Постанова № 136403867, 08.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер справи 243/3285/26

Номер провадження 3/243/1546/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (молодший сержант, командир 3 відділення ударних БАК ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2026 року о 13:00, на території розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , командиром роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було усно доведено бойове розпорядження командира мотопіхотного батальйону 10 огшбр « ІНФОРМАЦІЯ_2 »№69 від 11.02.2026 та наказано молодшому сержанту ОСОБА_1 перейти в підпорядкування командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 та вибути для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_2 з метою підсилення її обороноздатності, на що молодший сержант ОСОБА_1 , в порушення вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати законний усний наказ командира роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , аргументуючи свої дії боязню за своє життя і здоров`я, страхом діяти зброєю, відсутністю бойового досвіду, незадовільним морально-психологічним станом, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових позицій та невиконання поставлених бойових завдань іншими військовослужбовцями підрозділу, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_1 , що, в свою чергу, могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Таким чином, за викладених вище обставин, молодший сержант ОСОБА_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов`язків, вчинив відмову від виконання законних вимог командира, тобто військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у його відсутності, з матеріалами службового розслідування як і зі складеним протоколом посадові особи його не ознайомлювали та він нічого не підписував. Зазначив, що такі події відбувались з підстав конфлікту між ним та з вищею у підпорядкуванні службовою особою. Також ствердив, що за період, який зазначений у службовому розслідуванні, йому було нараховано та виплачено заробітну плату, що на його думку не доводить його вини. Зазначив, що 11.02.2026 його зняли з позицій та довели йому усний наказ щодо його переходу у підпорядкування командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 та вибути для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_2 , з чим він не погодився, оскільки перебував без зброї, але не встиг озвучити таку відмову. 21.03.2026 прибувши з відпустки йому повідомили про складання протоколу, який був не заповнений, не містив підписів уповноважених осіб, про що було ним зазначено під час підписання протоколу. Додатково зазначив, що результати службового розслідування він не оскаржував, оскільки був необізнаний про таку можливість.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 року №11 Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Диспозицією ч. 1 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі, за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України", особливий період-період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або до ведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Згідно з вимогами ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Положеннями ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці зобов`язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі. Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.

Відповідно до п. 3 наведеного Указу Президента України, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

У статті 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу, а захист України, її незалежності та територіальної цілісності України, відповідно до ст. 65 Конституції України, є обов`язком громадян України.

Згідно ст. 10 Статуту Збройних Сил України, яка визначає загальні обов`язки військовослужбовців, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців обов`язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хворобу, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Відповідно до ст. 1,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна, зокрема, зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення № 21 від 24.02.2026, відповідно до якого 11.02.2026 року о 13:00, на території розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , командиром роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було усно доведено бойове розпорядження командира мотопіхотного батальйону 10 огшбр « ІНФОРМАЦІЯ_2 »№69 від 11.02.2026 та наказано молодшому сержанту ОСОБА_1 перейти в підпорядкування командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 та вибути для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_2 з метою підсилення її обороноздатності, на що молодший сержант ОСОБА_1 , в порушення вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати законний усний наказ командира роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , аргументуючи свої дії боязню за своє життя і здоров`я, страхом діяти зброєю, відсутністю бойового досвіду, незадовільним морально-психологічним станом, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових позицій та невиконання поставлених бойових завдань іншими військовослужбовцями підрозділу, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_1 , що, в свою чергу, могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Факт вчиненого правопорушення молодшим сержантом ОСОБА_1 встановлено 23.02.2026 відповідно до матеріалів службового розслідування, розпочатого згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2026 № 524 та закінченого наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.02.2026 № 1611.

Протокол містить підпис особи про ознайомлення з протоколом та з правами особи, що притягується до адмінвідповідальності, а також містить примітку про складання протоколу без присутності особи, а також зауваження до протоколу які будуть надані у суді;

-військовим квитком серії НОМЕР_3 , яким підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовій службі;

-матеріалами службового розслідування, розпочатого згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.02.2026 № 524 та закінченого наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.02.2026 № 1611, зокрема:

актом службового розслідування; витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.02.2026 № 524 про призначення службового розслідування; копією рапорту вх. № 3105 від 12.02.2026; витягами із наказів командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 319 від 31.10.2025; витяг з бойового розпорядження командира мотопіхотного батальйону 10 огшбр « ІНФОРМАЦІЯ_2 »№69 від 11.02.2026; письмовими поясненнями командира роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями командира 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями командира 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 ; службовою характеристикою ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Щодо заперечень наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Наявний в матеріалах справи протокол складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329.

В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та докладно викладена суть адміністративного правопорушення.

Суд зауважує, що вказаний процесуальний документ не є єдиним доказом у справі.

Зазначені аргументи ОСОБА_1 в судовому засіданні жодним чином не спростовують того факту, що зафіксовані у вказаному процесуальному документі обставини дійсно мали місце.

Так, відповідно до положень ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Суд зважає на те, що оформлення протоколу 24.02.2026 об`єктивно обумовлено обставинами проведення службового розслідування за фактом вчинення правопорушення.

Відповідно до абз.4 п.2 розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608, службове розслідування комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

З матеріалів провадження встановлено, що саме в рамках службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 12.02.2026 № 524 про призначення службового розслідування, було відібрано письмові пояснення як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , так і свідків правопорушення командира роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 та командира 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 .

Так, відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1611 від 23.02.2026 «Про призначення службового розслідування відносно військовослужбовця мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , який відмовляється виконувати законні вимоги командира (начальника)», проведеним службовим розслідуванням підтверджено факт відмови від виконання законних вимоги командира (начальника), командира 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , за що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана".

Відтак, саме 23.02.2026 уповноваженою особою отримано у достатньому обсязі усі фактичні відомості, що мають значення для вирішення справи про адміністративного правопорушення та наступного дня оформлено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Також суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 не оскаржувалися у встановленому порядку ні результати службового розслідування, ні наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що свідчить у свою чергу про його згоду із порушеннями, що йому інкримінуються.

Так, особа, щодо якої ведеться дисциплінарне провадження, повинна цікавитися ходом справи. Це принцип, який підкреслює активну роль учасника у захисті своїх прав.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії особи, що склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останньої та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував, про що мав достатньо часу.

У зв`язку з чим, на переконання суду, правові підстави для визнання даного процесуального документа, недопустимим доказом відсутні.

Суд також враховує суперечливість інформації наданої ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо обізнаності складання протоколу та проведення службового розслідування, оскільки останнє не знаходить свого документального підтвердження та спростовується як письмовими запереченнями ОСОБА_1 у протоколі, так і його поясненнями в судовому засіданні щодо обставин відмови 11.02.2026 виконання наказу командира перейти в підпорядкування командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 та вибути для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_2 з метою підсилення її обороноздатності.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності вини у скоєному правопорушенні, судом приймаються як такі, що викладенні з мотивів особистих конфліктних відносин у підпорядкуванні з вищою службовою особою, тобто з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

Санкція ч. 1 ст. 172-10 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Відповідно до ст. ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-10 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 34, 35, 172-10, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень) 00 коп., р/р: UA488999980313020106000005658, Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37967785, МФО 899998, одержувач платежу Донецьке ГУК/Слов`янський МТГ/21081100.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області Аліна Олександрівна Гончарова