Рішення № 136389210, 22.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №705/5572/25

Провадження №2/932/5518/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м.Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору (оферти) № 18.10.2023-100000535 від 18.10.2023. Згідно з договором, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 84 днів. ОСОБА_1 18.10.2023 підписала Пропозицію електронним цифровим підписом після ідентифікації через BankID НБУ. Таким чином, Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі.

Позичальник, ОСОБА_1 , свої договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати Процентів належним чином не виконав. Унаслідок цього утворилася загальна заборгованість у розмірі 19899,82 грн. Ця сума складається з 10000,00 грн. заборгованості по основному боргу, 8399,82 грн. заборгованості по процентах, 1500,00 грн. комісії. ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути вказану суму заборгованості, а також суму судового збору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Процесуальні дії у справі.

16 вересня 2025 року позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2025 року постановлено направити цивільну справу до Шевченківського районного суду міста Дніпра за підсудністю.

Згідно автоматичному розподілу справ між суддями від 05 листопада 2025 року для розгляду даної цивільної справи визначено суддю Цитульського В.І.

10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 18.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено Договір № 18.10.2023-100000535 в електронній формі шляхом пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту). Позичальник ОСОБА_1 18.10.2023 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) підписала Пропозицію та Заявку на отримання кредиту, чим акцептувала умови Договору. Додатково ідентифікація Позичальника відбулася через Систему BankID Національного банку (через АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), що підтверджується інформацією з центрального вузла системи BankID Національного банку.

Згідно з істотними умовами Договору, Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, платності та поверненості. Строк кредитування був визначений сторонами тривалістю 84 днів. Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку, яка залежить від режиму користування - 1% від суми кредиту за кожен день користування, Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365% річних.

Виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання коштів підтверджується квитанцією №2380213221 з сервісу LIQPAY від 18.10.2023 відповідно до якої на виконання договору № 18.10.2023-100000535 на картку 414949*22 перераховано 10 000 грн.

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату розрахунку, утворилась загальна заборгованість у розмірі 19899,82 грн., яка складається з наступних частин:

?10 000 грн. - основна сума боргу (тіло кредиту);

?8 399,82 грн. - нараховані проценти;

?1 500 грн. - комісія.

Вказане свідчить про порушення прав та законних інтересів ТОВ «Споживчий центр» як кредитора.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно дост.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідност.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.536ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Завданням судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, є справедливий захист прав та інтересів. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному дослідженні матеріалів справи.

Висновок суду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що правовідносини між сторонами ґрунтуються на електронному кредитному договорі № 18.10.2023-100000535. Ключовим доказом виконання позивачем своїх зобов`язань є довідка платіжного сервісу, яка засвідчує успішне перерахування коштів.

Щодо структури заборгованості, позивач вимагає стягнення тіла кредиту та процентів. Оскільки нарахування відбувалося у межах погодженого строку кредитування, вимоги про стягнення основної суми боргу, процентів та комісії підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які надавалися відповідачу та за які встановлена комісія.

За таких обставин положення кредитних договорів щодо обов`язку позичальника сплатити комісію при поверненні кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 - ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 18.10.2023-100000535 від 18.10.2023 в сумі 18 399,82 грн та суму сплаченого судового збору в сумі 2 239,81 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення суду складений 22.04.2026.

Суддя: В.І.Цитульський