Рішення № 136400557, 10.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10693/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 1), Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - відповідач 2), про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відпвідачем 1 було протиправно прийнято Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №05154331 від 06.07.2025 (надалі за текстом - спірна постанова), з огляду на що, позивач просить судскасувати спірну постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях особи події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що спірна постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ухвалою від 18.07.2025 позовну заяву залишено без руху.

18.07.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02.09.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

08.10.2025 до суду від відповідача 2 надійшов відзив.

У судовому засіданні 10.03.2026 учасники судової справи участь не взяли.

Суд, керуючись приписами ч.1 ст. 227 КАС України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Згідно спірної постанови, винесеної поліцейським взводу №1 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капралом поліції Івасенком В.О. 29.03.2024 о 12 год. 37 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Lexus LS 430», н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Дорога М-01 Київ-Чернігів, 58 км., обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 та скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною п`ятою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Сума штрафу 510,00 грн.

Дослідивши відео з нагрудної камери суд зазначає, що на відео зафіксовано факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу Lexus LS 430», д.н.з. НОМЕР_2 не користувався засобами пасивної безпеки - паском безпеки; інспектор зупинив транспортний засіб позивача подаючи вимогу про зупинку диском з червоним світлоповертачем; інспектор запита позивача «Чому не користуєтесь пасками безпеки?», позивач відповів «Щас пристебнусь»; позивач на вимогу інспектора надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; позивачу було повідомлено причину зупинки, особу поліцейського, роз`яснено права та надано можливість скористатися своїми правами згідно статті 268 КУпАП та згідно статті 63 Конституції України.

Позивач сплатив 510,00 грн штрафу, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.07.2025.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив правила дорожнього руху (стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до її. 2.3.в) ПДР: для забезпечений безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Вимога Правил про використання засобів пасивної безпеки (підголівників і ременів) поширюється на всі транспортні засоби, які обладнані ними, і на всіх учасників дорожнього руху, які користуються транспортом (водіїв і пасажирів).

Адміністративна відповідальність, передбачена чинним законодавством за порушення правил користування ременями безпеки та мотошоломами, перш за все спрямована на зниження ризику тяжкості наслідків при дорожньо-транспортних пригодах, а також виховання у водіїв усвідомленої необхідності піклуватися про життя і здоров`я пасажирів.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не мас обгрунтованою сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд дослідивши матеріали справи зазначає, що доводи позивача про протиправність дій відповідача 1 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому, суд доходить до висновку, що спірна постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

З приводу ненадання позивачу можливості скористатись правовою допомогою, суд зазначає наступне.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Положеннями ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, частини п`ята, статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Таким чином, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.

Судом установлено, що позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови.

Крім того, суд зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у відомчому порядку чи у суді.

Тому, суд відхиляє доводи позивача про ненадання позивачу можливості скористатись правовою допомогою.

Підсумовуючи викладене вище, суд залишає позовну заяву без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення;

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк