Ухвала суду № 136398152, 27.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/31643/25

провадження №: 2-з/752/102/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.04.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний союз «ЛИБІДЬ» про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний союз «ЛИБІДЬ» про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2026 відкрито провадження відкрито провадження за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У квітні 2026 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов у справі № 752/31643/25 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний союз «Либідь», його учасникам, представникам, органам управління та іншим уповноваженим особам до набрання законної сили рішенням суду у цій справі приймати рішення, оформлювати, підписувати та подавати документи для державної реєстрації щодо призначення іншої особи на посаду виконавчого директора (члена Дирекції), яку до звільнення обіймав позивач; забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вчиняти реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про іншу особу як виконавчого директора (члена Дирекції) ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» замість позивача.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що предметом спору у даній справі є виключно законність звільнення позивача, скасування наказу № 212/к від 14.11.2025 та поновлення на роботі. Відповідач посилається на наказ про звільнення та на протокол загальних зборів № 14/11-25 від 14.11.2025 як на документи, якими він обґрунтовує правомірність припинення трудових відносин і, очевидно, має намір доводити в судовому засіданні їх належність та достатність для видання наказу. Водночас у цій справі позивач не ставить питання про самостійне оскарження корпоративного рішення, а доводить, що посилення відповідача на зазначені документи не підтверджує законності звільнення в межах заявленого трудового спору. Зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі створює реальний ризик істотного ускладнення ефективного поновлення трудових прав позивача, оскільки у разі призначення під час розгляду справи іншої особи саме на спірну посаду виконавчого директора / члена Дирекції, яку до звільнення обіймав позивач, виконання можливого рішення суду про поновлення буде суттєво ускладнено.

У квітні 2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний союз «ЛИБІДЬ» - Марценюк Л.А. надійшла заява, в якій остання зазначає, що наявність працівника на посаді виконавчого директора ТОВ «ІС «Либідь» жодним чином не перешкоджатиме виконанню рішення суду, оскільки, припинення повноважень такого члена дирекції може бути прийнято загальними зборами учасників товариства у будь-який час. Просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у даній цивільній справі, з підстав викладених у заяві.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Таким чином, ОСОБА_1 не наведено у заяві про забезпечення позову обставин та не надано доказів, що заходи забезпечення позову необхідні бо існують загрози щодо ускладнення виконання рішення у разі задоволення позову. Крім того, відсутня забалнсованість інтересів сторін, оскільки позивач взагалі не навів доводів та аргументів у зв`язку з чим потрібно забезпечення позову, висловив лише припущення, які навіть жодним чином не впливають на предмет позову, натомість просить обмежити права інших осіб, які навіть не є учасниками справи, та позбавляє права відповідача на формування виконавчого органу відповідно до його складу, що повністю погіршує стан одного учасника справи без будь-яких на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вимога ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний союз «ЛИБІДЬ» про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Ю.Ю.Мазур