Рішення № 136401480, 17.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16204/25

Провадження № 2/761/2127/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Кочур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить суд стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на свою користь несплачену частину коштів страхового відшкодування в сумі - 113863,18 грн.; витрати на проведення експертизи в сумі- 1497,00 грн.; витрати на правову допомогу в сумі - 20000,00 грн.; судовий збір у сумі - 1353,60 грн. та стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичними витратами на проведення ремонту автомобіля і належною до виплати страховою сумою в розмірі - 43652,00 грн.; відшкодування моральної шкоди завданої в наслідок ДТП у сумі - 50000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі - 20000,00 грн. та судовий збір у сумі - 1136,52 грн. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 23.07.2024 ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги не надала переваги в русі автомобілю «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням іі, який рухався головною дорогою. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №755/13355/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вказаної ДТП. Відповідно до відомостей МТСБУ, станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mazda» була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом №219213427 від 02.02.2024. Позивач звернулася до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування (справа №45026). 11.09.2024 через Телеграм-бот «pzubot» надійшло повідомлення про затвердження страхового акта на суму 46132,82 грн. Того ж дня позивачка надіслала електронний лист співробітнику ПрАТ СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_4 , висловивши незгоду з розміром виплати. Проте за результатами розгляду заяви суму було залишено без змін - 46132,82 грн., що, на переконання позивачки, не відображає реального розміру збитків. Ліміт страхового покриття за полісом становить 160000,00 грн. Задля визначення об`єктивного розміру завданих збитків позивачка звернулася до судового експерта. Згідно з висновком експерта №136 від 09.08.2024: вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 184761,29 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (розмір матеріального збитку) становить 103814,34 грн. Оскільки виплачена страховою компанією сума є суттєво меншою за реальний розмір збитків, а різниця між фактично сплаченим відшкодуванням та лімітом відповідальності страховика за полісом становить 113863,18 грн., позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 26.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з підстав викладених в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у своєму відзиві.

Представник відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у поданому ними відзиві.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 23.07.2024 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги не надала перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, у результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням власниці цього автомобіля ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №755/13355/24, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП., та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідачки ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , та обставини даного ДТП, не потребують доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, згідно положеннями ч.1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна»за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.219213427.

На виконання положень ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було надано ПрАТ СК «ПЗУ Україна», усі необхідні документи, для здійснення виплати суми страхового відшкодування, в тому числі заяву про страхове відшкодування.

За результатом розгляду заяви страховиком, було затверджено суму страхового відшкодування в розмірі 46132,82 грн, що, на переконання позивачки, не відображає повної вартості матеріальних збитків, завданих їй через пошкодження транспортного засобу, притому що ліміт страхового покриття за полісом становить 160000 грн.

При врегулювані страхової виплати, страховик затвердив суму страхового відшкодування у розмірі 46132,82 грн, яку згідно з наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 12.09.2024 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату на користь позивачки.

Зазначений розмір страхового відшкодування позивачці страховик вирахував на підставі зробленого на його замовлення оцінювачем ОСОБА_6 . Звіту № 42-D/15/21 від 10.09.2024 року.

Разом з тим, для визначеного фактичного розміру збитків, завданих позивачці, остання звернулася до судового експерта задля проведення автотоварознавчого дослідження, за результатами якого отримала висновок експерта №136 від 09.08.2024.

Відповідно до висновку експерта №136 про оцінку вартості матеріального збитку, складеного 09.08.2024 судовим експертом Петрушанко В.Ф., на замовлення позивачки, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 103814,34 грн., що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіціенту фізичного зносу автомобіля, а вартість відновлювального ремонту без урахуванням коефіціенту фізичного зносу автомобіля становить 184761,29 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу становить 0,50.

Крім того 07.08.2024 року позивачка зверталася до офіційного дилерського центру Вольво в Україні - ТОВ «Вікінг Моторс Київ», для розрахунку вартості ремонту транспортного засобу. Відповідно до рахунку №VSK0004443 від 08.08.2024, який був сформований ТОВ «Вікінг Моторс Київ», вартість ремонту транспортного засобу позивачки складає 203652,00 гривні (з ПДВ).

Не погоджуючись з сумою страхового відшкодування, позивачка 02.10.2024 року, на адресу страховика надіслала Заяву про перегляд суми страхового відшкодування з висновком експерта №136 від 09 серпня 2024 року, та рахунком ТОВ «Вікінг Моторс Київ» № VSK0004443 від 08.08.2024 року, на яку відповідь не отримала, а тому звернулася з даним позовом до суду.

