Ухвала суду № 136409589, 11.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9028/26

Провадження № 1-кс/344/3671/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №62026140150000129 від 19.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_7 , з корисливий мотивів та з метою протиправного збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше лютого 2026 року, вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та зі своїм батьком ОСОБА_9 щодо незаконного придбання, носіння, зберігання та збуту вогнепальної зброї і бойових припасів.

Надалі, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб між собою, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, з корисливих мотивів та з метою особистого і вищевказаних осіб незаконного збагачення, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, придбали 6 (шість) автоматів Калашникова із порожніми магазинами, 7560 (сім тисяч п`ятсот шістдесят) набоїв калібру 5,45 мм, 20 (двадцять) гранат Ф-1 з запалами до них, 3 (три) гранати М67 з запалами до них, 1 (одну) гранату DM-51 з запалом до неї, 9 (дев`ять) термобаричних гранат з запалами до них, ручний протитанковий гранатомет AT4CS-RS та ручний протитанковий гранатомет RPG-75M, які перевезли до заздалегідь підготовленого складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та продовжили її там незаконно зберігати.

Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, за попередньою змовою групою осіб між собою, 30.03.2026 о 14:38 год. збули у вищевказаному складському приміщенні ОСОБА_11 6 автоматів Калашникова із порожніми магазинами, 7560 набоїв калібру 5,45 мм, 20 гранат Ф-1 з запалами до них, 3 гранати М67 з запалами до них та 1 гранату DM-51 з запалом до неї за грошові кошти у сумі 1 025 000 гривень та 2000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 30.03.2026 становило 87 680 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

10.05.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та затримано в порядку ст. 615 КПК України

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох епізодів тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Також слід враховувати те, що ОСОБА_4 проживає у безпосередній близькості до Державного кордону України та володіє зв`язками із особами, які мають можливості організації перетину Державного кордону я в законний так і в незаконний спосіб. Також останній володіє навичками конспірації та непомітного для правоохоронних органів пересування, що дало йому можливість перевезти зброю та бойові припаси через всю територію України, не будучи, при цьому викритим. Враховуючи викладене, останній використовуючи свої зв`язки, навички, вміння та знання місцевості, у якій проживає має реальну можливість перетнути кордон України з метою подальшого переховування від органу досудового розслідування та суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що в ході розмов підозрювані обговорювали можливість доставки ще однієї партії зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв зі сходу України, а відтак, вказана інформація потребує додаткової перевірки з метою встановлення усіх співучасників злочинів, а також місць зберігання такої зброї та бойових припасів. Разом з тим, без обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме можливість попередити інших співучасників про те, що стосовно них ведеться досудове розслідування, а також приховати докази протиправної діяльності, які ще на даний час не здобуті органом досудового розслідування. Крім цього, на даний час перевіряється приналежність збутої зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв до військового майна та причетність співучасників до його викрадення;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, яким відомі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також інших осіб які разом з ним здійснювали носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу для узгодження із ними свої показань. Крім цього, існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадження шляхом вчинення стосовно них насильницьких дій. Даний ризик є реальним, оскільки підозрюваний, характер та тривалість вчинюваних злочинів, має безперешкодний доступ до зброї та бойових припасів, які може використати з метою впливу на учасників кримінального провадження з метою створення вигідної для себе позиції захисту. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб неодноразово з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, що у свою чергу свідчить про можливість повторного вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, враховуючи зафіксовану в ході досудового розслідування бесіду, співучасники зберігають ще одну партію зброї, вибухових пристроїв та бойових припасів, які надалі можуть протиправно збувати з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб.

ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_13 від 23.02.2026, 10.04.2026 та від 10.05.2026, ОСОБА_11 від 06.03.2026 та 10.05.2026, ОСОБА_14 від 31.03.2026, протоколом огляду речей та документів від 20.04.2026, протоколами огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.03.2026, протоколом добровільної видачі від 30.03.2026, висновками експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином. Крім цього, як зазначалось вище, на даний час перевіряється можливість співучасників кримінального правопорушення до викрадення військового майна, у зв`язку із чим їхні дії в подальшому можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 410 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, що є особливо тяжким злочином.

ОСОБА_4 , в силу того, що він причетний до вчинення щонайменше двох епізодів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та із співучасниками обговорював питання збуту ще одної партії зброї, має вільний доступ до вогнепальної зброї та бойових припасів, що створює підвищений ризик протиправної поведінки та ризик летальності для оточуючих, свідків та інших підозрюваних.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Інші види запобіжного заходу заставу або особисте зобов`язання, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання.

З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати організований, систематичний та зухвалий характер вчинення кримінальних правопорушень, неодноразові факти збуту вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв, їхню кількість та тактико-технічні характеристики.

Також слід врахувати те, що співучасниками від незаконного збуту зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв одержали щонайменше 3986000 гривень неправомірної вигоди, а відтак, застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, оскільки за час протиправної діяльності співучасникам вдалось акумулювати значні суми коштів, одержаних від протиправної діяльності.

Разом з тим, враховуючи систематичність та багатоепізодність протиправної діяльності, зухвалий характер вчинених злочинів, для забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх обов`язків як підозрюваного та обов`язків, які можуть бути на нього покладені ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу необхідно визначити розмір застави більший, аніж вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не меншому 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 993 600 гривень.

На переконання сторони обвинувачення, у разі визначення судом даного розміру застави, останній буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених в ньому.

Захисник просив визначити мінімальний розмір застави, ризики зазначені прокурором є не обґрунтованими.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

10.05.2026 складено протокол затримання ОСОБА_4 .

10.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.1 ст.263 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, п.2, п.3, п.4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Санкція злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

Статтею 183 КПК України встановлено право слідчого судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260,261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , зазначеного злочину, його вік, сімейний стан.

Слідчий суддя дійшов до переконання про необхідність визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В даному випадку вважаю, що такі виключні випадки існують, оскільки злочин, в якому підозрюється ОСОБА_15 вчинено під час воєнного стану, коли в країні війна, а ОСОБА_15 та інші підозрювані фактично «торгують» зброєю та боєприпасами, що є неприпустимим та шкодить інтересам суспільства.

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім на даний час для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, де визначено що строк дії ухвали про тримання особи під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, обсягу необхідних для проведення слідчих, процесуальних дій, термін тримання ОСОБА_4 під вартою слід визначити на строк до 08 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, тому строк тримання під вартою слід обчислювати з 10 травня 2026 року моменту затримання ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08 липня 2026 року включно.

Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Визначити заставу 645 600 (шістсот сорок п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 08 липня 2026 року включно обов`язки:

прибувати до слідчого прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі м. Чернівці без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали буде оголошено 11.05.2026 о 16.30 год.