Рішення № 136386030, 01.05.2026, Гусятинський районний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2026 р. Справа № 596/1752/25

Провадження № 2/596/228/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача в користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №167289 від 13.01.2025 року у розмірі 21 322,35 гривень, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Посилається на те, що 13 січня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №167289, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 23 530,00 грн., строком на 273 дні, з типом процентної ставки фіксована. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. 16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №16042025 відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 на суму 21 322,35 грн. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість по вказаному кредитному договорі становить 21 322,35 грн., з яких: 20 915,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5,38 грн. заборгованість за процентами; 401,00 грн. заборгованість за комісією. Вищевказаний борг виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору кредиту, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про слухання справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про день, час та місце слухання справи.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не подано відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13 січня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №167289, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 23 530,00 грн., строком на 273 дні, з типом процентної ставки фіксована 0,10 % річних, що підтверджується самим договором, паспортом споживчого кредиту.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора fc29b46b.

Вказані обставини підтверджуються договором про споживчий кредит (публічна частина), заявою на видачу кредиту №100738572, паспортом споживчого кредиту, правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІТПЛЮС», довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІТПЛЮС» від 30.10.2025 про успішність операцій.

Наведене підтверджується і інформацією, витребуваною з АТ КБ «ПриватБанк» та випискою по особовому рахунку відповідача за період з 13.01.2025 року по 18.01.2025 року за ухвалою суду.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №16042025 відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 на суму зазначену у Реєстрі прав вимоги, що підтверджується самим договором, Реєстром прав вимоги та актом приймання-передачі Реєстру прав вимоги.

Згідно виписки з особового рахунку заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 01.11.2025 року становить 21 922,35 грн., з яких: 20 915,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5,38 грн. заборгованість за процентами; 401,00 грн. заборгованість за комісією; 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Проте, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 322 грн. 35 коп., з яких: 20 915,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5,38 грн. заборгованість за процентами; 401,00 грн. заборгованість за комісією.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 статті ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до вимоги ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 527,530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Перевіривши зміст кредитного договору, судом не встановлено, що він суперечить ЦК України та іншим актам законодавства.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у добровільному порядку не сплачена.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно із ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі №172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 20 921,35 грн., з яких: 20 915,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5,38 грн. заборгованість за процентами, в частині стягнення боргу за комісією за управління та обслуговування кредиту в сумі 401 грн. вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1,2 ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, актом прийому передачі наданих послуг від 25.11.2025. А тому, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2 376,84 грн. (2422,40 грн. х 98,12 % (розмір задоволених позовних вимог) сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 10, 137, 141, 247, 258, 259,263, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, поштовий індекс 01133, ел.адреса: ucapital.inbox@gmail.com) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163, адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, поштовий індекс 01133, ел.адреса: ucapital.inbox@gmail.com) заборгованість за кредитним договором №167289 від 13.01.2025 року в розмірі 20 921 (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять одну) гривню 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2 376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень 84 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне заочне рішення складено 07 травня 2026 року.

Суддя Елла МИТРАЖИК