Рішення № 136410724, 11.05.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 344/23268/25

Провадження № 2/595/244/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Тхорик І.І.,

з участю секретаря Єдинак Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-капітал», в інтересах якого діє представник, адвокат Усенко М.І., звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором № 806375 від 31.05.2023 в розмірі 64829,33 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. В обґрунтування позову покликається на те, що 31 травня 2023 року мж ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 806375, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 9000 грн і зобов`язалася повернути його, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Однак, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим на дату подання позову її заборгованість перед позивачем становить 64829,33 грн, з яких: 8998,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 55830,36 грн - заборгованість за процентами. 21 червня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 21062024 від 21.06.2024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 806375 від 13.05.2023. Зважаючи на викладене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року цивільну справу № 344/23268/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Бучацького районного суду Тернопільської області.

23 лютого 2026 року вищевказана справа надійшла на адресу Бучацького районного суду Тернопільської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2026 року справу № 344/23268/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розподілено та того ж дня передано для розгляду судді Тхорик І.І.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24 березня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Рекуша О.Р., на адресу суду надійшов відзвив на позовну заяву, в якому він просить позовні вимоги ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. У відзиві зазначає, що відповідач визнає позовні вимоги в частині 8998,97 грн. 31.05.2023 ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали договір про надання споживчого кредиту № 806375, право вимоги за яким надалі перейшло до позивача на підставі договору факторингу №21062024. За умовами вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 9000,00 грн. Позивач на виконання умов кредитного договору №6916411 від 09.12.2022 передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 8500 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 806375 від 31.05.2023 на день подачі позову до суду, заборгованість відповідача ОСОБА_1 не погашена та надалі складає 64829,33 грн. 22 коп., зокрема, 8998,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 55830,36 грн - сума заборгованості за процентами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі№910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦКУкраїни про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разівідсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межахпогодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховуватипередбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливувизначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальникавимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла упостановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 усправі № 912/1120/16 (пункт 6.19) та вважає, що підстав для відступу від такихвисновків немає. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною танеправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України іохоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватисьодночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредитукредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, атому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованимина час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує відкредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й неповинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України;натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентіввідповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитуваннячи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір такихпроцентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625ЦК України. На підставі вищевикладеного, сторона відповідача, вважає, що майнові права позивача підлягають захисту, а тому позов підлягає до часткового задоволення. Також вважають, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу, наведені в акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 19.02.2025, оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, сторона позивача вважає, що вони не вимагали від адвоката значних зусиль та часу. З врахування наведеного та вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, вважають, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

30 березня 2026 року від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», адвоката Усенка М.І., на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вважає аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. 31.05.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №806375, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 9000 грн на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. На умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. У п. 1.3. передбачено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 9000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Згідно з п. 1.4., строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. 1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0.01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 03.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Відповідно до п. 9.8., підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Селфі Кредит», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Нарахування процентів здійснювалось протягом строку кредитування. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 64829,33 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 8998,97 грн; заборгованість за процентами - 55830,36 грн. Також, відповідно до умов кредитного договору, нарахування штрафу, комісії чи пені не передбачалось і не здійснювалось. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти на споживчі потреби. Відповідач у свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов`язувався погашати кредит та проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором. Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитором, якщо дійсно вважав встановлення типу процентної ставки несправедливою умовою, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.Також позивач заперечує проти твердження відповідача про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, оскільки така сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства і судової практики. Позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг, що включає обсяг наданих послуг та час, витрачений на кожну дію. Заявлена сума у 8000,00 грн є співмірною зі складністю справи про стягнення кредитної заборгованості, яка потребує не лише знання банківського законодавства, а й аналізу значного обсягу документації. Дана сума відповідає середнім ринковим розцінкам на подібні юридичні послуги в Україні. Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не надав жодних обґрунтованих доказів чи розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми.

02 квітня 2026 року ухвалою суду задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів, витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д) інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 31 травня 2023 року, в сумі 9000 грн на банківську карту НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти НОМЕР_1 .

27 квітня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь № 20.1.0.0.0/7-260410/56105-БТ від 18.04.2026 на запит суду № 344/23268/25 від 02.04.2026.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» не з`явився, на адресу суду 30.03.2026 від адвоката Усенка М.І. надійшло клопотання, в якому він просить розгляд справи проводити без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Рекуш О.Р. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У відзиві на позовну заяву представник відповідача, адвокат Рекуш О.Р. просив розглядати справу у його та відповідачки відсутності.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом установлено, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 31 травня 2023 року було укладено договір № 806375 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який відповідачкем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х773, який був надісланий 31.05.2023 на її номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

За умовами договору товариство надало відповідачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (1.2 Договору).

Сума кредиту (загальний розмір) складає 9000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів, що є додатком № 1 до цього договору) (п.1.3, 1.4 Договору).

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти. Стандартна процента ставка становить 2,2% за день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього Договору (п.1.5, 1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 30.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).

Кошти кредиту надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної кратки № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту 31.05.2023 або 01.06.2023 (п. 2.1,2.2 Договору).

Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Х773 31.05.2023.

Графіком платежів за договором № 806375 доведено до відома ОСОБА_1 графік погашення заборгованості, інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

Відповідно до листа «іРау.ua» вих. № 1-2010 від 20.10.2025, виданого ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «УПР» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Відповідно до договору на переказ коштів № ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 31.05.2023 11:31:08 на суму 9000,00 грн, номер картки НОМЕР_4 .

Згідно інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду від 02.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Зазначено, що 31.05.2023 на рахунок № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 9000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 806375 від 31.05.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 21.06.2024 становить 64829,33 грн, з яких: 8998,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 55830,36 грн - заборгованість за відсотками.

21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до умов якого фактор набуває право вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до платіжної інструкції № 3392 від 21.06.2024 на виконання умов договору факторингу № 21062024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Селфі Кредит» 2479762,78 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором № 806375 від 31.05.2023, позичальником за яким є ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 64829,33 грн.

Як убачається із долученої до матеріалів справи досудової вимоги вих. 23681135 від 12.12.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомив відповідача ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу в сумі 64829,33 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 31.05.2023 року підписала Договір про споживчий кредит № 806375 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х773 та отримала від ТОВ «Селфі Кредит» суму позики в розмірі 9000,00 гривень на картковий рахунок, що стороною відповідача не заперечується.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Отже, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу, перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 806375 від 31.05.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 21.06.2024 становить 64829,33 грн, з яких: 8998,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 55830,36 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно умов договору такий було укладено строком на 360 днів - з 31.05.2023 по 25.05.2024, відсотки нараховувалися в межах строку кредитування.

Аналізуючи даний розрахунок, прослідковується, що 31.05.2023 ОСОБА_1 надано кошти в сумі 9000 грн. В період з 31.05.2023 по 28.06.2023, включно, за 29 календарних днів первісним кредитором нараховувалися відсотки за зниженою процентною ставкою 0,01 % за користування кредитом в сумі 26,1 грн, з розрахунку - 9000*29*0,01% = 26,1 грн.

На наступні 331 день строку дії договору за користування кредитними коштами відповідачу нараховувалися відсотки за стандартною процентною ставкою 2,2% згідно умов договору.

Разом з тим, суд не може в повній мірі погодитися із наявним у матеріалах справи розрахунком.

Так, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, із аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що періоди дії максимально дозволених денних процентних ставок згідно з Законом (що набрав чинності 24.12.2023) будуть становити:

24.12.2023 - 22.04.2024: не більше 2,5% на день;

23.04.2024 - 20.08.2024: не більше 1,5% на день;

з 21.08.2024 і далі: не більше 1% на день.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Ураховуючи те, що Договір про споживчий кредит № 806375 був укладений 31 травня 2023 року, тобто, до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», на такий поширюється строк дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Отже, відсоткова ставка встановлена договором в розмірі 2,2% з 23.04.2024 не відповідає умовам чинного законодавства, оскільки після 23.04.2023 розмір процентної ставки не міг перевищувати 1,5 % на день.

Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з приписів пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» наступним чином.

9000*29*0,01% = 26,1 грн - сума відсотків за 29 календарних днів в період з 31.05.2023 по 28.06.2023.

9000*298*2,2% = 59004 грн - сума відсотків за 298 календарних днів в період з 29.06.2023 по 22.04.2024.

9000*33 *1,5% = 4455 грн - сума відсотків за 33 календарні дні в період з 23.04.2024 по 25.05.2024.

Відтак, первісним кредитором, згідно вимог чинного законодавства та умов договору, у період з 31.05.2023 по 25.05.2024 мали нараховуватися відсотки в сумі не більше 63485,10 грн.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідачка ОСОБА_1 здійснювала погашення відсотків в загальній сумі 9925,10 грн.

Відтак, заборгованість по несплачених відсотках за договором № 806375 від 31.05.2023, яка підлягає стягненню з відповідача становить 53560,00 грн (63485,10 - 9925,10).

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за Договором № 806375 про надання споживчого кредиту «New Short» від 31.05.2023 у розмірі 62558,97 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8998,97 грн, сума прострочених платежів по процентах - 53560,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власної ініціативи.

Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.

Водночас у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.

У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

В позовній заяві представник позивача - адвокат Усенко М.І. просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, які пов`язані з розглядом справи в суді.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді було надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту наданих послуг № 82 від 15.12.2025; детальний опис наданих послуг до акту № 82 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; ордер серії ВС № 1381377 від 02.07.2025.

Із копії акту наданих послуг № 82 від 15.12.2025 вбачається, що підписанням цього акту адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в особі Ломідзе Д.В., підтверджують факт надання адвокатських послуг у справі, де боржником виступає ОСОБА_1 , сума наданих послуг складає 8000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу вимог закону.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивача за розгляд справи в суді у розмірі 8000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Дослідивши докази щодо розміру понесених витрат позивачем на правничу допомогу, враховуючи складність справи та виконані роботи, часткове задоволення позову, принципи співмірності та розумності судових витрат та заперечення сторони відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак враховуючи, що позов «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2337,57 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (62558,97х 2422,40 /64829,33).

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 551, 610, 612, 616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-268, 273, 274, 279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236 НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором № 806375 від 31 травня 2023 року в розмірі 62558 (шістдесят дві тисячіп`ятсот п`ятдесят вісім) грн 97 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн 57 коп, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В решті витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 11 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І. І. Тхорик