Дослідивши надані сторонами три документи на які вони посилаються, як на докази для визначення матеріальної шкоди завданої позивачці, суд не бере до уваги Звіт № 42-D/15/21 від 10.9.2024 зроблений на замовлення страховика, оскільки оцінювач, що його склав про кримінальну відповідальність не попереджався, а тому цей звіт не спростовує висновків викладених у Висновку №136 від 09.08.2024 складеного на замовлення позивачки, судового експерта, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок, у зв`язку з чим саме його суд приймає як належний та допустимий доказ в даній справі.

Також суд не бере до уваги, як належний доказ для визначення матеріальних збитків, що зазнала позивачка, рахунок ТОВ «Вікінг Моторс Київ» № VSK0004443 від 08.08.2024 року, оскільки позивачка вказані витрати не понесла, так як не ремонтувала своє авто у ТОВ «Вікінг Моторс Київ».

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страхувальника, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що відповідно до висновку експерта №136 від 09.08.2024, який суд бере до уваги, як належний доказ, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки з урахуванням коефіціенту фізичного зносу дорівнює 103814,34 грн., саме така сума становить розмір страхового відшкодування позивачці з боку відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна», яке здійснило виплату на користь позивачки в розмірі 46132,82 грн, а тому з вказаного відповідача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування в розмірі 57681,52 грн (103814,34 - 46132,82).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, п.71 у справі 755/18006/15-ц, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

При цьому, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення речі (ст. 1192 ЦК України)

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Системний аналіз ст. 22 ЦК України частини другої ст. 1192 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту.

Саме такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 910/15796/20.

Отже, враховуючи, що відповідно до висновку експерта №136 від 09.08.2024, який суд бере до уваги, як належний доказ, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки без урахуванням коефіціенту фізичного зносу дорівнює 184761,29 грн, що і є реальними збитками, які підлягають відшкодуванню на користь позивачки у повному обсязі, з урахуванням того, що зі страховика належить до виплати із вказаної суми, в якості страхового відшкодування 103814, 34 грн, то винна у пошкодженні автомобіля позивачки особа, а саме відповідачка ОСОБА_2 , мала би сплатити позивачці на відшкодування матеріальної шкоди 80946,95 грн (184761,29 - 103814,34). Разом з тим, враховуючи положення ч.1 ст. 13 ЦПК України, з урахуванням заявлених ОСОБА_1 позовних виимог саме до вказаної відповідачки, суд вважає за необхідне стягнути на її користь з ОСОБА_2 43652 грн.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст. 1167 ЦК України).

Таким чином, оскільки внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідачки, було пошкоджено власність позивачки, засіб пересування, який використовувався щоденно в її інтересах, у зв`язку з чим позивачка була тривалий час позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, були суттєво порушені її життєві плани, так як, проведення вимушеного незапланованого ремонту транспортного засобу вимагало значних додаткових зусиль та часу, крім того на момент ДТП позивачка була вагітною, що також суд бере до уваги, тому керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд вважає, що позивачці було завдано моральну шкоду, яку з врахуванням обставин справи та тривалості порушеного права, визначає в розмірі 8000,00 грн., яка підлягає стягненню на її користь з відповідачки ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачки документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, з кожного пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2490,12 грн., а саме з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 1313,79 грн. (52,76%), а з ОСОБА_2 1176,33грн (47,24%).

Отже, всього на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 58995,31 грн, з яких: 57681,52 грн. - несплачена частина страхового відшкодування, 1313, 79 грн. - судовий збір, а з відповідачки ОСОБА_2 52828,33 грн., з яких: 43652 грн. - на відшкодування матеріальної шкоди, 8 000 грн. - на відшкодування моральної шкоди та 1176,33 грн. - судовий збір.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», (ЄДРПОУ - 20782312), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), 58995 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 31 коп., з яких: 57681 (п`ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 52 коп. - несплачена частина страхового відшкодування, 1313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 79 коп. - судовий збір.

???Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), 52828 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 33 коп., з яких: 43652 (сорок три тисячі шістсот п`ятдесят дві) грн. 00 коп. - на відшкодування матеріальної шкоди, 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. - на відшкодування моральної шкоди та 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 33 коп. - судовий збір.

???В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: