Рішення № 136409648, 11.05.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1078/26

Провадження № 2-о/346/152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,

з участю секретаря Максим` юк М.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління ДМСУ в Івано-Франківській області, Коломийський відділ ДМС, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 року звернувшись до суду з даною заявою, заявник, посилається на те, що батьки дали йому два ім`я - « ОСОБА_2 ». Вказує на те, що в паспортному столі Коломийського РОВД в 1980 році, в паспорті було вказане одне ім`я - « ОСОБА_3 ». Зазначає те, що Указом Президента України № 117/2000 від 31.01.2000 року, йому припинено громадянство України. В генеральному консульстві України, в Кракові, Республіка Польща були вилучені у заявника документи, а саме: паспорт, військовий квиток», прописне свідоцтво, та інші документи, та видано довідку про вихід з громадянства України № 6.5.16/1 від 11.02.2000 року. У всіх вилучених документах в графі «ПІП» було вказано « ОСОБА_4 ». Вказує на те, що державна міграційна служба, до якої він багаторазово звертався, поставила вимогу підтвердження даних в довідці про вихід з громадянства України. Під час його наступних звернень до ДМС- Коломийський відділ в справі одержання дозволу на імміграцію в Україну і повторному огляді інспектором ОСОБА_5 , представлених документів його повідомили про те, що у довідці № 6.5.16/16 та відповіді МЗСУ № 71/19-091/88001 від 01.11.2022 року та паспорті громадянина Республіки Польща № НОМЕР_1 від 28.11.2017 року, виданого консулом РП у Львові є розбіжності в записах ім`я. В довідках ім`я вказане - « ОСОБА_3 », в паспорті - « ОСОБА_2 », у зв`язку з чим, заявнику відмовили в прийнятті документів на імміграцію в Україну. Зазначає, що він виїхав з Польщі в 2013 році, працює на «Укрзалізниці», є власником будинку, в якому прописаний. Для цього необхідно одержати від ДМС дозвіл на імміграцію в Україну, а потім одержати від ДМС посвідку на постійне проживання в Україні. Вказує на те, що така сама ситуація може виникнути з іншими правовстановлюючими документами, у яких в графі «ПІП» вказано - « ОСОБА_4 ». Для того, щоб виправити розбіжності в записах імені у позасудовому порядку, заявник звернувся до МЗСУ із заявою, з проханням підтвердити факт, що в Указі Президента України №117/2000 від 31.01.2000 року про припинення громадянства України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосується саме його. Одержав від МЗСУ відмову з рекомендацією звернутися до ДМС в Коломиї, де йому відмовлено в прийнятті документів на імміграцію в Україну. Зазначає, що розбіжності в записах - одне ім`я - « ОСОБА_3 », замість двох « ОСОБА_2 » в паспорті СССР серія НОМЕР_2 від 06.06.1980 року, виданого Коломийським РОВД, і як наслідок в правовстановлюючих документах були допущені з незалежних від нього причин. Вказує на те, що оригінали свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 30.01.1969 року та довідки про вихід з громадянства України № 6.5.16/66 від 11.02.2000 року - втрачені. У зв`язку з цим, звертається до суду, оскільки від цього залежать його особисті та майнові права, набуті протягом п`ятдесяти років, і підтверджені вказаними документами. Тому, просить встановити факт належності ОСОБА_1 Запису (текст) в Указі Президента України № 117/2000 від 31.01.2000 року щодо припинення громадянства України ОСОБА_4 , та підтвердження цього документу відповідно Міністерства закордонних справ України № 71/19-091-88001 від 01.11.2022 року; встановити факт належності ОСОБА_1 Договір дарування 1/3 житлового будинку з відповідною частиною господарських і побутових споруд від 07.09.1987 року; Права водія серія НОМЕР_5 від 14.11.1985 року; Підтвердження трудового стажу № 234 від 17.03.2014 року, видане «Пасажирське вагонне депо Тернопіль» Львівської залізниці; Рішення судів: Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.09.2013 року.

07.04.2026 року від Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшло пояснення, в якому посилаються на те, що відповідно до поданої до суду заяви про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запису в Указі Президента України №117/2000 від 31.01.2000 щодо припинення громадянства України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору дарування 1/3 житлового будинку з відповідною частиною господарських і побутових споруд від 07.09.1987 р., прав водія серія НОМЕР_9 від 14.11.1985 р., підтвердження трудового стажу №234 від 17.03.2014 р., видане Пасажирським вагонним депо Тернопіль «Львівської залізниці», рішення судів: Коломийського міськрайонного суду від 29.03.2013 та апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.09.2013 в справі № 2-36/11, довідок, витягів та інших документів, виданих на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку передбачений із ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім?я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім?ям, по батькові, Прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст.315 ЦПК України). Як роз?яснено у п. З постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчому судові факту пов?язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз?яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. При цьому, у пункті 1 цієї постанови зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов?язується із наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Приймаючи до уваги вищенаведене, вважають, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів повинно здійснюватись відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства України, на основі повного та всебічного з?ясування обставин справи, на яких грунтується подана заява, при об?єктивній оцінці доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення питання по суті.

В судовому засіданні вимоги заяви підтримав.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази беручи до уваги думку заявника та заінтересованої особи, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що прізвище ім`я заявника - « ОСОБА_1 », народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Коломия, що підтверджується Паспорту громадянина Республіки Польща № НОМЕР_4 від 28.11.2017 року, виданого Консулом Республіки Польща у Львові (а.с. 14-16).

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 30.01.1969 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що складено відповідний актовий запис № 142 (а.с. 17).

Згідно з копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 435956750 від 18.07.2025 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, загальною площею - 70, 8 кв.м., житлова площа - 38, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Відповідно до копії Довідки про підтвердження трудового стажу № 234 від 17.03.2014 року, виданої Державною адміністрацією Залізничного транспорту України Відокремленим підрозділом «Пасажирське вагонне ДЕПО Тернопіль» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця», заявник дійсно працював в рефрижераторному вагонному депо Тернопіль Львівської залізниці з 25 листопада 1985 року, наказ №1284 від 25.11.1985 р., на посаді механіка рефрижераторного поїзда по 07 квітня 1986 року, наказ № 661 від 08.04.1986 р. 3 08 квітня 1986 року, наказ № 661 від 08.04.1986 р. працював на посаді начальника рефрижераторного поїзда по 30 жовтня 1990 року, наказ № 1170 від 01.11.1990 р. 3 01 листопада 1990 року наказ № 1170 від 01.11.1990 р. по 30 червня 1995 року наказ № 355 від 30.06.1995 р. працював на посаді механіка рефрижераторного поїзда. Звільнений за власним бажанням. В зв?язку з реорганізацією, рефрижераторне вагонне депо Тернопіль перейменоване на пасажирське вагонне депо Тернопіль у відповідності з наказом Мінтрансу України № 770 від 02.10.2003 року «Про передачу рефрижераторного вагонного депо Тернопіль до складу Львівської залізниці» Укрзалізниці №442-43 від 10.10.2003 р., Львівської залізниці № 489/Н від 28.10.2008 р. «Про створення пасажирського вагонного депо Тернопіль» (а.с. 23).

Згідно з копією Договору дарування 07.09.1987 року, між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено вказаний договір, відповідно до умов якого: ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_4 1/3 частину житлового будинку із відповідною частиною господарських і побутових будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і розміщеного на земельній ділянці розміром 910, 0 кв.м. (а.с. 24-25).

Відповідно до копії водійського посвідчення серія НОМЕР_5 , прізвище ім`я по батькові особи вказано як: « ОСОБА_4 » (а.с. 26).

Згідно з копією Диплому Серія НОМЕР_6 від 25.06.1983 року народження, прізвище ім`я по батькові заявника зазначено - « ОСОБА_4 » (а.с. 27).

Відповідно до копії Довідки про вихід з громадянства України № 6516/66 від 11.02.2000 року, Указом Президента України № 117/2000 від 31.01.2000 року паспорт громадянина України, серії НОМЕР_7 , виданий 23 липня 1998 року, вилучено. Також, встановлено, що прізвище ім`я по батькові заявника вказано як: « ОСОБА_4 » (а.с. 28).

Як встановлено з Листа Міністерства закордонних справ України, громадянство України ОСОБА_4 , 1964 року народження, уродженця Івано-Франківської області, який постійно проживає в Республіці Польща, припинено Указом Президента України № 117/2000 від 31.01.2000 року (а.с. 29).

Відповідно до копії Довідки № 595 від 11.10.2024 року, виданої ОСОБА_1 , який з 26.01.2014 року дійсно працює в РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ «ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» і обіймає посаду чергового стрілочного поста 3 розряду господарства перевезень Станції Чернівці позакласна Станції Івано-Франківського регіону дотепер (а.с. 40).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у Договорі дарування 07.09.1987 року, між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 прізвище заявника зазначено ОСОБА_4 . Вказані розбіжності у написанні прізвища (ім`я) позбавляють його можливості реалізувати свої майнові права.

За встановлених обставин, суд вважає, що слід встановити факт належності заявнику Договору дарування від 07.09.1987 року.

Крім того, суд доходить висновку, що Довідка про підтвердження трудового стажу № 234 від 17.03.2014 року видана на ім`я ОСОБА_4 також належить заявнику.

Що стосується вимог про встановлення належності заявнику запису в Указі Президента України № 117/2000 від 31.01.2000 року щодо припинення громадянства України, належності йому посвідчення водія та рішення судів, суд доходить висновку, що в задоволенні вказаних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Суди розглядають справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів у порядку окремого провадження, але лише тоді, коли закон не передбачає іншого (позасудового) порядку їх виправлення.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.95 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ.

Судами також не встановлюється тотожність особи.

Тому суд вважає, що встановлення факту належності заявнику посвідчення водія, рішень судів та Указу президента не може бути вирішено в судовому порядку в окремому провадженні, оскільки вказані документи є особистими, а не правовстановлювальними, тому вирішуються органом, який видає документ.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 246, 247 ч. 2, 315, 316, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 :

- договору дарування 1/3 житлового будинку з відповідною частиною господарських і побутових споруд від 07.09.1987 року;

-Довідки про підтвердження трудового стажу № 234 від 17.03.2014 року, виданої Державною адміністрацією Залізничного транспорту України Відокремленим підрозділом «Пасажирське вагонне ДЕПО Тернопіль» Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця».

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Управління ДМСУ в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ: 37794486, адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Гнатюка, 76018.

Заінтересована особа: Коломийський відділ ДМС, адреса: м. Коломия, бульвар Лесі Українки, 41, Івано-Франківської області, 78203.

Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ: 20551088, адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15.

Суддя: Васильковський В. В.