Рішення № 136387059, 15.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/1020/26

н\п 2/490/2153/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

15 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Чулуп О.С.,

при секретарі судових засідань Правник А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (позивач, ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання електричної енергії, за адресою: АДРЕСА_1 , що надаються позивачем про що укладено договір та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . В наслідок не виконання умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 27162,80 грн.

Відповідач станом на час розгляду справи бажання брати участь у судових засіданнях не виявив, правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні» положеньЗакону України «Про ринок електричної енергії» з 1 січня 2019 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429) та виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території Миколаївської області.

Згідно з пунктом 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - Правила), постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Відповідно до пункту 7 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).

Відповідно до п. 1.2. Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до Договору та пунктів 5.2.2 та 5.5.5 Правил, постачальник укладає договори, обов`язкові для здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачу та виконує умови таких договорів, а споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно пунктів 4.12, 4.19 Правил розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію здійснюється не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 633ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Як слідує з положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, послуги з електропостачання надаються шляхом приєднання споживачів до Типового договору, розробленого постачальником таких послуг.

Відповідно дост. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно положень статей641,642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства. При цьому одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Частиною 5ст. 530ЦК Українивизначено, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст. 612Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджує відкриття постачальником особового рахунку для обліку електричної енергії, спожитої в електроустановках споживача.

Судом досліджено витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 24.11.2009 року згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будинок, АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 24.11.2009 року.

Судом встановлено, що по вищевказаному особовому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 відбувались проплати за послуги з електропостачання, а саме в травні 2025 року на суму 20000 грн., липні 2025 року на суму 5000 грн., серпні 2025 року на суму 10000 грн.

Особовий рахунок містить відомості, що відповідач подав заяву про приєднання від 04.12.2018 року.

Відповідно до довідки № 04/11/52 від 23.12.2025 року про спожиту послугу електропостачання за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 ) має заборгованість у розмірі 27162,80 грн.

Суд приходить до висновку, що оскільки є заява про приєднання, є проплати по особовому рахунку, то між сторонами виникли договірні відносини з приводу постачання електроенергії до житла відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не виконані взяті на себе зобов`язання за Договором, а саме не сплачені в повному обсязі кошти за спожиту електроенергію, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.18,259,263-265,353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 27162,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» 3328 грн. 00 коп. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1, ЄДРПОУ 42129888;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

Суддя Чулуп О.С.