Рішення № 136410819, 08.05.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/575/26

Провадження № 2/601/529/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 9556328 від 27.05.2020 у розмірі 20389,60 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідачки сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.05.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9556328, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 7000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,6% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 0E0v2HBQfP, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець на виконання договору позики № 9556328 від 27.05.2020 передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 7000 грн за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи. Згідно листа №05/12/25-23208 від 05.12.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідачки на підставі платіжної інструкції №23090bfa-fa5b-4f15-8be5-7a1f01acb4eb перераховано кошти на виконання умов договору позики № 9556328. Враховуючи викладені вище умови договору позики № 9556328 від 27.05.2020, відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 20389,60 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13389,60 грн - сума заборгованості за відсотками. 01.04.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 9556328 від 27.05.2020. 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, за договором позики № 9556328 від 27.05.2020 до відповідачки в сумі 20389,60 грн. За наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.03.2026 від відповідачки надійшло клопотання згідно якого ОСОБА_1 просить застосувати позовну давність.

17.03.2026 від відповідачки надійшло клопотання згідно якого ОСОБА_1 просить відмовити в позові, оскільки заборгованість нею сплачена, повному обсязі шість років тому. Чеки в неї не збереглися. Вказує що жодної заборгованості перед позивачем в неї немає.

02 квітня 2026 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.

21 квітня 2026 року до Кременецького районного суду Тернопільської області АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 02 квітня 2026 року надано запитувану інформацію.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» не з`явилася, однак згідно поданої заяви просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. На адресу суду надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Від представника позивача на адресу суду надійшло заперечення на клопотання відповідачки, згідно якого представник зазначає, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні »№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 . Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 10.03.2026 року, відтак вдень звернення до суду - строки позовної давності Позивачем не порушені.

На підставі вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.05.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 9556328, за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 7000 грн строк позики - 30 днів, базова процентна ставка 1.6 % в день. Дата надання позики 27.05.2020. Дата повернення 26.06.2020. Загальна вартість позики та процентів 8512 грн.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 0E0v2HBQfP, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - oksanka23232323@gmail.com. Кредитодавцем ідентифіковано позичальника, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Факт укладення договору позики сторонами не спростовується та не оспорюється.

Позикодавець на виконання договору позики № 9556328 від 27.05.2020, передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 7000 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією №23090bfa-fa5b-4f15-8be5-7a1f01acb4eb від 27.05.2020.

Згідно листа №05/12/25-23208 від 05.12.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідачки на підставі платіжної інструкції №23090bfa-fa5b-4f15-8be5-7a1f01acb4eb (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики № 9556328.

З виписки наданої на вимогу суду АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 27.05.2020 на картку ОСОБА_1 зараховано 7000 грн.

01.04.2021ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 9556328 від 27.05.2020.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 9556328 від 27.05.2020.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідачки в сумі 20389,60 грн з яких 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13389,60 грн - сума заборгованості за відсотками.

Як передбачено ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку , а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно норм статей 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Що ж до форми договору, то положеннями статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до положень ч.1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.1046-1053 ЦКУ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що передбачено ч. 2 ст.1056-1 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «; Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Положеннями ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; 2)заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; 3)вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно положень ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та" Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надала суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Отже, долучені до матеріалів справи договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 9556328 від 27.05.2020 становить 20389,60 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13389,60 грн - сума заборгованості за відсотками. Крім того, з даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість в загальному розмірі 5544 грн трьома платежами, зокрема: 26.06.2020 - 1512 грн; 27.07.2020 - 50 грн; 01.08.2020 - 3982 грн.

Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідачки за тілом кредиту за вказаним вище договором становить 7000 грн, ця сума заборгованості визначена первісним позикодавцем.

Проте, суд не погоджується з нарахованим розміром заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором, оскільки їх нарахування здійснене поза межами встановленого строку кредитування, що суперечить умовам договору.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Договір позики № 9556328 укладений строком на 30 днів, із 27.05.2020 по 26.06.2020, доказів того, що відповідачка ініціювала продовження строку користування позикою матеріали справи не містять.

Після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст.1050 ЦК України припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.

З розрахунку за договором позики № 9556328 від 27.05.2020 вбачається, що первісним кредитором з 27.05.2020 по 26.06.2020 на суму кредиту 7000 грн нараховувалась знижена процентна ставка в розмірі 0,720 %. За вказаний період - 30 днів кредитором було нараховані відсотки за користування вказаним кредитом в загальному розмірі 1512 грн.

За вказаних обставин, суд вважає, що з відповідачки підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування в розмірі 1512 грн.

Враховуючи викладене, часткове погашення відповідачкою заборгованості за договором позики № 9556328 від 27.05.2020 в розмірі 5544 грн, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором позики № 9556328 від 27.05.2020 в розмірі 2968 гривень (8512 грн - 5544 грн), яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 2968 гривень.

Згідно зі ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що діяли до 04.09.2025, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану (до 04.09.2025), строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, не сплив.

Отже, у цих спірних правовідносинах позовна давність в силу пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, не спливла, та правові підстави для застосування позовної давності, за заявою відповідача, відсутні.

Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Щодо судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Деал Фінанс Груп» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 387,55 грн. (2968 х 2662,40:20389,60), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат адвокатом Ткаченко Ю.О. до позовної заяви було надано: договір про надання правової допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; ордер адвоката; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю; платіжну інструкцію від 16.01.2026; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; витяг з акту № 7-ДІЛ від 14.01.2026, де сторонами визначено перелік послуг та погоджено вартість послуг 4500 грн.

Заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу чи зменшення таких витрат з боку відповідача до суду не надходило.

Ціна позову в даній справі становила 20389,60 грн, розмір задоволених позовних вимог становить 2968 грн, що у відсотковому відношенні становить 14,56% .

Враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача слід стягнути 655,20 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу в суді першої інстанцій (4500 x 14,56%).

Отже, на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 655,20 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики №9556328 від 27.05.2020 в розмірі 2968 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) гривень, судовий збір у розмірі 387(триста вісімдесят сім) гривень 55 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 655 (шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 20 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205 вул. Садова, 31/33 офіс 40/3 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08.05.2026.

Головуючий