Ухвала суду № 136413074, 24.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11044/26

Провадження № 1-кс/947/5954/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвокатаОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000393 від 18.04.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді головного інженера КП «Кодимакомунсервіс», раніше не судимого ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть клопотання.

В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ,із можливістю внесення застави у розмірі 1502 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що складає 4 998 656 грн.

Зміна запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою вмотивована стороною обвинувачення тим, що після застосування 17.04.2026 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, останнім в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана.

Окрім вищенаведеного, підозрюваний ОСОБА_4 надав викривальні свідчення проти себе та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, також останній надав добровільну згоду на проведення слідчого експерименту за участі захисника безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення, вказану слідчу дію було заплановано на 21.04.2026, у звязку з чим прокурор змінив в засіданні клопотання, однак з незрозумілих причин підозрюваний ОСОБА_4 , після зміни йому запобіжного заходу на заставу, перестав співпрацювати зі слідством та відмовився від своїх попередніх свідчень.

На підставі чого слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із даним клопотанням.

У судовому засіданні

Прокурор обґрунтував клопотання, та просив задовольнити. З приводу наявності підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу на тримання під вартою наголосив, що запобіжний захід у вигляді застави не є дієвим, оскільки підозрюваний не вніс кошти як заставу та перестав співпрацювати зі слідством, вважає, що підозрюваний ввів орган досудового розслідування в оману щодо наміру співпраці. Повідомив, що наразі отримано висновок по другому епізоді кримінального правопорушення, згідно якого розмір збитків спричинених державі, складають 937 098,28 грн. Тому вважає, що зазначений запобіжний захід у вигляді застави не зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник підозрюваного долучив до матеріалів клопотання: повістку про виклик підзахисного до прокурора; довідки про доходи ОСОБА_4 та його дружини, а також документи які характеризують особу підзахисного. Заперечував проти задоволення клопотання на його думку підзахисний не отримав підозру належним чином, тому він не є підозрюваним і до нього не може бути застосовано будь-який запобіжний захід. Стверджує, що підозра та клопотання про зміну запобіжного заходу є необґрунтованими, а ризики недоведені. Зазначив, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави є непомірним для його підзахисного. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав думку захисника. Повідомив, що заставу не вносив, навіть частково, оскільки на даний час немає можливості внести заставу в будь-якому розмірі. Зазначив, що він працює головним інженером КП «Кодимакомунсервіс», в його обов`язки входить забезпечення громадян водопостачанням, надають транспортні засоби. Вказує на те, що з підозрою не погоджується. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та запевнив, що наміру переховуватися не має, оскільки у нього є жінка та батько.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2024 за № 12025160000000393 від 18.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лютого 2021 року призначений на посаду інженера КП «Кодимакомунсервіс» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області. В його повноваження входить організація роботи підприємства, що забезпечує централізоване водопостачання населенню та надає інші соціально-побутові послуги.

У невстановлений точний час, утім не пізніше 20 листопада 2025 року у ОСОБА_4 , який обізнаний про попит серед місцевих мешканців на придбання піску в якості будівельної сировини, а також в силу займаної посади знає про можливість його використання в якості складових до сумішей, що закуповуються комунальним підприємством за результатами публічних закупівель для потреб будівництва та у зимовий період для підсипки доріг і тротуарів, виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення для його подальшої реалізації і використання.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 листопада 2025 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, за вказівкою ОСОБА_7 , почав здійснювати незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення, а саме піску.

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та підлеглими йому працівниками КП «Кодимакомунсервіс», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , підшукали територію, яка багата на поклади корисних копалин місцевого значення - піску.

Вказана ділянка надр розташована поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, в межах географічних координат: 48.100619, 29.091936; 48.102739, 29.099958; 48.098034, 29.104906; 48.094766, 29.099099, що логістично приваблива для здійснення доставки до міста та його околиць, а також дозволяє вживати заходи конспірації через віддаленість від поселень місцевих мешканців.

Реалізуючи злочинний план, у період часу з 20.11.2025 по 21.01.2026 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з директором комунального підприємства ОСОБА_7 , надавав вказівки водіям екскаватора-навантажувача добувати пісок із кар`єру, а водіям вантажівок вивозити його з кар`єру до місць його тимчасового зберігання та доставки покупцям.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 під контролем ОСОБА_7 , водії екскаватора-навантажувача марки «JCB 3CX», д.н.з. « НОМЕР_1 », ОСОБА_10 та ОСОБА_8 здійснили незаконний видобуток піску в кар`єрі, що розташований за вищевказаними координатами, а також завантажили його до вантажівок.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 під контролем ОСОБА_7 , залучені до протиправної діяльності водії вантажівок, а саме:

- ОСОБА_9 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 5511» д.н.з. « НОМЕР_2 », належну комунальному підприємству, забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_11 , використовуючи вантажівку марки «ЗИЛ 4316», д.н.з. « НОМЕР_3 », належну дружині директора - ОСОБА_14 , забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_12 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 55102» д.н.з.

« НОМЕР_4 », належний батькові директора - ОСОБА_15 забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_13 використовуючи вантажівку марки «Volvo FL7» д.н.з.

« НОМЕР_5 », належному Кодимській міській раді, забезпечив вивезення піску із кар`єру.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше узгодженого з

ОСОБА_7 злочинного плану, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них спеціального дозволу на видобування корисних копалин та повноважень на проведення таких робіт, всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 16, 16-2, 19 Кодексу України «Про надра», здійснили незаконне видобування корисних копалин місцевого значення - піску поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, а саме в межах географічних координат: 48.100619, 29.091936; 48.102739, 29.099958; 48.098034, 29.104906; 48.094766, 29.099099 в обсязі 481 м?, з метою її подальшого збуту в якості будівельної сировини.

Ринкова вартість незаконного видобутого піску станом на 21.01.2026 складає 109 427,50 гривень.

Внаслідок самовільного користування надрами заподіяні збитки Державі становлять 490 523,8 гривень 80 копійок.

Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 21.01.2026 вирішив змінити місце незаконного видобування піску, з метою попередження власного викриття правоохоронними органами через виявлення їх дій місцевою мешканкою.

Знайшовши іншу територію, що має запаси покладів піску, ОСОБА_7 надав вказівку змінити місце його незаконного видобування.

Вказана ділянка надр розташована поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, в межах географічних координат: 48.133994, 29.106760; 48.117369, 29.099717; 48.114439, 29.112272; 48.124102, 29.119332.

Реалізуючи злочинний план, у період часу з 21.01.2026 по 14.04.2026 ОСОБА_7 , надавав напряму та опосередковано через інженера комунального підприємства ОСОБА_4 вказівки водіям екскаватора-навантажувача добувати пісок із кар`єру, а водіям вантажівок - вивозити його з кар`єру до місць його тимчасового зберігання та доставки покупцям.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , під контролем ОСОБА_4 , водії екскаватора-навантажувача марки «JCB 3CX», д.н.з. « НОМЕР_1 », ОСОБА_10 та ОСОБА_8 здійснили незаконний видобуток піску в кар`єрі, що розташований за вказаними координатами, а також завантажили його до вантажівок.

Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , під контролем ОСОБА_4 , залучені до протиправної діяльності водії вантажівок, а саме:

- ОСОБА_9 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 5511» д.н.з. « НОМЕР_2 », належну комунальному підприємству, забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_11 , використовуючи вантажівку марки «ЗИЛ 4316», д.н.з. « НОМЕР_3 », належну дружині директора - ОСОБА_14 , забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_12 , використовуючи вантажівку марки «КАМАЗ 55102» д.н.з. « НОМЕР_4 », належний батькові директора - ОСОБА_15 забезпечив вивезення піску із кар`єру;

- ОСОБА_13 використовуючи вантажівку марки «Volvo FL7» д.н.з. « НОМЕР_5 », належному Кодимській міській раді, забезпечив вивезення піску із кар`єру.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них спеціального дозволу на видобування корисних копалин та повноважень на проведення таких робіт, всупереч вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 16, 16-2, 19 Кодексу України «Про надра», здійснили незаконне видобування корисних копалин місцевого значення - піску поблизу м. Кодима Подільського району Одеської області, а саме в межах географічних координат: 48.133994, 29.106760; 48.117369, 29.099717; 48.114439, 29.112272; 48.124102, 29.119332 в обсязі 850,4 м?, з метою її подальшого збуту в якості будівельної сировини.

Ринкова вартість незаконного видобутого піску станом на 14.04.2026 складає 193 466 гривень.

За вищевикладених обставин, 14.04.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, вчинене службовою особою з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:

- рапортом оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України;

- протоколом огляду від 20.11.2025 відкритої ділянки місцевості , розташованої за межами населеного пункту Кодима Роздільнянського району Одеської області за географічними координатами 48.05542271, 29.05543725 що свідчить про проведення робіт на кар`єрі з метою видобування корисної копалини, згідно якого об`єм земляних робіт (виїмки корисної копалини) складає 246 м3 (метри кубічні).

- технічним звітом з топографо-геодезичного вишукування земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська обл.. Подільський район, поблизу м. Кодима за географічними координатами : 48.05544142, 29.05545423, згідно якого об`єм земляних робіт (виїмки корисної копалини) складає 235 м3 (метри кубічні).

- протоколом огляду від 25.12.2025 щодо фіксування місця розташування кар`єру з видобутку корисної копалини місцевого значення піску;

- висновком гемологічного експертно-лабораторного дослідження №71000-4/2701/26-1, проведеного Державним гемологічним центром України, відібрані зразки проб сипучої суміші за своїми ідентифікаційними ознаками ідентифіковані як пісок, який є корисною копалиною, і зважаючи на значну кількість домішок, є корисною копалиною місцевого значення;

- відповіддю Державної служби геології та надр України від 06.01.2026 щодо відсутності дозволів на спеціальне користування надрами на земельні ділянки у КП «Кодимакомунсервіс» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, розташовані за межами м. Кодима Подільського району Одеської області, а саме в межах географічних координат: 48.100619, 29.091936; 48.102739, 29.099958; 48.098034, 29.104906; 48.094766, 29.099099 та 48.133994, 29.106760; 48.117369, 29.099717; 48.114439, 29.112272; 48.124102, 29.119332;

- протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 щодо його незаконної діяльності пов`язаної з незаконним видобутком корисної копалини місцевого значення -піску та надання вказівок на видобування піску на кар`єрі , під контролем ОСОБА_4 підлеглим працівникам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;

- протоколом про результати проведення візуального спостереження за місцем ;

- висновком судової експертизи за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», згідно якої ринкова вартість піску складає 109 427,50 гривень.

- розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 16.03.2026;

- розрахунком збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами від 01.04.2026;

- допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Варто додати, що під час першочергового застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні ним означених кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: ОСОБА_4 будучи службовою особою з використанням службового становища підозрюється незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення, а також обставини ймовірного вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та характер такого кримінального правопорушення підтверджують ймовірну регулярність та перманентність здійснюваної неправомірної діяльності підозрюваним.

Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Крім того, як вбачається з клопотання досудове розслідування передбачає проведення великого обсягу слідчих дій, пов`язаних з встановленням місцезнаходження та вилучення відповідних документів, які можуть містити відомості про незаконний видобуток корисних копалин та подальше їх реалізація, що під час проведення обшуків органом досудового розслідування виявлені не були, а тому є вірогідність того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Також слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, експертів та інших підозрюваних в рамках даного кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення щодо того, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженні ймовірно проводиться проведення відповідних експертиз, зокрема, з метою визначення вартості корисних копалин, а тому є вірогідність того, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на експертів з метою спотворення висновків даних експертиз.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Слідчий суддя бере до уваги то обставину, що ОСОБА_4 обіймає посаду головного інженера КП «Кодимакомунсервіс», а досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об`єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були Тому на цьому етапі слідства ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України є вкрай обґрунтованим.

Водночас, сторона обвинувачення посилається й наявність в рамках даного кримінального провадження й ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування щодо причетності підозрюваного до вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони обвинувачення.

Висновки слідчого судді.

В першу чергу слід зазначити, що посилання прокурора як на підставу для зміни запобіжного заходу на ту обставину, що підозрюваний відмовляється співпрацювати зі слідством, слідчий суддя відхиляє як необґрунтоване.

Слідчий суддя виходить із того, що відповідно до засад кримінального процесу, зокрема права особи на захист, підозрюваний не зобов`язаний надавати показання чи сприяти стороні обвинувачення у доведенні своєї вини. Реалізація підозрюваним права на мовчання або відмова від співпраці зі слідством не може розцінюватися як обставина, що сама по собі свідчить про наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, чи є підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу.

Таким чином, зазначений довід прокурора не підтверджує існування нових або посилення раніше встановлених ризиків та не може бути покладений в основу рішення про зміну запобіжного заходу.

Поряд з цим слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2026 року до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1502 (одна тисяча п`ятсот два) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 998 656 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч шістсот п`ятдесят шість ) гривень.

При цьому, підозрюваному було роз`яснено вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час підозрюваним ОСОБА_4 не виконані вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України. Тобто стороною захисту на теперішній час не було надано документи, які підтверджують внесення застави, між тим, підозрюваний та його захисник повідомили про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави.

Тому слід вирішити питання про застосування іншого запобіжного заходу, який відповідатиме принципам необхідності, пропорційності та достатності для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) тримання під вартою; 2) домашній арешт, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

У клопотанні сторона обвинувачення просить змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

При обранні відповідного запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину; його роль у імовірному вчиненні злочину, вік та стан здоров`я підозрюваного.

В той же час, слідчий суддя враховує наведені вище обставини вчинення злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомість встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, ані особиста порука чи домашній арешт, про застосування якого просить захисник, не відповідають тяжкості наслідків від вчинення злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_4 та обставинам даного кримінального провадження.

Так, домашній арешт хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, оскільки лише обмежує пересування особи та не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Тому у випадку його застосування, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити незаконно знищити, спотворити, сховати речі та документи, які мають доказове значення для кримінального провадження,; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам. Слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили визначати розмір застави підозрюваному у сумі 4 998 656 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч шістсот п`ятдесят шість ) гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на те, щоОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 міг отримати від незаконної діяльності з видобутку корисних копалин значну суму коштів.

Окрім того слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій підозрюваного, які кваліфікуються за ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України, державі завдано шкоди в особливо великих розмірах.

Такий висновок обґрунтовується тим, що підозрюваний здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення без відповідного дозволу, що призвело до істотного порушення встановленого порядку використання надр. Відповідно до зібраних доказів, зокрема висновків експертів та матеріалів досудового розслідування, обсяг незаконно видобутих ресурсів, а також спричинені екологічні та економічні наслідки, свідчать про наявність збитків, розмір яких значно перевищує встановлений законодавством поріг «особливо великого розміру».

Крім того, шкода полягає не лише у вартості незаконно видобутих корисних копалин, але й у витратах, необхідних для відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища, що додатково підтверджує значний характер завданих збитків.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що внаслідок вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, державі спричинено збитки в особливо великих розмірах, що має істотне значення для правильної правової кваліфікації дій та вирішення питання щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Тому слідчий суддя вважає дану ситуацію виключним випадком, що обумовлений характером та ступенем тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, значним розміром завданих державі збитків, а також підвищеною суспільною небезпекою дій підозрюваного ОСОБА_4 .

Виключність випадку полягає у тому, що внаслідок систематичного та незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення завдано істотної шкоди економічним інтересам держави та довкіллю, а розмір таких збитків віднесено до категорії особливо великих. Окрім цього, існують обґрунтовані ризики, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, знищення чи спотворення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на обставини даного кримінального провадження, специфіку кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи розмір ймовірно завданих збитків державі, приймаючи до уваги майновий стан підозрюваного, відомості щодо особи підозрюваного, зокрема те, що останній одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, а також ту оставину, що до підозрюваного застосувувався запобіжний захід - застава у більшому розмірі, якій підозрюваний не вніс, та повідомив, що не має можливості внести таку сумму, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 ( дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

На переконання слідчого судді, визначений розмір застави, у поєднанні з покладеними обов`язками повністю нівелює встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином з іншого.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 194, 198, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 12 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 ( дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA 418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 12.06.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру ;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1