Рішення № 136407536, 11.05.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2365/24

Провадження № 2/945/294/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 травня 2026року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Будак К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 08 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 307217265. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до реєстру боржників № 163 від 07.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 307217265.

20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, за реєстром боржників якого ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36948,60грн, з яких: 9000,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 27948,60 грн - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 06.10.2021року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір № 04220-10/2021.

21.09.2022року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 21092022, за реєстром боржників якого ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6900,00грн, з яких: 1500,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5400,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн сума заборгованості за пенею.

Окрім того, 31.10.2021року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем було укладено кредитний договір № 55551.Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідачки, про що свідчить п. 9 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

05.01.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 05012024, за реєстром боржників якого ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7200,00 грн, з яких: 2000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4900,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 300,00 грн сума заборгованості за комісією.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання невиконав. Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 51048,60грн. та судові витрати.

Ухвалою суді Миколаївського районного суду Миколаївської області було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання, в якому позивач підтримує позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Щодо вимог за договором кредитної лінії №307217265 від 08.10.2021року.

08.10.2021 року відповідач звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою отримання кредиту.

У цей же день він ознайомився з паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №307217265 від 08.10.2021року.

08.10.2021 року відповідач та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали електронний договір кредитної лінії №307217265, який був підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 9 000 гривень, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 05.11.2021 року та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у наступному порядку.: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 693,50 процентів річних, що становить 1,90 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті; якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду (п.1.9.1-1.9.3 договору).

Також, посилаючись на положення ст. 212 ЦК України сторони договору домовилися, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 договору.

Пунктом 1.11 договору передбачено, що основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з урахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12 договору, основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1 договору, але у будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти у будь-який час.

Пункт 1.12 договору визначає, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; 1.12.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником (пункт 1.13 договору).

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.

Зміст договору свідчить, що сторонами було узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Вказаний договір був підписаний електронними підписами сторін, зокрема, відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов`язку щодо надання грошових коштів в сумі 9000 грн підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2021 року та від 18.10.2021року.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01.

Додатковою угодою №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеною між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» сторони дійшли згоди викласти договір факторингу №28/1118-01 у новій редакції.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить до Фактора на наступний календарний день після підписання сторонами Реєстру прав вимоги.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до відповідача на суму 36948,60грн.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором випливає, що він зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі36948,60 грн, яка складається з тіла кредиту у сумі 9 000 грн та процентів за користування кредитом у сумі 27948,60 грн.

Щодо кредитного договору №04220-10/2021 від 06.10.2021 року

06.10.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір №04220-10/2021, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1500,00грн строком до 04.11.2021 року зі сплатою відсотків у наступному порядку: за користування кредитом позичальник сплачує Товариству 1095,0% річних від суми кредиту в розрахунку 3,00% на добу; з метою поглиблення довіри до Товариства позичальнику може бути запропонований індивідуальний промокод для зниження стандартної процентної ставки, яка становить 3% на добу (пункти 1.1-1.5 договору).

Згідно з умовами пункту 1.5 договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником.

Якщо відповідно до пункту 1.4 цього договору, скориставшись промокодом, позичальник прострочить виконання зобов`язання, або в разі пролонгації кредиту зі зниженою процентною ставкою, нараховані згідно з умовами договору проценти підлягають перерахуванню за стандартною процентною ставкою (3% на добу) з першого дня користування кредитними коштами(пункти 2.3 договору).

Пункт 4.3 договору визначає, що у разі, якщо позичальник не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатках до цього договору, проценти передбачені в п.1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладання договору.

Зміст договору свідчить, що сторонами було узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Вказаний договір був підписаний електронними підписами сторін, зокрема, відповідачем підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0370.

21 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21092022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 21 вересня 2022 року та акту прийому-передачі реєстру боржників ТОВ «ФК «Інвеструм» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до відповідача на суму 6900,00грн.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором випливає, що він зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 6900,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 1500,00грн та заборгованості за відсотками у сумі 5400грн.

Щодо вимог за договором про надання фінансового кредиту № 55551 від 31.10.2021року.

31.10.2021року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем був укладений кредитний договір № 55551 про надання фінансового кредиту, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 договору про надання фінансового кредиту, Товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором, строком на 15 днів до 14.11.2021року, але, в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1277,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 3,5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту та Додатку №1 до цього договору кредиту, зазначені паспортні дані, номер облікової картки платника податків та місце реєстрації позичальника, які він повідомив кредитодавцю з метою отримання кредитних коштів.

Із зазначеного вбачається, що позичальник належним чином був ознайомлений із сукупною вартістю кредиту та його складовими, на що погодився, засвідчивши своїм одноразовим цифровим підписом.

05.01.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу №05012024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 05.01.2024 року до договору факторингу №05012024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором загальний розмір заборгованості становить 7200,00грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 4900,00грн.; заборгованість за комісією 300,00грн.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості по вказаними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилалось на те, що набуло право вимоги до відповідача на підставі договорів факторингу за умовами яких, було відступлено позивачу право вимоги від відповідача коштів за вищезазначеними договорами.

Згідно із умовами кредитних договорів позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених вказаними договорами.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/5 від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладем з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч.1ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ІІК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказані кредитні договори підписані відповідачем електронним підписом.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредиторів подав заявку на отримання кредитів за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредитів, після чого кредитори надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» оспорювані кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі 561/77/19.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданої відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договорів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 11, 514, 526, 610, 612, 626, 1046-1056-1, 1077, 1079 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 133, 141, 265,280 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) суму заборгованості

за Договором кредитної лінії № 307217265 від 08.10.2021 року в розмірі 36948,60 грн, у тому числі: 9000,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 27948,60 грн - сума заборгованості по відсоткам;

за Договором про надання фінансового кредиту №04220-10/2021 від 06.10.2021року в розмірі 6900,00 грн, у тому числі:1500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Договором про надання фінансового кредиту № 55551 від 31.10.2021року в розмірі 7200,00 грн, у тому числі:2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 300,00грн.-сумма заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський