Рішення № 136407009, 08.05.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/816/26

Провадження №2-а/944/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карпусь О.М., звернулася в суд з позовом до ГУНП у Львівській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.02.2026 поліцейським Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітаном поліції Кісіль С.Я. було винесено постанову серії ЕНА №6644419 про застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що 10.02.2026 о 17:34:01 год на автодорозі Львів-Краківець 48 км +800 м керуючи автомобілем не виконала вимогу дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль», чим порушила п.8.4. г ПДР порушення вимог дорожніх знаків. Вважає, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, вона такого правопорушення не допускала та виконала вимоги всіх дорожніх знаків, зокрема знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» розділу 33 ПДР та знаку 3.41 «Стоп контроль» розділу 33 ПДР. Будь-які належні докази вчинення нею вказаного правопорушення відсутні.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, її представник Карпусь О.М. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув,відзиву чи клопотань про відкладення розгляду справи, не подав.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною третьою ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, оскільки позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду з викликом сторін на 03.03.2026. Відмовлено в залученні до участі в справі в якості третьої особи поліцейського Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції Кісіля С.Я.

Ухвалою суду від 03.03.2026 розгляд справи відкладено, у зв`язку з неявкою відповідача.

01.04.2026 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи відкладено до 06.05.2026.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 і 5 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6644419від 10.02.2026 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 10.02.2026 о 17 год. 34 хв. на 48 км +800м автодороги в м.Яворові Львівської області, керувала транспортним засобом марки «ВАЗ 2107030», номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль», чим порушила вимоги п.8.4 г ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч 1 ст.122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 оспорює постанову в справі про адміністративне правопорушення, оскільки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, не вчиняла, жодних доказів на підтвердження вчинення правопорушення їй не було надано і такі відсутні в матеріалах справи.

Мотиви та оцінка суду

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулюються Законом України "Про дорожній рух".

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон) цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Дорожній знак під пунктом 3.14 розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху України передбачає, заборону проїзду без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Пунктом 8.4 г розділу 8 Правил дорожнього руху України визначено знаки, які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення. Для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак всупереч вищезазначеним вимогам наведених норм відповідач не надав жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 10.02.2026 о 17 год. 34 хв. на 48 км +800м автодороги в м.Яворові Львівської області, керувала транспортним засобом марки «ВАЗ 2107030», номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль», чим порушила вимоги п.8.4 г ПДР України, працівниками поліції суду не надано.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б належним чином підтвердили факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та, відповідно, вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищенаведене, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова ЕНА №6644419 від 10.02.2026 , якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн скасуванню, із закриттям провадження у справі

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 665 грн 60 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Львівській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд ,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія №6644419 від 10.02.2026за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833 юридична адреса: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3.

Повний текст рішення складено 08.05.2026.

Суддя І.М. Карпин