Рішення № 136401298, 22.04.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/207/26

№2/930/620/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Поляков О.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 006,60 грн, а також судових витрат, що складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.02.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №544044287, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 10 500,00 грн.

Як зазначає позивач, кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV44MP2, що є електронним підписом. Перед укладенням договору відповідач зареєструвався на офіційному сайті первісного кредитора, створив особистий кабінет, подав заявку на отримання кредиту, пройшов процедуру верифікації, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику та підтвердив згоду з умовами кредитування.

Позивач зазначає, що після підписання кредитного договору первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі. У подальшому, за твердженням позивача, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума кредитних зобов`язань становила 22 000,00 грн.

Також у позовній заяві зазначено, що право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу.

Зокрема, 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

У подальшому, 30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №30/1023-01, на підставі якого право вимоги до відповідача було відступлено ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», що підтверджується Реєстром прав вимоги №1 від 30.10.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №544044287. Перехід права вимоги підтверджується Реєстром боржників від 14.07.2025 та актом приймання-передачі реєстру боржників.

Позивач вказує, що у період переходу права вимоги між кредиторами сума заборгованості зазначалася у відповідних реєстрах прав вимоги та реєстрах боржників, витяги з яких долучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 12 006,60 грн, з яких: 11 923,30 грн - заборгованість за тілом кредиту, 83,30 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, штрафні санкції не нараховувалися.

Ухвалою від 02.02.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ "ПриватБанк".

19.03.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

23.03.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» за довіреністю Сахарової О.І. до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник просила стягнути з відповідача судові витрати у тому ж розмірі, що зазначений у позовній заяві, а саме: судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки у матеріалах справи наявні достатні та належні докази для вирішення спору по суті, які дають змогу встановити права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 06.02.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №544044287 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти.

З наданих позивачем доказів убачається, що кредитний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, подання заявки на отримання кредиту та підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора MNV44MP2, який було направлено на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а зміст договору становлять умови, погоджені сторонами.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів судом досліджено надану АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, витребувану на виконання ухвали суду від 02.02.2026.

Так, 02.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ), а також інші платіжні картки. При цьому номер телефону НОМЕР_3 був та є фінансовим номером телефону відповідача та містився в його анкетних даних.

Крім того, банк повідомив, що на рахунок № НОМЕР_1 у період з 06.02.2022 по 11.02.2022 було зараховано кошти у сумі 10 500 грн, зокрема 06.02.2022, а також у період з 08.02.2022 по 13.02.2022 - кошти у сумі 11 500 грн, зокрема 08.02.2022. На підтвердження зазначених обставин банком надано відповідні виписки по рахунку.

Наведені докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у строки та в порядку, встановлені договором.

Судом також встановлено, що право вимоги за кредитним договором №544044287 неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу.

Так, на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 право вимоги перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

У подальшому, на підставі договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 та Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 право вимоги було відступлено ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача. Перехід права вимоги підтверджується Реєстром боржників від 14.07.2025 та актом приймання-передачі реєстру боржників.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Доказів визнання недійсними договорів факторингу або припинення зобов`язання суду не надано.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 12 006,60 грн, з яких: 11 923,30 грн - заборгованість за тілом кредиту, 83,30 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, штрафні санкції не нараховувались.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором або спростування розрахунку заборгованості суду не надав.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжними документами, долученими до позовної заяви, а тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги, акта виконаних робіт та платіжних документів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд враховує характер та складність справи, категорію спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також те, що справа не є складною, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала значного обсягу доказування та проведення значної кількості процесуальних дій.

Також суд враховує принципи розумності, співмірності та справедливості судових витрат.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн є завищеним та не відповідає критерію співмірності зі складністю справи і обсягом виконаних адвокатом робіт, у зв`язку з чим вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 3000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.509,526,527,530,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.12,77,81,82, 141,259,263-268,265,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №544044287 від 06.02.2022 у розмірі 12 006 (дванадцять тисяч шість) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

У задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко