Рішення № 136414001, 28.04.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/30631/25

Провадження № 2/686/3608/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Хараджі Н.В.,

при секретарі судового засідання - Козуляк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про виділ у натурі частки з нерухомого майна, визнання права власності як на окремий об`єкт нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про виділ у натурі частки з нерухомого майна, визнання права власності як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору дарування від 29.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №2907, мати позивачки ОСОБА_3 подарувала, ОСОБА_1 , 3/10 житлового будинку за номером АДРЕСА_1 , які складаються з житлової кімнати 3-2 площею 11,7 кв.м. та житлової кімнати 3-3 площею 16,5 кв.м., коридору 3-1 площею 8,6 кв.м., коридору 3-4 площею 3.8 кв.м. та цегляного льоху «В» (п.1).

Співвласниками житлового будинку є ОСОБА_4 (співвласник 1/5 частки будинку на підставі договору дарування) та ОСОБА_2 (співвласник 1/2 частки будинку, отриманої в спадщину після смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

На підтвердження викладених обставин додає Інформаційну довідку №446960460 від 09.10.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна будинковолодіння; копію договору дарування від 29.04.2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М.; копію витягу ХБТІ №667969 від 29.05.2003 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно; копію технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 , інвентарний №8083, р.н. 6302/875969; копію відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №04-11/1098 від 09.10.2025 року з додатком (копія довідки ХБТІ про технічний опис об`єкта нерухомого майна станом на 24.09.2019 року; копія повідомлення ХБТІ №718650 від 24.09.2019 року, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2019 року); копію повідомлення ХБТІ №221/01-18 від 14.10.2025 року з додатками (копію повідомлення ХБТІ №755136 від 14.10.2025 року, копія договору дарування від 10.11.1989 року, копію договору купівлі-продажу від 05.05.1972 року, копію поверхового плану, копію експлікації площ, копію план-схеми, копію експлікації внутрішніх площ, копію витягу №452963 від 25.03.2003 року, копію схеми будівель і споруд на земельній ділянці № НОМЕР_1 , копію договору дарування від 29.04.2003 року, копію витягу №667969 від 29.05.2003 року.

Позивачка зазначає, що відповідно до висновку експертного дослідження судового експерта ОСОБА_6 №40/25 від 20.10.2025 року технічний виділ 3/10 частки майна співвласнику ОСОБА_1 , зокрема виділ частини житлового будинку площею 40,6 кв.м. із загальної площі житлового будинку 102,1 м2 та господарської споруди цегляний льох (літ. В), що знаходяться по АДРЕСА_1 за наданою технічною документацією, можливий. Варіант технічного виділу 3/10 частини будинковолодіння згідно планувального рішення зазначеного у копії технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 наступний: - виділити співвласнику 3/10 частини ОСОБА_1 приміщення у житловому будинку: 3-1 Коридор 8,6 кв.м.; 3-2 Житлова кімната 11,7 кв.м.; 3-3 Житлова кімната 16,5 кв.м.; 3-4 Коридор 3,8 кв.м. Разом по 3-му відокремленому приміщенню (3/10 частини)- 40,6 кв.м. Господарські будівлі та споруди: Літ. «В» Льох цегляний.

Окрім цього, зазначає, що на час проведення дослідження за фактично встановленим порядком користування приміщення спільного користування відсутні, про що свідчить висновок експерта, який додається.

Отже, оскільки житловий будинок А-І з прибудовами по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності, відповідачі як співвласники не мають наміру укладати договір про поділ майна в натурі, бо їм це не потрібно, тому я як, співвласник цього майна позбавлена можливості вчиняти дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а саме розпоряджатися своєю часткою у цьому майні, що передбачено ст. 319 ЦК України, приватизації прибудинкової земельної ділянки.

У зв`язку з необхідністю виділу 3/10 частини будинку в окремий об`єкт нерухомого майна позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2025 року вказану позовну заяву було розприділено судді Продану Б.Г.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.10.2025 року вказану справу прийнято до розгляду до відкрито провадження по справі, розгляд якої провести за правилами загального позовного провадження.

23 січня 2026 року до суду надійшов відзив представника Хмельницької міської ради Алли Франковської, у якому зазначено, що прийняття рішення у справі покладається на розсуд суду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Димчук С.І. від 28.01.2026 року за №195 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №686/30631/25, зв`язку зі смертю судді ОСОБА_7 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.01.2026 року розподілено для розгляду судді Хараджі Н.В.

Ухвалою Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області від 29.01.2026 року прийнято до провадження цивільну справу № 686/30631/25.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , Хмельницької міської ради про виділ у натурі частки з нерухомого майна, визнання права власності як на окремий об`єкт нерухомого майна в частині вимог до ОСОБА_8 .

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Інші учасники, повідомлені належним чином, до судового засідання не з`явилися.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 29.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2907, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 3/10 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з належною до неї частиною надвірних будівель, а саме: житлові кімнати 3-2 площею 11,7 кв.м., 3-3 площею 16,5 кв.м., коридори 3-1 площею 8,6 кв.м., 3-4 площею 3,8 кв.м. та цегляний льох літ. «В».

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №446960460 від 09.10.2025 року співвласниками зазначеного будинковолодіння є також ОСОБА_4 , якій належить 1/5 частка будинку на підставі договору дарування, та ОСОБА_2 , якій належить 1/2 частка будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .

На підтвердження права власності позивачкою подано копію договору дарування від 29.04.2003 року, витяг ХБТІ №667969 від 29.05.2003 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 та інші письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до висновку судового експерта Марченкова Г.Г. №40/25 від 20.10.2025 року технічний виділ у натурі 3/10 частки житлового будинку та господарської споруди цегляного льоху літ. «В» є можливим. Експертом визначено, що виділу підлягають приміщення: коридор 3-1 площею 8,6 кв.м., житлова кімната 3-2 площею 11,7 кв.м., житлова кімната 3-3 площею 16,5 кв.м., коридор 3-4 площею 3,8 кв.м., загальною площею 40,6 кв.м., а також льох літ. «В». Крім того, експертом зазначено, що приміщення спільного користування у будинку фактично відсутні.

Судом також встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності сторін, однак відповідачі не виявили наміру укладати договір про поділ майна в натурі, у зв`язку з чим позивачка позбавлена можливості повноцінно реалізовувати свої права співвласника щодо розпорядження належною їй часткою майна, зокрема здійснити оформлення окремого об`єкта нерухомого майна та приватизацію прибудинкової земельної ділянки.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч.1ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Згідно з ч. 1ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 3ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), співвласнику передається частина нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 ЦК), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому в законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи, що 3/10 частки спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 належать позивачу на законних підставах, їх виділення не суперечить закону та не порушує інтересів інших співвласників. З огляду на наявність технічної можливості виділу в натурі зазначених 3/10 часток із об`єкта нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 16, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10, 12, 76-82, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі із спільної часткової власності 3/10 частини житлового будинку А-І з прибудовами по АДРЕСА_1 , загальною площею 40,6 кв.м., що складається з приміщень: 3-1 коридор 8.6 кв.м., 3-2 житлова кімната 11.7 кв.м., 3-3 житлова кімната 16.5 кв.м. 3-4 коридор 3.8 кв. м. та господарської споруди: цегляний льох літ В.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на домоволодіння як окремий об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , загальною площею 40,6 кв.м., що складається з приміщень: 3-1 коридор 8.6 кв.м., 3-2 житлова кімната 11.7 кв.м., 3-3 житлова кімната 16.5 кв.м. 3-4 коридор 3.8 кв.м. та господарської споруди: цегляний льот літ В.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 08.05.2026 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа