Ухвала суду № 136408800, 11.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення нового строку подання звіту

11 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2134/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : 1) Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2022 року у незміненій апеляційним судом частині та постанови Закарпатського апеляційного суду від 06.12.2022 року у справі 308/12810/21 в частині стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 585000,00 грн.; 2) Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 25964,38 грн (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні тридцять вісім копійок), що становлять 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 18 січня 2023 року по 11 липня 2024 року включно, та 28471,51 грн (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят одна гривня п`ятдесят одна копійка) інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання за той самий період.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року.

05 травня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/2134/24.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №260/2134/24. Зобов`язано Державну казначейську службу України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №260/2134/24, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

27.03.2026 року від Державної казначейської служби України до суду надійшов звіт про виконання рішення суду від 28 листопада 2024 року у справі № 260/2134/24.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року прийнято звіт Державної казначейської служби України про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №260/2134/24. Встановлено Державній казначейській службі України новий строк для подання звіту, та зобов`язано Державну казначейську службу України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №260/2134/24, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

01 травня 2026 року до суду надійшов звіт Державної казначейської служби України про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №260/2134/24.

Ухвалою суду від 04 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд звіту про виконання рішення суду з викликом сторін.

Відтак, судом здійснюється розгляд звіту в порядку письмового провадження (без виклику сторін).

В поданому звіті про виконання судового рішення Державна казначейська служба України зазначає, що встановлений обсяг коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 не дозволяє Казначейству здійснити у поточному році виконання рішення суду в даній справі про стягнення коштів на користь позивача. Казначейство за період з 01.04.2026 року по 30.04.2026 року звернулось з листами від 02.04.2026 року № 5-05-1-05/9104, від 13.04.2026 року № 5-05-1-5/10109, від 23.04.2026 року № 5-05-1-05/11130 до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Однак, попри регулярне надсилання листів до Мінфіну, відповідні зміни до Закону про Державний бюджет України не внесені, так само не прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для безспірного списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Казначейство матиме можливість виконати рішення у справі № 260/2134/24 про стягнення коштів на користь позивача за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, в межах бюджетних асигнувань у порядку черговості, однак після погашення заборгованості за рішеннями, зокрема, віднесеними до першої та другої черг.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, а якщо не виконано то причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Відповідач у звіті про виконання рішення суду у цій справі зазначає, що Казначейство за період з 01.04.2026 року по 30.04.2026 року звернулось з листами від 02.04.2026 року № 5-05-1-05/9104, від 13.04.2026 року № 5-05-1-5/10109, від 23.04.2026 року № 5-05-1-05/11130 до Міністерства фінансів України про збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Однак, попри регулярне надсилання листів до Мінфіну, відповідні зміни до Закону про Державний бюджет України не внесені, так само не прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для безспірного списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040.

На переконання суду, зазначені відповідачем у звіті обставини, свідчать про те, що Державна казначейська служба України вживає активних та послідовних заходів, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення в даній справі.

Водночас, суд зазначає, що вжиття таких заходів саме по собі не є фактичним виконанням судового рішення у розумінні статті 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України, оскільки виконання рішення майнового характеру передбачає реальне перерахування присуджених коштів на користь позивача.

Відтак, станом на час розгляду звіту відповідача рішення суду в даній справі не виконано.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

З налізу положень ч. 11 ст. 382-3 КАС України та вищевикладених обставин слідує, що на етапі перевірки звіту суб`єкта владних повноважень, який стосується, зокрема, виплати заборгованості з нарахованих, але невиплачених сум, що фінансуються за рахунок коштів бюджету, суд має можливість врахувати добросовісну поведінку боржника, яка полягає у вчинені достатніх та вичерпних дій задля забезпечення органу у фінансуванні та не накладати стягнення у вигляді штрафу на керівника боржника. У такому випадку суд встановлює новий строк для подання звіту.

Таким чином, суд робить висновок, що суб`єкт владних повноважень навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, та вживає заходи направлені на виконання судового рішення, тому звіт потрібно прийняти.

Судом також враховується, що Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 р. у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Враховуючи, що станом на дату подання цього звіту рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №260/2134/24, залишається невиконаним, суд, відповідно до приписів ч. 11 ст. 382-3 КАС України, встановлює Державній казначейській службі України новий строк для подання звіту про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №260/2134/24, протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.

Також, суд звертає увагу відповідача, що згідно положень статті 382 - 3 КАС України суд:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382 - 2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382 - 1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382 - 1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241, 243, 382-382-3 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти звіт Державної казначейської служби України про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №260/2134/24.

2. Встановити Державній казначейській службі України новий строк для подання звіту, та зобов`язати Державну казначейську службу України подати до Закарпатського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в адміністративній справі №260/2134/24, протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Д. Маєцька