Рішення № 136414244, 11.05.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/172/26 2/729/414/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №71548837 від 08.03.2025 в розмірі 22680 грн., а також судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 71548837, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у власність на визначений договором строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти і комісію за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. За умовами вказаного кредитного договору кредитодавець виконав свої зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти.

Відповідно до умов кредитного договору, він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства.

27.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 25.07.2025 до договору факторингу № 27/03/25, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 71548837 від 08.03.2025 року в сумі 22 680 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 630 грн. заборгованість за відсотками, 14000 грн. заборгованість за пенею, та 1050 грн. комісія за надання кредиту.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Після відступлення права вимоги позивачу відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунок нового кредитора, ні на рахунок первісного кредитора, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.03.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте надав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково, просить відмовити у стягненні з нього нарахованої пені у зв`язку із дією в країні воєнного стану та просив розглянути справу без його участі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, 08.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит № 71548837, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 7000 гривень (а.с.7-13).

Згідно з п.п. 2.1 Кредитного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити проценти від суми кредиту і комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до умов Кредитного договору, він укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням договору відповідач підтвердив, що ознайомився з умовами договору та правилами надання кредиту, розміщеними на веб-сайті кредитодавця, усвідомлює їх зміст, обсяг своїх зобов`язань та наслідки укладення договору, а також погодився з ними.

15.04.2026 року, на виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «ТАСКОМБАНК» надано витребувану судом інформацію та виписку по картковому рахунку відповідача, з яких вбачається, що 08.03.2025 року на банківську картку, емітовану на ім`я ОСОБА_1 , було зараховано кредитні кошти у сумі 7000 грн., що підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором № 71548837.

27.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) позивачу за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, а позивач прийняв такі права вимоги (а.с.20-24)

Згідно з п. 1.2 договору факторингу, перехід від первісного кредитора до позивача прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі відповідного реєстру боржників, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 25.07.2025 до договору факторингу № 27/03/25, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 22 680 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 630 грн. заборгованість за відсотками, 14000 грн. заборгованість за пенею та 1050 грн. комісія за надання кредиту (а.с.28).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію`передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частини 1 та 2 статті 1077 ЦК України вказують, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 71548837 від 08.03.2025 року в сумі 7000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 630 грн. сума заборгованості за відсотками та 1050 грн. комісія за надання кредиту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення нарахованої пені, то суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено заборгованість за пенею за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 71548837 від 08.03.2025 року у розмірі 14000 грн.

Разом з тим, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, доходить висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки пеня нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 71548837 від 08.03.2025 року в сумі 8680 грн., з яких: 7000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 630 грн. заборгованість за відсотками та 1050 грн. комісія за надання кредиту.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути із відповідача 22680 грн., проте судом задоволено позов частково, про стягнення заборгованості у розмірі 8680 грн, що становить 38,27 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: (2 662,40 грн.* 38,27 %) = 1018,90 грн.

Керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №71548837 від 08.03.2025 у розмірі 8680 (вісім тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1018 (одну тисячу вісімнадцять) гривень 90 копійок судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400 м.Бровари Київська область вул.Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига