Вирок № 13640870, 04.02.2011, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 1/0614/22/11

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2011 року Малинський районний суд Житомирської області

під головуванням суддіЗбицької К.Д.

з участю прокурораГойдала О.Є.,

захисникаОСОБА_1,

при секретаріДаниленко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, незаміжньої, із базовою

вищою освітою, яка працює на посаді начальника відділу кадрів в Малинському

МРТМО, раніше не судима,

за ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, -

встановив :

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів Малинського міськрайонного територіального медичного обєднання (далі Малинське МРТМО), являючись службовою особою та використовуючи своє службове становище 09 червня 2009 року на прохання невстановленої слідством особи підготувала довідку, яка була зареєстрована в журналі вихідної кореспонденції Малинського МРТМО за вих. №814 від 09.06.2009 року, до якої внесла завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин ОСОБА_3 працює в Малинському МРТМО на посаді водія автомобіля ГАЗ-53 д/н НОМЕР_1 з квітня 2001 року по час видачі довідки згідно наказу №17 від 05.04.2001 року, при цьому достовірно знаючи, що така особа ніколи в Малинському МРТМО не працювала.

Зазначена довідка була надана на підпис головному лікарю Малинського МРТМО ОСОБА_4, яка достовірно не знала і не здогадувалась, що довідка містить неправдиві відомості, завірена печаткою, зареєстрована в журналі вихідної кореспонденції та передана через невстановлену слідством особу ОСОБА_3, який використав її шляхом подачі до Радомишльського ВРЕР для незаконного відкриття вищих водійських категорій ВЕ, СІЕ, DIE, DE.

Підсудна ОСОБА_2 своєї вини у інкримінованому їй злочині ні на досудовому слідстві ні в суді не визнала, категорично заперечуючи свою причетність до складання зазначеної довідки. Від давання показань в якості обвинуваченої відмовилась.

У судовому засіданні пояснила, що про існування виданої на імя ОСОБА_3 довідки дізналася лише після виклику у прокуратуру. Ні ОСОБА_3, ні інші особи з проханням видати таку довідку до неї не зверталися. Бланки довідок є в компютерах секретаря та в бухгалтерії. При видачі подібної довідки за зверненням працівників вона піднімає особову справу, на підставі якої заповнює довідку й видає на руки працівникові, а той несе її на підпис до головного лікаря й бухгалтера. 9 червня 2009 року в час, який зазначає ОСОБА_3, вона була на засіданні профспілкового комітету. Жодної із процедур, які надають документу статус офіційного (підпису, печатки, реєстрації довідки), вона не вчиняла.

Після проведення комісійної почеркознавчої експертизи підсудна змінила свої

2.

показання, зазначивши про те, що вона припускає, що головний лікар ОСОБА_4, яка раніше неодноразово запрошувала її в кабінет і пропонувала заповнювати різні довідки, могла так вчинити і цього разу, а пізніше ствердила, що головний лікар дійсно чинила на неї тиск, а у неї особисто ніякого умислу на складання неправдивого документу не було. Вважає, що стосовно неї має бути постановлений виправдувальний вирок або кримінальна справа закрита, бо її вина в скоєнні службового підроблення не доведена, вона ніяких документів не підроблювала, злочину не вчиняла, обвинувачення щодо неї не доведене жодним аркушем справи. Головний лікар хоче перекласти свою відповідальність на неї.

Не дивлячись на заперечення підсудною своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину, дослідженням наданих суду доказів встановлене наступне.

Підсудна ОСОБА_2 була прийнята на посаду начальника відділу кадрів Малинського МРТМО згідно розпорядження головного лікаря №15 з 09 квітня 1999 року (а.с.36 т.1).

Одним із функціональних обовязків начальника відділу кадрів згідно п.4.11 посадової інструкції є видача по проханню працівників на основі наявних документів довідок про теперішню та минулу роботу (а.с.33-35, т.1).

Виконання підсудною ОСОБА_2 рукописних записів в графах довідки Малинського МРТМО за вих.№814 від 09.06.2009 року, виданій на імя ОСОБА_3 про те, що він дійсно працює в Малинському МРТМО на посаді «водія ГАЗ-53 НОМЕР_1 з ...04.2001р. по д/час»з посиланням на наказ №17 від 5.04.2001р., встановлено висновком проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судової почеркознавчої експертизи № 1/1076 від 16.12.2009 року (а.с.113-115 т.1), показаннями допитаного судом експерта ОСОБА_5, який проводив цю експертизу, висновком комісійної судової почеркознавчої експертизи №9564/10-11 від 16 грудня 2010 року, виконаної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.4-6 т.2).

При проведенні почеркознавчих експертиз досліджувалися вільні зразки почерку ОСОБА_2, виконані нею в книзі наказів та розпоряджень по Малинському МРТМО за 1998-1999 роки, що маються на аркушах 411-597. Підсудна при допиті у суді визнала, що ці записи були виконані нею.

На досудовому слідстві вона також пояснила, що «мої рукописні записи розпочинаються з параграфу № 3 Розпорядження по МРТМО № 14 від 01.04.1999 року, який виконаний на звороті аркушу № 393... і закінчуються на аркуші 595»(а.с.125-126 т.1).

Зазначена довідка (а.с.7 т.2) була предявлена ОСОБА_3 в Радомишльське ВРЕР УДАІ УМВС України в Житомирській області для заміни посвідчення водія з одночасним відкриттям вищої водійської категорії «Е».

Свідок ОСОБА_8, який працює начальником Радомишльського ВРЕР УДАІ УМВС України в Житомирській області, показання якого, дані на досудовому слідстві, оголошені судом, показав, що порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами визначається Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993р. №340 із змінами та доповненнями та Інструкцією про порядок прийняття екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи, затвердженої Наказом МВС України №394 від 21.06.1993р. Водій ОСОБА_3 звернувся 09 червня 2009 року з приводу відкриття вищої водійської категорії «Е», надав всі необхідні документи, у тому числі довідку з МРТМО про те, що він перебуває у трудових відносинах з Малинським МРТМО, та був допущений до здачі іспиту з водіння транспортним засобом, який успішно склав. Надана ОСОБА_3 належно оформлена довідка, яка підтверджувала стаж його практичного керування транспортним засобом на протязі останнього часу більше ніж 1 рік

3.

надавала право відкрити йому вищу водійську категорію «Е». При відсутності такого документу особа не допускається до здачі іспиту. Перевіркою по електронній базі було підтверджено, що зазначений у довідці автомобіль дійсно зареєстрований за Малинським МРТМО (а.с.106 т.1).

Згідно п.9 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993р. №340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009р. №511 (511-2009-п) право на керування транспортними засобами категорій ВЕ, СІЕ, СЕ, DIE і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорії В, СІ, СЕ, DI і D або кількох з них та безперервний річний стаж керування транспортними засобами категорії В, СІ, СЕ, DI, D, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції практичний іспит з навичок керування составом транспортних засобів.

Пунктом 10 цього Положення визначено, що особи, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу вперше, допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менше 30 годин (а.с.52-53 т.1).

У пункті 21 Інструкції про порядок прийняття екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи, затвердженої Наказом МВС України №394 від 21.06.1993р., зазначено, що особам, які керували транспортними засобами останніх 12 місяців, обмін посвідчень водія проводиться без відповідних екзаменів.

Документами, які стверджують управління транспортними засобами, можуть бути для працюючих водіїв виписка із трудової книжки або довідка з місця роботи, де вказується закріплений вид транспорту, його реєстраційний номер і номер наказу. Довідка стверджується підписом керівника підприємства і печаткою (а.с.61 т.1).

У виданій на імя ОСОБА_3 довідці присутні всі атрибути, які визначені Інструкцією (а.с.7 т.2).

Звернення ОСОБА_3 до ДАІ м. Радомишля із заявою від 09.06.2009 року про видачу нового посвідчення водія категорії АВСDЕ та здача ним іспиту без проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі підтверджуються зазначеною заявою, посвідченням водія ОСОБА_3 категорії АВСD, екзаменаційним листом та іншими наданими ним документами, вилученими на підставі постанови слідчого від 09.11.2009 року (а.с.94-103 т.1), протоколом їх огляду та постановою про приєднання до матеріалів справи від 24.12.2009 року (а.с.104-105 т.1).

З показань свідка ОСОБА_3 він працював водієм у приватного підприємця, що підтверджено довідкою приватного підприємця Дєньгаєва, копіями трудового договору між працівником і фізичною особою від 30 серпня 2006 року, копією довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 20 грудня 2008 року (а.с.21-23 т.1). З метою відкриття водійської категорії Е на право керування автомобілем з причепом він пройшов курс навчання в учбовому комбінаті в м. Боярка Київської області, а в червні 2009 року поїхав в м. Радомишль у ВРЕР, подав документи. Після ознайомлення з ними працівниця ВРЕР сказала, що потрібна довідка про стаж роботи водієм з державної установи чи організації або тимчасову реєстрацію транспортного засобу приватного підприємця за водієм. Коли він, не здавши документи, повертався додому, у маршрутці незнайомий чоловік, дізнавшись про його проблеми, пообіцяв за 100грн. зробити необхідну довідку. Він чекав його в центрі Малина приблизно годину. Незнайомець повернувся й передав довідку, у якій було засвідчено, що він працює водієм в МРТМО, хоча там він ніколи не працював. В цей же день він повернувся назад в Радомишль, у ВРЕР віддав документи з довідкою МРТМО й отримав посвідчення водія з новою категорією. Хто і яким чином виготовив для

4.

нього довідку йому не відомо.

Свідок ОСОБА_9 показала, що детальних обставин підписання нею як заступником головного бухгалтера МРТМО довідки на імя ОСОБА_3 вона не памятає, але напевне до неї звернувся хтось із працівників лікарні. Всі відомості, зазначені у довідці, були внесені начальником відділу кадрів, яка володіє вичерпною інформацією відносно працівників МРТМО, бо судячи по почерку довідка виписана нею. Про те, що ОСОБА_3 в МРТМО не працював і не працює, вона дізналася під час перевірки по факту видачі довідки.

Секретар МРТМО свідок ОСОБА_10 підтвердила, що запис в журналі вихідної кореспонденції про реєстрацію довідки за вих. №814 від 09.06.2009 року виконаний нею. Хто надав їй цю довідку для реєстрації вона не памятає. Повноваження з підготовки та видачі довідок покладено на начальника відділу кадрів ОСОБА_2. Вона ж як секретар зобовязана їх лише реєструвати. Перевірка достовірності зазначеної у довідках інформації до її обовязків не входить.

За показаннями допитаної судом в якості свідка головного лікаря МРТМО ОСОБА_4 саме підсудна заходила до неї в кабінет з питання підписання довідки та запевнила її, що цей водій працює в Чоповицькій дільничній лікарні. Вона ніяких вказівок їй щодо видачі цієї довідки не давала і про те, що довідка підроблена, тобто містить неправдиві відомості, дізналася лише після того, як отримала запит з прокуратури Малинського району, де в наступному їй предявили довідку.

Недостовірність даних про роботу ОСОБА_3 водієм в Малинському МРТМО доведена ксерокопіями наказів по Малинському МРТМО №6 від 14.01.08р., №2 від 2.01.07р., №66 від 31.03.2009р., згідно яких автомобіль САЗ 33507 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 закріплено за водієм ОСОБА_11 (а.с.48-50 т.1).

Посилання ОСОБА_2 на те, що довідку підробила головний лікар ОСОБА_4, заставивши її виписати цю довідку та поставивши на ній свій підпис і печатку, повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами. Сама підсудна ні на досудовому слідстві, ні у суді не повідомляла таких даних навіть після першого допиту судом свідка ОСОБА_4, яка ствердила, що особисто ОСОБА_2 підходила до неї і просила поставити підпис. Зміна показань ОСОБА_2 свідчить лише про її намір ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Суд визнає, що безпосередньо ОСОБА_2 вчинила ряд послідовних дій для того, щоб видати ОСОБА_3 довідку: вона внесла до неї завідомо неправдиві відомості, що достовірно встановлено висновками почеркознавчих експертиз, хоча вона й заперечувала цю обставину, надала підписану заступником головного бухгалтера ОСОБА_9 довідку на підпис головному лікарю.

Посилання підсудної на те, що вона згідно п.7.10 Положення про апарат управління Малинського міськрайонного територіального медичного обєднання, затвердженого наказом №1 від 02.01.2009 року, тобто пізніше затвердження Посадової інструкції начальника відділу кадрів (а.с.33-34 т.1), як начальник відділу кадрів не видає, а лише представляє звіти і довідки по кадрових питаннях, тому не може нести кримінальної відповідальності за підробку такої довідки, суд визнає такими, що не спростовують обвинувачення, оскільки пунктом 7 цього Положення визначена лише схема зовнішньої взаємодії в апараті управління, а не обовязки посадових осіб (а.с. 39-61 т.2)

Також суд визнає безпідставним посилання підсудної на те, що довідка, у виготовленні якої вона обвинувачується, не є офіційним документом і її діями не завдано шкоди державним інтересам.

За змістом диспозиції ч.1 ст.366 КК предметом зазначеного злочину є документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-

5.

підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право або звільняє від обовязків.

В силу ст.27 Закону України «Про інформацію»від 02.10.1992 року документ визначено як передбачену законом форму одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.

Таким чином довідка за №814 від 09.06.2009 року являється документом, оскільки вона видана державною установою, має відповідну форму, зберігає інформацію та може породжувати або змінювати певні правові наслідки, а саме надати право на відкриття вищої водійської категорії без проходження практичного стажування. Дії винних осіб за частиною першою статті 366 КК України кваліфікуються незалежно від настання негативних наслідків, заподіяння істотної шкоди.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості підсудної у вчиненні службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні і видачі завідомо неправдивого документа, оскільки особової справи на імя ОСОБА_3 у відділі кадрів не було і про це достовірно було відомо підсудній, та кваліфікує її дії за ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.

Вирішуючи питання про визначення підсудній виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Вчинений злочин є злочином невеликої тяжкості. Підсудна раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась. Характеризується позитивно. Є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС. Ці обставини суд визнає такими, що помякшують покарання.

Обставин, які згідно ст. 67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на обставини справи та особу підсудної суд визнає за необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів призначити покарання у межах санкції статті, за якою вона засуджується, у виді обмеження волі із застосуванням додаткового покарання - позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та застосувати звільнення від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України.

Речові докази книга наказів та розпоряджень Малинського МРТМО за 1998-1999 роки на 597 аркушах, журнал реєстрації розпоряджень головного лікаря Малинського МРТМО за 2007-2009 роки на 96 аркушах підлягають поверненню Малинському МРТМО, конверт із експериментальними зразками почерку, заявкою на видачу готівки - збереженню при матеріалах кримінальної справи.

У відповідності до ст.93 КПК України суд покладає на засуджену оплату за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 150 грн. 24коп. (а.с.116 т.1).

Керуючись ст.ст.323,324,327 Кримінально-процесуального кодексу України

6.

засудив :

визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України та призначити один рік шість місяці обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності строком на один рік.

На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити засуджену від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням за умови, що вона протягом іспитового строку ОДИН РІК не вчинить нового злочину та виконає покладений на неї відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.76 цього Кодексу обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 150грн.24коп. за проведення експертизи на р/р 35229005000096, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, банк одержувача УДК в Житомирській області;

Речові докази - книгу наказів та розпоряджень Малинського МРТМО за 1998-1999 роки на 597 аркушах, журнал реєстрації розпоряджень головного лікаря Малинського МРТМО за 2007-2009 роки на 96 аркушах повернути Малинському МРТМО, конверт із експериментальними зразками почерку та заявкою на видачу готівки залишити при матеріалах кримінальної справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча

Суддя:К. Д. Збицька