Рішення № 136414543, 11.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/24029/25

Провадження № 2/638/4130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Кирилішиної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області в особі Наталії Бєлікової в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, згідно прохальної частини якої просить суд: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до повноліття. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку у Службі у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах. Відповідно до актового запису про народження дитини його батьками записані - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В зареєстрованому шлюбі вони не перебували, однією сім`єю не проживали. Відповідач ОСОБА_2 свідомо грубо порушувала права своєї дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Дитина не отримувала належного харчування, не мала чистого одягу та взуття. Приміщення підвалу багатоповерхового будинку, де мешкала дитина, не можливо вважати житлом, оскільки воно несе реальну велику загрозу життю та здоров`ю хлопчика, який потребує належного догляду та супроводу. Завдяки вчасно вжитих заходів з боку правоохоронних органів та Служби у справах дітей вдалося уникнути тяжких наслідків, таких як важкі хронічні хвороби та навість смерті дитини. Малолітнього ОСОБА_5 невідкладно вилучено від матері, які свідомо змушувала малолітнього перебувати в страшних умовах, які несли реальну загрозу його життю та здоров`ю. Малолітнього ОСОБА_1 було постановлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та тимчасового влаштовано до родини патронатного вихователя ОСОБА_6 . Мати дитини пройшла обстеження в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» і була виписана з діагнозом: вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. Проходити подальше лікування відмовилась. Постійного місця проживання не має, а також не має коштів на утримання дитини. Жодного разу не відвідала дитину в патронатній родині та не надавала фінансової підтримки на її утримання. Батька дитини ОСОБА_3 у телефонному режимі було повідомлено про те, що дитину вилучено від матері та запрошено до Служби у справах дітей для вирішення цього питання. Але після розмови зв`язок було втрачено, з приводу повернення дитини не звертався. Батько ніколи не цікавився життям дитини, здоров`ям та розвитком, не приймав участі у його вихованні та утриманні, був повідомлений про тяжкі життєві обставини, у які потрапив його малолітній син, але не вжив ніяких заходів щодо їх попередження або усунення. Вказані обставини свідчать про ігнорування батьками потреб малолітнього ОСОБА_1 , а також грубим порушенням його прав, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав. Також позивач просить стягнути з батьків аліменти на утримання дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 15.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.03.2026 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду.

Від представника позивача Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області Лєснікової Г.Б.. до суду надано заяву з проханням розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надали.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частинами 1-3 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частинами 1-2, 4 статті 155 СК України закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Матеріалами справи встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2024 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

До Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшов лист Сектору ювенальної превенції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області від 09.04.2025 № 7459/119-60/05-2025 з інформацією про те, що за адресою: вул. Джанкойська, м. Харків 08.04.2025 о 10.27 автопатрулем Трал 111 було виявлено ОСОБА_2 разом із малолітнім сином ОСОБА_7 , які мешкали під відкритим небом у лісопарку. Працівниками СЮП був здійснений виїзд за вказаною адресою. Під час спілкування ОСОБА_2 повідомила, що раніше мешкала в орендованій квартирі, але через не сплату орендної плати, її було виселено. У зв`язку із відсутністю коштів та боячись переслідування з боку батька дитини, вони були вимушені мешкати на вулиці та ночувати у підвалах. Співробітниками поліції дитину разом з мамою було доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради, де хлопчика було оглянуто лікарями та встановлено, що життю та здоров`ю дитини нічого не загрожує. Після цього, за сприяння працівників СЮП, їх було влаштовано на проживання до гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

Працівниками Служби у справах дітей спільно із фахівцем із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Шевченківському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» 09.04.2025 року відвідано родину за адресою: АДРЕСА_1 . Проведено обстеження умов проживання, під час якого встановлено, що для проживання дитини створено задовільні умови. Кімната гуртожитку обладнана трьома ліжками, шафою, холодильником. У наявності також стіл та стільці. Кухня та сан. вузол загального користування на поверсі, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 09.04.2025 року №50.

Згідно повідомлення начальника СЮП ВП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 17.04.2025 року за №8011/119-60/05-2025 встановлено, що ОСОБА_2 разом із сином 10.04.2025 року покинула своє місце мешкання та не повертались. Інспекторами СЮП ВП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області здійснювалось патрулювання міста Харкова, а також відпрацювання можливих місць перебування останньої.

До ССД по Шевченківському району 06.08.2025 надійшла інформація від робітників, які проводили ремонтні роботи у підвалі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , про те що під час проведення перевірки системи опалення у підвалі вони виявили жінку, чоловіка та малолітню дитину, які спали на підлозі. Зі слів мешканців будинку, там вони мешкають тривалий час. Чоловік та жінка часто перебувають в стані алкогольного сп`яніння. Робоча група оперативного реагування відразу виїхала за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки інформації. Під час обходу підвальних приміщень було виявлено ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_7 та її співмешканцем ОСОБА_8 . Жінка з дитиною спали на підлозі застеленій матрацами та ганчір`ям. Всюди розкидані речі, залишки їжі та порожні пляшки з алкогольних напоїв. Комунікації будинку (електрична проводка, труби гарячої і холодної води та каналізації) проходять над місцем сну. Всі були дуже брудні, відчувався стійкий не приємний запах. 3 Працівниками Служби та співробітниками сектору ювенальної превенції ВП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було проведено обстеження умов проживання дитини, за результатами якого складено Акт оцінки рівня безпеки дитини та прийнято рішення про вилучення дитини з небезпечного середовища. З метою медичного обстеження, малолітнього ОСОБА_1 було викликано бригаду швидкої та невідкладної медичної допомоги, якою дитину доставлено до комунального некомерційного підприємства КНП «Міська клінічна лікарня № 31» ХМР, з метою обстеження та, за необхідності лікування.

Згідно протоколу тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища від 06.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вилучено з небезпечного середовища за адресою: АДРЕСА_2 , підвал 11 під`їзду.

Також комісією проведено та складено акт оцінки рівня безпеки дитини.

Згідно наказу начальника Служби у справах дітей по Шевченківському району №70 від 06.08.2025 року, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік з підстави проживання в сім`ї, у якій батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

01.09.2025 року малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виписано з КНП «Міська клінічна лікарня №31» Харківської міської ради та складено висновок про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини, стан дитини задовільний.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась на обстеженні в стаціонарному наркологічному відділенні №3 з 18.08.2025 року по 22.08.2025 рік. Вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. На час обстеження протиалкогольне лікування не потребує. Виписана з відділення по проходженню обстеження в задовільному стані.

Згідно наказу начальника служби у справах дітей Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області №72 від 01.09.2025 року, передано з 01.09.2025 року малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасове виховання та спільне проживання у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_10 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , як такого, що перебуває у складних життєвих обставинах, терміном на 3 місяці з дня влаштування. Покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психічний розвиток малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на патронатного вихователя ОСОБА_11 .

Позивачем направлялись запити батькам малолітнього ОСОБА_1 запити щодо повідомлення про місцезнаходження дитини, можливості відвідування останнього, та подальшої долі дитини, проте згідно повідомлення начальника Служби у справах дітей Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 25.11.2025 року за №01-43/552, батьки дитини жодного разу не виходили на зв`язок, ані з патронатним вихователем, ані зі Службою у справах дітей. Зустрічі батьків з дитиною не ініціювались та не проводилися. Протягом зазначеного часу батьками не виявлено зацікавленому станом здоров`я дитини, умовами її проживання, рівнем забезпечення потреб, а також фізичним, психоемоційним розвитком. Будь-які звернення щодо участі у вихованні чи підтримці малолітньої дитини відсутні.

Окрім цього, також не вдалось можливим встановити місце знаходження батька дитини - ОСОБА_3 .

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради №24 від 25.11.2025 року, Комісія вважала за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо їх малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За положеннями частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За приписами частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт того, що відповідачі створювали непридатні для життя дитини умови, знехтували своїми батьківськими правами і взагалі не виконували батьківських обов`язків, не змінювали своє ставлення до батьківських обов`язків і після проведення профілактичних заходів службою у справах дітей, мати не приймала жодних мір щодо доведення позитивної зміни свого відношення до батьківських обов`язків, фактично самоусунившись від піклування за дитиною, та з досліджених судом обставин вбачається, що батьки з самого моменту народження проігнорували свої батьківські обов`язки, з того часу не змінили своєї поведінки, не цікавляться життям дитини, будь-які докази щодо намагання відповідачів піклуватися про дитину з часу її народження матеріали справи не містять, не подавали відповідних заяв чи клопотань про повернення дитини, суд вважає за необхідне прийняти доводи наявності підстав для позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх малолітнього сина.

Суд зазначає, що відповідно до статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (частина друга статті 166 СК України).

Відповідно до вимог частини 3 статті 166 СК України при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 254 СК України, на період перебування дитини в сім`ї патронатного вихователя за нею зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, які вона мала до влаштування в сім`ю патронатного вихователя.

Частиною 2 статті 256 СК України визначено, що при влаштуванні дитини в сім`ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини.

У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів на утримання малолітнього сина, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання щодо судових витрат суд вирішує у відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,19,81,141, 259,264,265,268,354, 430 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Харківської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання невідоме, батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання невідоме, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, шляхом перерахування коштів на користь опікуна, прийомних батьків, державного закладу, до яких буде влаштовано дитину, починаючи з 01.12.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання невідоме, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. на користь держави по 1 211,20 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: