Ухвала суду № 136407282, 11.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2909/26

Провадження № 2/487/2663/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Душаченко Ірини Сергіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 представник позивача звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з вказаним позовом. Просить суд здійснити виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, виділивши ОСОБА_1 16/100 частки, які складаються з приміщень в житловому будинку літ.Б-1: 4-1 тамбур, 4-2 кухня, 4-3 житлова, 4-4 житлова, 4-5 кладова; в жилому будинку літ.Ж-1: 5-1 коридор, 5-2 житлова, 5-3 санвузол; літ. «И» вбиральня; літ. «Н» літня кухня; літ. «Ф» гараж; в загальному користуванні залишити №4, 6 огорожа з воротами та хвірткою; 16/8100 частин №І замощення та визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником 16/100 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №644 від 22.05.2025. В цілому домоволодіння складається: житловий будинок за літ.А-1, житловою площею 74,5кв.м., загальною площею 136,5кв.м.; житловий будинок за літ.Б-1, житловою площею 115,5кв.м., загальною площею 169,3кв.м.; житловий будинок за літ.Д1-1, житловою площею 35,1кв.м., загальною площею 44,5кв.м.; житловий будинок за літ.Ж-1, житловою площею 13,2кв.м., загальною площею 20,3кв.м.; житловий будинок за літ.З-1, житловою площею 37,7кв.м., загальною площею 88,0кв.м.; господарські будови підвал літ.Апд; літня кухня літ.Е, сарай літ.Є; вбиральня літ.И; сарай літ.И1; літня кухня літ.К; тамбур до літньої кухні літ.К1, літня кухня літ.Н, гараж літ.Т, гараж літ.Т1, гараж літ.Ф, душ літ Ф11, тамбур літ.Ш, сарай літ.Щ, вбиральня літ.Щ1, сарай літ.Ю1, сарай літ.Ю11, душ літ.Ю111, вбиральня літ.Я, навіс літ.Я11, огрожа та споруди №1, 4, 6, 7, 9, 10, 11, I, II. Відповідно до довідки з БТІ станом на 28.12.2012, співвласниками даного домоволодіння у відповідних частках є: ОСОБА_2 2/100, ОСОБА_3 2/100, ОСОБА_4 2/100, ОСОБА_5 9/100, ОСОБА_6 2/100, ОСОБА_7 5/100, ОСОБА_8 12/100, ОСОБА_9 8/100, ОСОБА_10 27/100, ОСОБА_11 5/100, ОСОБА_12 5/100, ОСОБА_13 5/100. У вересні 2025 позивач звернувся до держреєстратора щодо реєстрації окремої адреси та отримав усно повідомлення, що для державної реєстрації права власності за п.56 постанови КМУ №1127 від 25.12.2015 при поділі, виділі в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду, документи за п.54 Порядку. Позивач наголошує, що відповідачі відмовляються укласти нотаріальний договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності. Без реалізації права звернення до суду для виділу своєї частки у натурі, позивач позбавлений можливості здійснити реєстрацію місця проживання членів своєї родини за вказаною адресою, оскільки на це потребується згода всіх співвласників, яку отримати не має можливості. За висновком експерта визначено, що виділити у натурі у користування співвласника ОСОБА_1 з часткою 16/100 за адресою: АДРЕСА_1 , технічно можливо та пропонується виділити літ.Б-1 одноповерховий житловий будинок у складі узаконеної групи приміщень: 4-1 тамбур 1,6кв.м., 4-2 кухня 11,9кв.м., 4-3 житлова 16,5кв.м., 4-4 житлова 14,6кв.м., 4-5 кладова 2,3кв.м.; літ.Ж-1 одноповерховийц житловий будинок у складі узаконеної групи приміщень: 5-1 коридор 3,0кв.м., 5-2 житлова 13,2кв.м., 5-3 санвузол 4,0кв.м; надвірні узаконені будови: літ. «И» вбиральня 1,2кв.м; літ. «Н» літня кухня 10,6кв.м.; літ. «Ф» гараж 25,7кв.м.; №4, 6 огорожа з воротами та хвірткою; 16/100 частин №І. Позивач вважає заявлені вимоги як немайнові з позиції висновку ВС по справі №905/105/20, а тому сплатив 2662,40грн. На цій підставі позивач змушений звернутись до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.04.2026 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказане провадження 07.05.2026 передано у провадження судді Лагоди А.А.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3328,00 грн.

Відповідно п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові від 29.09.2020 справа №286/3653/18 (провадження №61-38св20) Верховний Суд, вказав на те що виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності….

Окрім того, в ухвалі від 30.03.2023 справа №591/3750/20 (провадження № 61-3754ск23) Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду залишаючи без руху касаційну скаргу, вказував на те, що:

«Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї документів не дозволяє визначити ціну позову станом на день його подання, оскільки неможливо встановити дійсну вартість частки спірного нерухомого майна, яку позивач просить виділити їй у натурі зі спільної часткової власності.

Таким чином, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості частки нерухомого майна, яку позивач просить виділити в натурі зі спільної часткової власності. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову (вартість частки спірного нерухомого майна), надати докази на підтвердження цієї обставини, а також доплатити судовий збір за вказаними вище ставками (з урахуванням ціни позову) за вимогу майнового характеру.».

Вказане свідчить про помилковість судження позивача про немайновий характер його вимог.

Звертаючись до суду з позовом позивачем сплачено платіжною інструкцією від 30.11.2025 2662,40грн. при цьому позивач є власником 16/100 домоволодіння.

Згідно сервісу електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна і автоматичного формування відповідних електронних довідок Фонд державного майна України (ФДМУ), який є загальнодоступним та відповідно Довідки про оціночну вартість об`єкту нерухомості № 201-20260508-0011666597 від 08.05.2026 оціночна вартість житлового будинку АДРЕСА_2 становить в середньому 6 155 151,94грн., а тому 31/100 частка становить 1908097,10грн.

Таким чином ціна позову складає 1908097,10грн., яку сторона позивача має зазначити у позові та доплатити судовий збір в сумі 15308,80грн. і надати суду відповідні докази за такими рахунками: отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «101, 2125902628, судовий збір, за позовом ОСОБА_14 , заводський районний суд м. Миколаєва.

У випадку якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності.

У позовній заві вказано на те, що разом із тим, беручи до уваги вищенаведене, з метою забезпечення реалізації своїх прав як власника позивач вважає, що в даному випадку наявні підстави для виділу житлового будинку, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, а вказуючи про земельну ділянку позивач не наводить її кадастровий номер та не надає докази надання у користування такої ділянки співвласникам за зазначеною у позові адресою, що має бути усунуто позивачем. В разі належності земельної ділянки територіальній громаді міста Миколаєва позивачу слід визначитись щодо залучення її представника до справи у відповідному статусі з огляду на вимоги ст.175 ЦПК України.

В позовній заяві заявлено про відмову відповідачів врегулювати спір, однак до позову не додано доказів, що підтверджують відмову відповідачів щодо виділення належної позивачу частини будинку та порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Душаченко Ірини Сергіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагода