Ухвала суду № 136399987, 11.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/904/25

Провадження №: 2/755/1518/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

"11" травня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Яровенко Н.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та встановлено процесуальні строки.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва Коровича О.С. від 06 березня 2026 року № 613 щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2026 року, справу передано на розгляд судді Хромовій О.О. 27 квітня 2026 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.

Підставами для залишення позову без руху визначено відсутність підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 3 028,00 грн, який сплачено відповідно до платіжної інструкції від 27 вересня

2024 року № 83284, до спеціального фонду Державного бюджету України, що встановлено перевіркою через комп`ютерну програму документообігу суду «Д-3».

Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 1 травня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без руху доставлено до електронного кабінету позивача - 01 травня 2026 року о 08-06 год.

Таким чином, ухвалу від 27 квітня 2026 року про залишення позову без руху вручено позивачеві 01 травня 2026 року.

04 травня 2026 року (вхід. від 07 травня 2026 року № 28473) представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подав заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що у вересні 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (станом на 01 січня 2024 року), згідно платіжної інструкції від

27 вересня 2024 року № 83284, що була приєднана до матеріалів справи № 755/904/25. 21 жовтня

2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» - повернуто. Судовий збір по даній справі позивачу не був повернутий. Роз`яснено позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. У грудні 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» повторно звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. До зазначеної позовної заяви було додано оригінал платіжної інструкції від 27 вересня

2024 року № 83284, що знаходилася в матеріалах справи № 755/904/25. Законодавством не встановлено заборону на звернення до суду з позовною заявою повторно з тією ж платіжною інструкцією, яка була додана у випадку попереднього звернення, а також, не зазначено необхідність сплати судового збору повторно.

Вивчивши заяви позивача суд зазначає таке.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

До позовної заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» додано платіжну від 27 вересня 2024 року № 83284 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 3 028,00 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 27 вересня 2024 року № 83284 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн до Державного бюджету України.

При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом з`ясовано, що станом на 27 квітня 2026 року інформація про зарахування коштів за платіжною інструкцією від 27 вересня 2024 року № 83284 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн у справі

№ 755/904/25 за подання позовної заяви відсутня.

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі

№ 757/17452/21-ц, від 24 листопада 2023 року по справі № 334/5481/23, від 12 лютого 2024 року по справі № 2-814/10, від 30 квітня 2025 року по справі № 754/6846/24.

У заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що судовий збір сплачено про що долучено відповідну квитанцію про сплату судового збору.

Суд враховує, що до заяви про усунення недоліків позивачем не долучено відповідного підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 3 028,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 27 вересня 2024 року № 83284 або іншого документу про сплату судового збору.

На виконання вимог статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд повторно вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 3 028,00 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від

27 вересня 2024 року № 83284 до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що інформація про зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 27 вересня 2024 року № 83284 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн за подання позовної заяви у справі № 755/904/25 відсутня, про що свідчать відомості обліково-статистичної картки у комп`ютерній програмі документообігу суду «Д-3».

Суд також враховує, що дата формування квитанції про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн, що долучено позивачем до матеріалів справи, а саме 27 вересня 2024 року, значно передує даті звернення з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості до Дніпровського районного суду міста Києва, що мало місце у грудні 2024 року.

Вказана квитанція від 27 вересня 2024 року № 83284 також не містить зазначення за яку саме позовну заяву сплачено судовий збір, що не виключає імовірності повторного використання такої квитанції при зверненні з позовами до відповідача до Дніпровського районного суду міста Києва.

Шляхом моніторингу відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень та засобами автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» встановлено, що платіжну інструкцію від 27 вересня 2024 року № 83284 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн позивачем також долучено до позовної заяви по справі № 755/18294/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Таким чином, додана до позовної заяви платіжна інструкція від 27 вересня 2024 року № 83284 про сплату судового збору не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу позовної заяви від 07 січня 2025 року по справі № 755/904/25.

Поряд з цим, суд враховує, що суд позбавлений можливості перевірити предмет та підстави позову по справі № 755/18294/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 .

Також суд враховує, що позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору по справі № 755/18294/24 у будь-який час.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 27 квітня 2026 року не виконало, недоліки позовної заяви не усунуло.

Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною п`ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня

2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.

Суд звертає увагу позивача, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - вважати такою, що не подана та повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова