Рішення № 136387560, 07.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32703/24 2/760/8614/22/760/8614/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві зазначає, що 24.09.2014 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 24.09.2014 та приєднався до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 50000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 07/18, тип - картка «Універсальна», після отримання якої за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Після спливу строку дії картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримано наступну картку:

Кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 04/22, тип - картка «Універсальна».

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42% річних. Також у процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 18.05.2022, відповідачем підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 03/24, тип - картка «Універсальна», а також погоджено інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля, про що зазначено в полі підпис клієнта із позначкою дати та часу. При цьому, на момент підписання зазначеної вище заяви відповідач мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.

Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 18.05.2022 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно п.1.3 у розмірі 42%. При цьому, за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 3130,37 грн.

Також позивач звернув увагу суду, що у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, банк пішов назустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0%, а в подальшому із 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.

Крім того, 06.09.2022 відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду №SAMDNWFC00009671108_01 до кредитного договору від 06.09.2022, відповідно до якої сторони узгодили зміни умов кредитного договору шляхом внесення в заяву наступних змін: тип кредиту - невідновлювана лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди (п.п. 1.1, 1.2); процентна ставка, відсотків річних 12,0% (п.п. 1.2, 1.3 Договору); мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Тобто, сторони погодили пільгові умови обслуговування, а також згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, проте, відповідач у свою чергу порушив зобов`язання за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 17.10.2024 у відповідача перед банком утворилась заборгованість у загальному розмірі 53719,42 грн., яка складається з наступного: 50589,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3130,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

17.12.2024 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.

Ухвалою від 27.12.2024 відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

28.07.2025 відповідач надав до суду клопотання, в якому зазначив, що під час військової агресії рф, в перші 3-5 місяців в нього сформувалась кредитна заборгованість, яку він намагався погасити, брав реструктуризацію боргу від банку, але у зв`язку з погіршенням економіки в країні, продовження воєнного стану, продовження форс-мажорних обставин зазначених в листі Торгово - промислової палати України сплатити заборгованість на даний момент не може, тим паче всю суму відразу. Зазначив, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято ЗУ №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві положення та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новим пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та 30 днів після його припинення або скасування разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також зазначав, що відповідно пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» регулював питання списання нарахованих штрафів та відсотків за прострочення кредитів під час воєнного стану, а тому не погоджується на суму боргу, де нараховані всі види нарахувань (відсотки, пеня) починаючи з 24.02.2022, так як ці нарахування проведені під час дії форс-мажорних обставин. Просив розглянути питання щодо перегляду суми заборгованості за простроченими відсотками.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як слідує із розрахунку заборгованості по кредитному договору відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань та допустив заборгованість станом на 17.10.2024 у сумі 53719,42 грн., з яких 50589,05 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3130,37 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 від позивача грошових коштів, підтверджується випискою за договором №б/н за період з 21.07.2014 по 22.10.2024.

Із копії довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 змінювався кредитний ліміт.

Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір, за яким було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , строк дії - 07/18, тип - картка «Універсальна»,

Кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 04/22, тип - картка «Універсальна», згодом на підставі договору від 18.05.2022 було отримано кредитну картку НОМЕР_3 , строк дії - 03/24, тип - картка Універсальна.

18.05.2022 відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, анкету-опитувальник клієнта фізичної особи, яку підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля та додаткову угоду №SAMDNWFC00009671108_01 до кредитного договору від 06.09.2022. Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору, шляхом внесення в заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди (п.п.1.1., 1.2.); процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. договору); мінімальний платіж зменшено до 1 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3 % починаючи з 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї угоди до дати повного погашення кредиту. Тобто, позивач пішов назустріч відповідачу та враховуючи фінансовий стан останнього, сторони погодили льотні умови обслуговування. Згідно п. 2 додаткової угоди, сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст.212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем до клопотання не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Вказана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відзиві відповідач ОСОБА_1 посилається на форс-мажорні обставини, які настали 24.02.2022 з початком збройної агресії російської федерації.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває і до цього часу.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану з 24.02.2022.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 905/857/10 (провадження № 12-56гс21) зазначила, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні статті 617 ЦК України, від якої роботодавець може бути звільнений внаслідок випадку або непереборної сили, а також, дійшла висновку, що: «Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина перша статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Із викладеного вбачається, що єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

Разом з цим, обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (стаття 82 ЦПК України). Отже, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наданих ним доказів. Відповідно до положень статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - це обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань однією із сторін, незалежні від її волевиявлення і контролю, а також непереборні при вживанні всіх розумних заходів щодо їх запобігання. Визначення обставин непереборної сили наведено у статті 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (укладена у Відні 11.04.1980). Для визначення яких-небудь обставин форс-мажорними необхідна обов`язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини; неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов`язання.

Положеннями частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Однак, відповідачем не надано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження тих обставин, на які він посилається у клопотанні, зокрема, форс-мажорні обставини.

Враховуючи те, що відповідачем порушено умови договору та не виконано взятих за таким зобов`язань, у добровільному порядку останній ухиляється від сплати заборгованості.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 24.09.2014 в розмірі 53719,42 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.09.2014 у розмірі 53719,42 грн. яка складається з наступного: 50589,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3130,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.А. Усатова