Рішення № 136398269, 02.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 759/11656/25

провадження №: 2/752/1563/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника Симоненка Т.В.,звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - передано за територіальною підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

У липні 2025 вищевказана цивільна справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та АТ «Банк Форвард» було укладено договір позики (кредиту) № 200168790.

Отримані в позику кошти, позивачем були частково повернуті у відповідності до графіку погашення заборгованості, однак частину боргу вона не змогла ліквідувати у зв?язку з фінансовими проблемами.

Протягом тривалого часу жодних звернень від кредитора позивачу не надходило, однак нещодавно усі наявні в неї карткові рахунки було заблоковано, з них почали списувати кошти.

Для з?ясування підстав блокування рахунків та стягнення з позивача в примусовому порядку коштів, остання звернулась за правовою допомогою до адвоката Симоненка Т.В.

30.04.2025 року у відповідь на адвокатський запит представника позивача, приватним виконавцем Павелків Тетяною Леонідівною, було надано відповідь на запит до якої додано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 з кодом доступу до його матеріалів та супровідним листом, копію оферти на укладання кредиту, копію паспорту споживчого кредиту, копію виконавчого напису нотаріуса № 3446 від 05.09.2020 року.

З вище згаданих матеріалів, було з?ясовано, що підставою для примусового стягнення з позивача заборгованості в рамках згаданого вище виконавчого провадження став виконавчий напис нотаріуса № 3446 від 05.09.2020 року, винесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю.

Позивач категорично заперечує проти наявності у неї заборгованості в сумі: 57391,62 грн.

Зазначає про відсутність доказів безспірності наявної заборгованості, зокрема відсутні скан-копії визначеного п. б) ч. 2 Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», обов?язкового для підтвердження безспірності заборгованості боржника документа, а саме засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та ін.

Таким чином, виконавчий напис № 3446 від 05.09.2020 року було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, тому позивач змушена звернутися до суду з метою захисту власних прав та законних інтересів.

Зауважувала, що при вчиненні виконавчого напису у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., були відсутні: докази отримання позивачем конкретної суми кредитних коштів; відомості про будь яке (бодай часткове) погашення заборгованості (розрахунок погашення кредиту); докази звернення кредитора до позивача, як до боржника з вимогою ліквідувати заборгованість; виписка з банківського рахунку, як боржника; детальний розрахунок розміру заборгованості (в матеріалах ВП наявний лише паспорт кредиту з орієнтовним графіком погашення боргу та умовами кредитування) т.д.

Вказує, що у приватного нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед стягувачем, а також сума штрафних санкцій та процентів, що зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Повідомлення (вимога) про необхідність погашення коштів в досудовому порядку вчинено не було.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3446 від 05.09.2020 року, винесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, щодо стягнення з позивача, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості в сумі 57391,62 грн.; проводити розгляд даної справи за відсутності позивача та її представника.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.07.2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокію Юріївнунадати належним чином завірену копію виконавчого напису № 3446 від 05.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард»заборгованості в розмірі 57391,62 грн. та документи на підставі яких його було вчинено.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представником відповідача 31.07.2025 в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, в якій останній зазначає наступне.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов?язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв?язку із їх недоведеністю.

Між тим, нотаріусом за заявою АТ «Банк Форвард» було вчинено виконавчий напис. При вчиненні виконавчого напису нотаріусом відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 перевірено подачу відповідачем - АТ «Банк Форвард» на обґрунтування вимог повного пакету документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов?язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

При цьому, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов?язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Зазначав, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано доказів на спростування факту безспірності заборгованості за кредитним договором, між тим кредитна заборгованість позивача перед АТ «Банк Форвард» за кредитним договором боржником не погашена, тому і була стягнута за виконавчим написом нотаріуса.

Вказував, що позивач в поданій до суду позовній заяві не наводить належних доводів щодо неправильності розміру заборгованості, зазначеної у виконавчому написі нотаріуса, позивачем не надані належні докази іншого розміру його заборгованості перед банком за кредитним договором.

Поряд з цим, самим позивачем не заперечується той факт, що протягом тривалого часу позивач не повертала заборговану суму за договором у зв?язку з фінансовими проблемами.

Вважає, що позовні вимоги є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

На думку відповідача, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від ліквідатора банку, розпочата процедура ліквідації АТ «Банк Форвард».

Додатково повідомляв, що заборгованість за кредитним договором № 200168790 від 08.10.2018 укладеного між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 було відступлено 15.08.2024 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» шляхом купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав за результатами проведених електронних торгів (аукціону). У зв?язку з відступленням прав вимог, Договори та інші документи в наявному у банку обсязі були передані новому кредитору.

Просив у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити в повному обсязі.

Від третіх осіб пояснень чи інших повідомлень на адресу суду не надходило.

Витребувані судом документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною - суду не надходили.

Інших заяв, клопотань, пояснень сторонами до суду не подавалось.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.10.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Форвард» було укладено договір позики (кредиту) № 200168790,на виконання умов даного кредитного договору, надано кредитні кошти у сумі 53938,00 грн.

05.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3446.

25.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонівною за заявою відповідача було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Євдокією Юріївною.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, № 296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суду відповідачем не було надано доказів про те, що приватному нотаріусу для здійснення виконавчого напису надавалася засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, замість цього надано графіки погашення заборгованості, що не є тотожним, тобто відсутній первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах («Перелік типових документів», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5)).

Таким чином, не доведено, що в розпорядженні нотаріуса були усі необхідні для вчинення виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості документів, передбачених постановою від 29 червня 1999 року, №1172, що б вказували на безспірність боргу, а тому останнім порушено встановлену законом процедуру вчинення виконавчого напису.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати пов`язані з оплатою судового збору за подання позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3446 від 05.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» (ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Текст рішення виготовлений 24.04.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур