Рішення № 136394369, 11.05.2026, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/3394/25

Провадження № 2/172/1573/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Філіппова Є.Є. за участю секретаря судового засідання - Лук`яненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім`єю з метою прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В

В провадженні суду перебуває вищевказана справа. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що 29.11.1987 року позивач ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_3 1956 року народження, з якою у нього склалися гарні стосунки і вони вирішили проживати разом однією сім`єю як фактичне подружжя, і з того часу вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Шлюб між сторонами зареєстровано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 співмешканка ОСОБА_3 померла.

З 1987 року позивач з ОСОБА_3 жили однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом робили ремонт в будинку, в якому проживали, сплачували комунальні платежі, купували разом меблі, різне домогосподарське приладдя, обробляли присадибну ділянку, піклувалися та підтримували один одного як морально так і фізично, проводили свята разом у колі рідних та друзів.

Весь зазначений час проживали в будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . В зареєстрованих шлюбних стосунках за вказаний період ні позивач ні ОСОБА_3 не перебували. В зв`язку з чим просить встановити факт, що ОСОБА_1 , 1964 року народження та ОСОБА_3 , 1956 року народження проживали однією сім`єю з 1987 року до дня смерті останньої, тобто до дня відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне позивачу для реалізації його майнових прав, а саме для отримання права на спадщину йому необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона знайома позивача та померлої ОСОБА_3 . ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 , всі вважали їх сім`єю.

Свідок ОСОБА_7 пояснила в суді, що з позивачем ОСОБА_1 живе по сусідству, ОСОБА_8 проживав з дружиною ОСОБА_5 близько 30 років, облаштовували будинок, постійно проживали разом, мали спільний бюджет, свята святкували разом, з 1987 року постійно проживали разом.

Вислухавши учасників судового засідання, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно акту про встановлення фактичного місця проживання виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №28 від 17.07.2025 року ОСОБА_1 дійсно проживав однією родиною з ОСОБА_3 з 29.11.1987 року по 09.12.2024 рік.

Згідно довідки Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №103 від 18.12.2025 року померла ОСОБА_3 , 1956 р.н. була зареєстрована в АДРЕСА_2 . Фактично проживала в АДРЕСА_1 до дня смерті та мала склад сім`ї: співмешканець - ОСОБА_1 , мати співмешканця - ОСОБА_9 .

На підтвердження позовних вимог позивачем надано фотокартку, на якій він разом з ОСОБА_3 .

Постановою від 08.10.2025 року державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно, що належало померлій ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю відомостей родинних стосунків між ними.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами сімейного законодавства сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Таким чином, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, і підтверджено свідками допитаними у судовому засіданні, що ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , вони проживали разом, вели спільне господарство, мали права та обов`язки дружини та чоловіка, однак їх відносини не були офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку. ОСОБА_3 померла, у зв`язку з чим позивачу необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу для реалізації її майнових прав, а саме для отримання права на спадщину.

За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з метою прийняття спадщини.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 21, 36 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім`єю з метою прийняття спадщини- задовольнити.

2. Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 1987 року до дня смерті останньої, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.Є.Філіппов