Рішення № 136414388, 07.05.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2450/26

Провадження № 2/750/1906/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів,

третя особа Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

в с т а н о в и в :

28 лютого 2026 року представник позивача з використанням системи «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, в якому просила припинити примусове стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовано позов тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/17287/24 від 12 вересня 2025 року було розірвано. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 750/2194/25, яка набрала чинності 20 лютого 2026 року, визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу у військовій частині, отримує постійний дохід, який з червня 2025 року по грудень 2025 року становив 404585 грн. 79 коп. Отже, ОСОБА_4 проживає разом із своїм сином ОСОБА_7 , займається його вихованням, опікується ним та утримує його. У той же час, позивач, на виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24, продовжує належним чином сплачувати аліменти на своїх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Враховуючи, що судовим рішенням визначено місце проживання сина сторін з батьком, а тому позивач звернувся з позовом до суду про припинення стягнення з нього аліментів на утримання сина та зменшення розміру аліментів, що наразі стягуються з нього на користь відповідача.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач подала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що син ОСОБА_9 фактично проживає з нею. З 10.12.2025 позивач перебуває у тривалому відрядженні, а тому син проживав з матір`ю та перебував на її утриманні. Крім того, вимога позивача про зменшення аліментів до 1/6 є необґрунтованою, оскільки така зміна допустима лише за умови погіршення матеріального стану платника, а позивач, будучи офіцером у відрядження отримує додаткові виплати.

У квітні представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, в якій просила позов задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що позивач сплачує аліменти у визначеному судом розмірі, а відповідачка отримує ці аліменти, що не заперечується сторонами по даній справі. Сплата аліментів на утримання дітей є підтвердженням факту утримання ОСОБА_4 дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Неповнолітній син сторін ОСОБА_12 більшість часу проживає разом з батьком, донька ОСОБА_13 більшість часу проживає з відповідачкою, що було встановлено Чернігівським апеляційним судом при розгляді справи № 750/2194/25 про встановлення місця проживання дітей з батьком. Позивач вважає, що він належним чином займається вихованням дітей, піклується про них, створює всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку. Представник позивача зазначає, що середній дохід позивача становить близько 67430,97 грн, що підтверджується постановою Чернігівського апеляційного суду від 17.02.2026 у справі № 750/2194/25 та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Отже, за рішенням суду позивач має сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від усіх його доходів, тобто, у середньому близько 22 476,99 грн. З урахуванням того, що позивач перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу, щомісячно отримує немаленьку заробітну плату, а отже сплачує аліменти в значно більшому розмірі, ніж встановлено законом. Крім того, щодо аргументації відповідачки про безпідставне зменшення аліментів з 1/3 частки до 1/6, то позивач вважає, що нарахування аліментів на утримання дитини, яка постійно не проживає з матір`ю суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити. Також, позивач зазначив, що не має заперечень проти зменшення розміру аліментів з 1/3 до 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/17287/24 від 12 вересня 2025 року було розірвано.

Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15, 16).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. (а.с. 19-25).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 750/2194/25, яка набрала чинності 20 лютого 2026 року, визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 26-36).

Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 03.02.2026, житло розміщене на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку, складається з 4 кімнат. Діти ОСОБА_14 та ОСОБА_13 проживають в окремих кімнатах, які обладнані усім необхідним для навчання та відпочинку дітей (а.с. 40).

Копією договору оренди житла (квартири) від 15.07.2025 підтверджується, що ОСОБА_3 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягів з реєстру територіальної громади від 27.02.2026 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 26.10.2019 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11-13).

Позивачем до матеріалів справи надано копію акту від 01 квітня 2026 року про проживання без реєстрації ОСОБА_4 та його сина ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають на військовій службі, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 та довідкою військової частини НОМЕР_2 .

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.01.2026 підтверджується, що з червня 2025 року по грудень 2025 року дохід ОСОБА_4 становив 404 585,79 грн.(а.с. 17).

Відповідно до копії листа Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.04.2026 на виконанні у Відділі перебуває виконавчий лист № 750/17287/24 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_15 та дочки ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів. На рахунок стягувачки були перераховані кошти у: січні 2026 року 29221 грн. 27 коп., лютому 2026 року 43737 грн. 54 коп., березні 2026 року 43737 грн. 54 коп.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що з відповідачем у нього існує домовленість про те, що іноді син ОСОБА_14 проживає у матері, проте це буває не часто і не систематично, а тому саме він несе витрати на утримання сина, в тому числі купує продукти харчування, одяг, одноразово сплатив за гурток 10000 грн., у зв`язку з чим є необхідним припинення стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання сина, оскільки судовим рішенням визначено місце проживання сина саме з ним.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, а також їх призначення.

Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20 зауважив, що тлумачення приписів статті 179 СК України дає підстави зазначити, що аліменти - це кошти особливого призначення, їх належить використовувати для потреб дитини. На одержувача аліментів покладається обов`язок розпоряджатися аліментами лише за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням необхідно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Одержання аліментів на дитину тим з батьків, з яким дитина не проживає, не відповідає її інтересам і не забезпечує розпорядження аліментами виключно за цільовим призначенням.

Судом установлено, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, закон передбачає можливість звільнення особи від сплати аліментів.

Позивач зазначає, що змінилися обставини, які впливають на припинення стягнення з нього аліментів на сина, оскільки на сьогодні він проживає з ним.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні (див.: постанову Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18)).

Стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить нормам статті 181 СК України, згідно з якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, провадження № 61-3738св22, від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19, провадження № 61-11986св20, від 12 травня 2023 року у справа № 686/12480/22, провадження № 61-12518св22, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Припинення стягнення аліментів з відповідача за встановлених обставин у цій справі відповідає лігітимній меті - захисту прав дитини.

Вирішуючи спір у справі в частині позовних вимог про припинення сплати аліментів, суд керується тим, що настала обставина, а саме, фактичне проживання ОСОБА_5 з батьком, який зобов`язаний сплачувати аліменти на його утримання на користь матері, з якою на час ухвалення рішення про стягнення аліментів дитина проживала. Настання такої обставини має значення для вирішення цього спору.

З огляду на викладене позов в частині вимог про припинення стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених на користь ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що стягуються з ОСОБА_4 згідно з постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні позивач не заперечував проти зміни розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24, з 1/3 частини до 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24 на утримання двох дітей стягнено 1/3 частку з усіх видів заробітку (доходу) позивача, тобто по 1/6 частці на кожну дитину, а також, те, що позивач погодився сплачувати на утримання дочки аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), то вимога позивача про зміну розміру аліментів з 1/3 до 1/4 частини підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України та статтями 197 Сімейного кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених на користь ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що стягуються з ОСОБА_4 згідно з постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24.

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 750/17287/24, з 1/3 частини до 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 11.05.2026.

Суддя