кредиту, яка становить 20 218,34 грн разом із судовими витратами. Розгляд просить справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою судді від 10.09.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав. Крім того, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення позивач не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 4187854 (а.с.6-8).

Згідно з п. 1. Договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті hups://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги (п. 5.2).

Згідно з договором позивач надає відповідачу грошові кошти (позику) у розмірі 20 218,34 грн строком на 20 днів на умовах передбачених договором позики, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 31.12.2023 р. зі сплатою базової процентної ставки за перший день користування позикою (фіксована) 29,81 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 3,00 %. (п. п. 2.1.-2.4.)

14.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21 (а.с.10-12), у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстру боржників.

У період з 28.07.2021 р. до 25.07.2024 р. між сторонами було укладено додаткові угоди № 2 від 28.07.2021 р., № 7 від 13.06.2022 р., № 32 від 25.07.2024 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. (а.с.13-15).

До матеріалів справи долучено копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Акту прийому-передачі реєстру боржників який є невід`ємною частиною цього договору (а.с.16).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 28 від 25.07.2024 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 218,34 грн, з яких: 6 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 518,34 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.18).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п. 5 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано копію договору про надання позики № 4187854 від 11.12.2023 р., який не підписано відповідачем, проте він містить інформацію про його персональні дані, номер індивідуального ідентифікатора для підпису документів, номер електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , що може свідчити про укладення відповідачем договору позики з первісним позикодавцем у порядку, визначеному ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Разом з тим, жодних документів на підтвердження перерахування коштів по договору позики суду № 4187854 від 11.12.2023 р. на банківську картку відповідача не надано. Також відсутні докази, що саме йому належить картка, реквізити якої указані в договорі.

Фінансові документи, які б у відповідності до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», могли бути належними та допустимими доказами здійснення фінансових операцій між сторонами кредитних договорів, зокрема платіжні інструкції, меморіальні ордера, квитанції, виписки банків про рух коштів по рахунках відповідача, реєстри тощо в матеріалах справи відсутні.

Згідно із розрахунку заборгованості станом на 25.07.2024 р., сформованої ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», вбачається, що відповідач має заборгованість перед відповідачем на суму 20 218,34 грн, з яких: 6 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 518,34 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.19,20).

Розрахунок заборгованості за договором не є беззаперечним доказом факту видачі відповідачу кредитних коштів та невиконання ним своїх зобов`язань по договору, оскільки здійснений самим позивачем і не підтверджується жодними доказами, зокрема первинними фінансовими документами.

При цьому, суд приймає до уваги, що та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо фактів надання кредитних коштів та розміру заборгованості за тілом кредиту і за відсотками.

Стосовно доказів переходу до позивача від первісних кредитодавців права вимоги за договорами, суд звертає увагу, що договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., укладений між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», передував укладенню договору позики № 4187854 від 11.12.2023 р., оскільки такого зобов`язання на той момент ще не існувало.

При цьому, сам вказаний договір факторингу не містить умов, за яких його дія поширюється на кредитні договори, що виникли після його укладення. Натомість, умовами договору факторингу передбачено, що предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Тобто, дія договору вичерпується відступленням права вимоги щодо визначених реєстром зобов`язань, і не поширюється на інші грошові зобов`язання.

Вимога на момент укладення договору повинна була бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо відповідача на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021 р. не було, та сторони не могли передбачити, що 11.12.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Відповідачем буде укладено договір позики.

За положеннями ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факт укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику за договором № 4187854 від 11.12.2023 р. неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до позивача як нового кредитора.

Недоведеність указаних фактів та обставин належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

Оскільки у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, суд залишає судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики відмовити у повному обсязі.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Кухта