Рішення № 136394289, 28.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1519/26

Номер провадження 2/932/416/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малькевич Євген Анатолійович, до Мирноградська міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Малькевич Євген Анатолійович, звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра засобами поштового зв`язку із позовом до Мирноградська міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мирноград Донецької області померла мати позивача ОСОБА_2 . Після смерті матері позивача, відкрилася спадщина на жилий будинок. Позивач є єдиними спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , а також є спадкоємцем за заповітом. Позивач, бажаючи отримати свідоцтво про право на спадщину, звернувся до Мирноградської державної нотаріальної контори, однак роз`ясненням від 12.12.2025 року за № 276/01-16 йому було повідомлено про неможливість отримати свідоцтво про спадщину, у зв`язку із пропущенням шестимісячного строку на подачу відповідної заяви. Через це відповідач вимушений звернутися до суду із позовом для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Справу було зареєстровано 29 січня 2026 року в електронній системі документообігу (Д-3).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2026 року, справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце підготовчого судового розгляду повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надійшла заява від Начальника Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, та враховуючи визнання позову відповідачем, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Димитрові, та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 червня 1971 року.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 березня 2014 року, ОСОБА_2 вступила у спадщину, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 . Вказане свідоцтво було зареєстровано державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Левізор Н.М. в реєстрі за № 51.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Мирноград Покровського району Донецької області, про що Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зроблено актовий запис № 56 від 26 липня 2024 року та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26 липня 2024 року.

За життя померла ОСОБА_2 залишила заповіт від 11 березня 2014 року, який було посвідчено державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Левізор Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 54. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 08 серпня 2024 року № 3506-7002086676 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , було взято на облік як внутрішньо переміщену особу Виконавчим комітетом Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, та фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа № 276/01-16 від 12.12.2025 року, позивачу було повідомлено Мирноградською державною нотаріальною конторою, що через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини та/або відсутності можливості підтвердити факт сумісного проживання разом із спадкодавцем, йому було запропоновано звернутися до суду.

Згідно відповіді від Мирноградської державної нотаріальної контори № 105/01-16 від 09.04.2026 року на ухвалу суду, вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.

У відповідності дост.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістомст.1222 ч.1ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

У силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України- спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що позивач увесь час проживав в місті Мирноград Донецької області, та після смерті рідної матері та похорон виїхав до більше безпечного місця проживання, так як безпекова ситуація в місті постійно погіршувалася. В подальшому позивач не мав можливості звернутися до нотаріальної контори через фінансове становище та пошук житла.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, на переконання суду, наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки вказані причини пропуску, призвели до неможливості подати нею заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

В прохальній частини позовної заяви представник позивача про стягнення судового збору нічого не зазначав, а тому суд не вирішує це питання при винесенні рішення.

Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовній вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малькевич Євген Анатолійович, до Мирноградська міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 28 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44670895, юридична адреса: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9

Суддя О.О. Леміщенко