Рішення № 136392802, 11.05.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/341/26

Номер провадження 2/634/309/26

Категорія 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року сел. Сахновщина Харківська область

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 05.11.2018 в розмірі 27181,38 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 11200 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.11.2018 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГАБАНК») та відповідачем було укладено кредитний договір (з ануїтетними платежами), згідно умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 16163,79 грн на строк 24 місяці з 05.11.2018 року до 04.11.2020 року, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 15 % річних, реальна річна процентна ставка 119,0681 %. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 3,15 %, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (розмір платежу, який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного періоду 1297,39 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі до відповідача.

Крім того, 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК«ЄвроКредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги до відповідача.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Посилаючись на неналежне виконання відповідач кредитних зобов`язань позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27181,38 грн грн., з яких: 16163,79 грн заборгованість за кредитом; 917,29 грн. заборгованість за відсотками, 10100,30 заборгованість по сплаті комісії.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив до суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.11.2018 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГАБАНК») та відповідачем було укладено кредитний договір (з ануїтетними платежами), згідно умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 16163,79 грн на строк 24 місяці з 05.11.2018 року до 04.11.2020 року, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 15 % річних, реальна річна процентна ставка 119,0681 %. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 3,15 %, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (розмір платежу, який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного періоду 1297,39 грн.

При цьому, сторонами також підписано Паспорт споживчого кредиту, а також погоджено графік платежів, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі до відповідача.

Крім того, 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК«ЄвроКредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги до відповідача.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Посилаючись на неналежне виконання відповідач кредитних зобов`язань позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27181,38 грн грн., з яких: 16163,79 грн заборгованість за кредитом; 917,29 грн. заборгованість за відсотками, 10100,30 заборгованість по сплаті комісії.

З урахуванням викладеного вважаю, що доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за кредитними договорами, суду не надано.

Однак, суд не може в повному обсязі погодитися з розрахунками, наданими позивачем, виходячи з наступного.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Крім того положеннями ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16163,79 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 917,29 грн, що в сумі становить 17081,08 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується заборгованості по сплаті комісії у розмірі 10100,30 грн, виходжу з такого.

Умовами договору передбачено розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 3.15 %, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (розмір платежу, який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного періоду 1297,39 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК Українидокази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК Українипередбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Пунктом 2.8 кредитного договору була встановлена плата за обслуговування кредиту, яка відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинна надаватися на безоплатній основі, отже в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення плати за нарахованими та несплаченими комісіями 10100,30 грн необхідно відмовити.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), однак Велика Палата Верховного суду у справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року відступила від висновків, викладених у вище зазначеній постанові та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду та дату укладення кредитного договору нарахована плата за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 10100,30 грн вважається нікчемною, оскільки така послуга за законом повинна надаватися банком безоплатно, а відтак вказаний пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню нікчемним, а не недійсним.

Що ж стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн, виходжу з такого.

Так, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).

За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, разом з тим, оскільки позов майнового характеру задоволено на 62,84%, за відсутності клопотань відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, понесені витрати на правничу допомогу в сумі 11200 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 7038,08 грн.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1673,08 грн пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265, 280 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»- задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованість за кредитним договором у розмірі 17081,08 грн, а також судовий збір у сумі 1673,08 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7038,08 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданої протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня його проголошення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського,1, оф. 105, ЄДРПОУ 40932411;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: