Ухвала суду № 136407280, 06.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5705/16-ц

Провадження № 8/487/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Сухаревич З. М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л. В., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій він просить скасувати ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.04.2025 у справі № 487/1307/25 провадження № 4-с/487/9/25, скаргу задовольнити.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою суду від 03.04.2025 визнано правомірним рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А. В. від 17.05.2025 року про повернення автогаражному кооперативу «Парма» металевого гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10 та признання на 06.03.2025 виконання дій щодо повернення гаражу. Постановляючи Ухвалу суд виходив з того, що є власником гаражу, який знаходився у володінні ОСОБА_1 , є АГК «Парма» на підставі договору з МП «Парма» від 22.08.1993 року. Проте, під час досудового розслідування кримінальної справи №12020155030000831(підроблення договору та квитанції від 22.08.1993 року, потерпілий ОСОБА_1 ), 24.11.2025 року за результатами тимчасового доступу до документів АГК «Парма», було встановлено відсутність у АГК «Парма» документів бухгалтерського обліку, які підтверджують знаходження гаражу у власності чи користуванні АГК. Вважає вказані обставини істотними для перегляду за нововиявленими обставинами.

Зазначену заяву передано судді Гаврасієнко В. О.

Ухвалою суду від 21 січня 2026 р. задоволено заяву про самовідвід судді Гаврасієнка В.О. та справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про її повторний автоматичний розподіл.

27 січня 2026 року вказану заяву передано судді Сухаревич З. М.

28 січня 2026 року з метою вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддею зроблено запит голові Заводського районного суду на матеріали цивільної справи № 487/5705/16-ц провадження № 4-с/487/9/25.

09 лютого 2026 року суддя Сухаревич З.М. отримала справу № 487/5705/16-ц провадження № 4-с/487/9/25.

Ухвалою суду 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

27 лютого 2026 року надійшов відзив державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Волкомор А.В., який обґрунтований тим, що як під час здійснення виконавчого провадження так і в даній заяві основні аргументи Заявника зводяться до заперечення можливості виконання рішення суду про повернення спірного майна - металевого гаражного боксу № НОМЕР_1 розташованого на території автогаражного кооперативу «Парма» за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 10 з посиланням на нібито відсутність у Заявника вказаного майна, що за своїм змістом суперечить обставинам встановленим рішенням суду, яке підлягає виконанню. Тобто, Заявник фактично намагається переглянути обставини встановлені рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва, залишеним без змін як судом апеляційної так і касаційної інстанції. Вважає, що наведені заявником обставини не є такими, із якими законодавець пов`язує нововиявлені або виключні обставини для можливості перегляду судового рішення, а надані документи не є належними та допустимими, виходячи з ст. 423 ЦПК України. Враховуючи викладене, державний виконавець просить відмовити у задоволенні заяви.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у тексті його заяви є помилка у номері справи та уточнив, що просить переглянути ухвалу суду від 03 квітня 2025 року у справі № 487/5705/16-ц провадження № 4-с/487/9/25.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 пояснив, що державний виконавець вирішив передати гараж №90 кооперативу «Парма» за рішенням суду у справі № 487/5705/16-ц. Цим рішенням було встановлено, що цей гараж АГК «Парма» придбала у 1993 р., потім згідно з рішенням правління 2008 р. вирішили встановити на те місце, де зараз знаходиться, а в 2009 р. голова правління передав цей гараж. Рішення суду вважає незаконним, оскільки це не той гараж, який в рішенні. Його гараж в його володінні з 2007 р. і він не міг бути встановлений у 2008 та те місце, оскільки там був його гараж і не може бути гаражем, який переданий в 2009 р. На території АГК знаходиться лише один гараж із 2007 р. Він цей гараж отримав у фізичної особи, який на даний час не має претензій щодо права власності. Після набрання рішенням чинності про правомірність дій державного виконавця, у кримінальній справі, яка триває з 2020 року, по його заяві про підроблення документа на підставі якого суд виніс рішення, у 2025 році здійснено тимчасовий доступ і витребувано у АГК «Парма» інвентарну картку і акт інвентаризації, які підтверджували б, що той гараж, який знаходиться у його володінні є тим самим гаражем, який вказано у рішенні суду. Але виявилось що у АГК «Парма» немає інвентарної картки. Рішення державного виконавця є незаконним оскільки той гараж, який у його володінні, не є тим гаражем, який вказано у рішенні суду 2019 р. Суд встановив, що члени правління ввели його в оману. Вважає рішення про вилучення неправомірним, оскільки гараж не є предметом, який вказано у рішенні. Просив заяву задовольнити.

Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, в попередні судові засідання подавав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2025 року у справі № 487/5705/16-ц відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А. В., заінтересована особа Автогаражний кооператив «Парма».

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2025 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 30 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина 2 статті 423 ЦПК України).

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини 4 та 5 статті 423 ЦПК України).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).

За такого, під нововиявленими обставинами належить розуміти факти, а не нові або старі докази щодо обставин, які з`ясовувалися судом при вирішенні справи, а також даних стосовно предмету позову, щодо якого учасниками справи під час її розгляду повинні бути надані докази у відповідності до частин 1, 5 та 6 статті 81, частини 1 статті 77 та частини 1 статті 80 ЦПК України.

У справі, що переглядається, в обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказував, серед іншого, що у нього відсутній предмет, а саме гараж № НОМЕР_1 , який суд зобов`язав боржника повернути.

Проте ці обставини вже існували на момент ухвалення судового рішення, могли та були відомі сторонам, були предметом розгляду безлічі справ та їх апеляційного перегляду, а за такого не можуть бути визнані істотними обставинами, які дають підстави для перегляду ухвали суду від 03.04.2025 у справі № 487/5705/16-ц провадження № 4-с/487/9/25 за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України.

Більш того, зазначені доводи суперечать рішенню суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 487/5705/16-ц, яке перебувало на виконанні у державного виконавця Волкомор А. В. Фактично ОСОБА_1 намагається переглянути обставини, встановлені остаточним судовим рішенням. Ці аргументи не мають значення для розгляду скарги на дії державного виконавця, оскільки факт належності спірного майна вже підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим суд не надає оцінки показам ОСОБА_1 як свідка.

Крім того, вказаним доводам уже було надано правову оцінку в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 487/5705/16-ц за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу, яка наразі є предметом перегляду за його заявою.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вказані заявником обставини не є нововиявленими і такі обставини не мають вирішальне значення для справи.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 426, 427, 429, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.04.2025 у справі № 487/5705/16-ц провадження № 4-с/487/9/25 за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повна ухвала складена 11 травня 2026 року.

Суддя З. М. Сухаревич