Рішення № 136385865, 11.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 444/5548/25

Провадження № 2/450/1443/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9841463, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Макс Кредит» 03.07.2024 у розмірі 21313,50 грн.

Мотивувала позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулась до ТзОВ «Макс Кредит» і уклала 03.07.2024 року кредитний договір № 00-9841463 шляхом підписання такого одноразовим ідентифікатором 36094, отримавши грошові кошти у розмірі 10350 грн. На виконання умов кредитного договору, 03.07.2024 року первісний кредитор ініціював переказ безготівковим зарахуванням через ТзОВ «Профітгід» на платіжну картку 5366-39ХХ-ХХХХ-8186, що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодаця. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що на підставі договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року, укладеного між ТзОВ «Макс Кредит» і ТзОВ «Юніт Капітал», а також згідно з реєстром божників до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року у сумі 24013,50 грн, що складається з 10350,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 10963,50 грн заборгованості по несплаченим відсоткам, 2700,00 грн заборгованості за штрафними санкціями. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21313,50 грн та судові витрати, які складаються з 2422,40 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Крім цього, долучила клопотання про витребування у банка-емітента АТ «Таскомбанк» інформації, що містить банківську таємницю.

Ухвалою Жовківського районного суду м. Львова від 15.01.2026 року справу передано за підсудність Пустомитівському районному суду Львівської області.

Ухвалою від 25.02.2026 відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 25.02.2026 клопотання представника позивача ТзОВ «Юніт Капітал» Хлопкової М.С. про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Таскомбанк» інформацію, що містить банківську таємницю. Зобов`язано уповноважену особу банка-емітента АТ «Таксомбанк» скерувати витребовувані документи (інформацію) на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області.

16.03.2026 року на виконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області про витребування доказів АТ «Таксомбанк» надано відповідну інформацію.

01.04.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з мотивів якого вбачається, що сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заявленої позивачем заборгованості, складає 10963,50 грн, що перевищує суму отриману ОСОБА_1 позику у сумі 10350 грн. Вказує, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2700 грн заборгованості за штрафними санкціями, разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позичкодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, відтак заявлена представником позивача заборгованість за штрафними санкціями не підлягатиме стягненню з відповідача. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає, що деякі види робіт мають необґрунтовано завищену вартість та підлягають зменшенню. Просить відмовити у задоволені позову ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

03.04.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив зі змісту якої випливає, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідач для укладення такого електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Факт отримання та користування грошовими коштами відповідачем не заперечується. Вказує, що позивач не заявляє вимог про стягнення штрафних санкцій. Зазначає, що положення договору узгоджується з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір був укладений добровільно, з дотримання принципу добросовісності.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 03.07.2024 року ОСОБА_1 та ТзОВ «Макс Кредит» укладено кредитний договір № 00-9841463 шляхом підписання такого, графіку платежів та паспорту споживчого кредиту одноразовими ідентифікаторами 36094, 68139.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію, відповідачу ОСОБА_1 надано одноразовий ідентифікатор 36094 на вказаний відповідачем номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору № 00-9841463 сума кредитної лінії складає 9000 грн. Пунктом 1.3. вказаного договору передбачено строк дії договору, а саме 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 28 червня 2024 року, згідно умов п. 3.5. цього Договору.

Згідно приписів п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичну дату оплати процентів, а саме 18 липня 2024 року, та на кожний 15 день після цієї дати протягом строку кредитування.

Приписами п.п. 1.5., 1.5.1., 1.5.2. та 1.5.4. Кредитного договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована, знижена процентна ставка - 1 % протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування, стандартна процентна ставка - 1,45 % за кожен день користування кредитом. У разі невиконання позичальником умов програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником нарахованих процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.4. цього договору, розрахованих за зниженою процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п. 1.5.1. цього договору.

Пунктом 1.6. Кредитного договору передбачено одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що складає 1350 грн.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року, що підтверджується інформаційною довідкою ТзОВ «Профітгід». (27 а.с.)

Як вбачається з інформації наданої банком-емітентом «Таскомбанк» від 16.04.2026 року на виконання ухвали суду від 25.02.2026 року, ОСОБА_1 оформлену віртуальну банківську платіжну картку НОМЕР_2 , яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія. Станом на 27.02.2026 року ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк» закрито рахунок, до якого було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 . Зазначений в ухвалі номер телефону НОМЕР_1 є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 та знаходиться в її анкетних даних.

Відповідно до наданої виписки рахунку № НОМЕР_3 у гривнях від 06.03.2026 року, на банківську платіжну картку НОМЕР_4 було здійснено перерахунок грошових коштів у сумі 9000 грн.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

16.04.2025 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Макс Кредит» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» свої права вимоги за кредитними договорами, останнє з яких сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

У відповідності до Детального розрахунку, виданого ТзОВ «Макс Кредит» та Виписки з особового розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року заборгованість відповідача перед первісним кредитором станом на 16.04.2025 року становить 21313,50 грн та складається з 9000 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 1350 грн заборгованості по комісії за надання кредиту, 10963,50 грн заборгованості за відсотками та 2700 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Згідно з реєстру боржників до договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року, ТзОВ «Макс Кредит» відступило на користь ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року, заборгованість, без урахування штрафних санкцій, становить 21313,50 грн та складається з 10350 грн заборгованості за тілом кредиту, до якого включено комісію за надання кредиту, 10963,50 грн заборгованості за відсотками. Окремо встановлена заборгованість за штрафними санкціями у сумі 2700 грн.

Суд відхиляє покликання представника відповідача щодо перевищення суми нарахованих відсотків відносно отриманої ОСОБА_1 суми позики, таким чином покладаючи несправедливо непомірний тягар для споживача з огляду на таке. Укладаючи кредитний договір № 00-9841463 від 03.07.2024 року відповідач був належним чином проінформований про умови такого та з власної волі погодився на них, підписавши відповідний Договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту одноразовими ідентифікаторами 36094, 68139, що стверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів, які б спростовували даний факт суду не було надано.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо неможливості стягнення на користь ТзОВ «Юніт Капітал» штрафних санкції за кредитним договором, оскільки відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року ТзОВ «Макс Кредит» відступило на користь ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року, заборгованість, без урахування штрафних санкцій, становить 21313,50 грн та складається з 10350 грн заборгованості за тілом кредиту, до якого включено комісію за надання кредиту, 10963,50 грн, заборгованості за відсотками. Відповідно до заявленої в позові вимоги, представник позивача просить стягнути на користь ТзОВ «Юніт Капітал» заборгованість у сумі 21313,50 грн таким чиним без урахування суми заборгованості за штрафними санкціями.

Водночас, суд не може в повній мірі погодитись із згаданим вище розрахунком з огляду на наступне.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зі змісту ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Приписами статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В силу вимог п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є первісний кредитор та позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Однак, первісний кредитор незважаючи на те, що кредитний договір № 00-9841463 від 03.07.2024 року укладено після прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів свою діяльність, а також умови укладеного ним договору відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив після 20.08.2024 року нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1,45 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.

З огляду на вказане, зазначені вище дії первісного кредитора безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування з 20.08.2024 року щоденної відсоткової ставки у розмірі 1,45 % на день значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором у розмірі 1 % та були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору такі підлягатимуть зміні з врахуванням положень законодавства.

Відповідно до умов кредитного договору № 00-9841463 від 03.07.2024 року, від дня укладення договору та протягом 15 наступних днів діяв пільговий режим зниженої відсоткової ставки у розмірі 1 % від суми заборгованості щоденно, що становить 1350 грн (15 днів * 90 грн).

Суд погоджується із умовами кредитного договору щодо нарахування відповідачу за період з 19.07.2024 року по 20.08.2024 року відсотків за користування кредитом у розмірі 1,45 % на день, які становлять 4306,50 грн (33 днів * 130,50 грн).

Однак, починаючи з 21.08.2024 року, щоденний розмір відсотків за кредитом не міг бути більшим за - 1% за відсутності домовленості сторін про менший розмір відсотків.

Таким чином, за період з 21.08.2024 року по 31.01.2025 року (в межах позовних вимог) - 164 дні, первісний кредитор, виходячи з розміру кредиту 9000 грн., мав право для нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом у розмірі 90 грн. на день (1%), а тому розмір заборгованості відповідача по сплаті відсотків за вказаний вище термін, право на стягнення яких має позивач, складає 14760 грн. (162 день * 90 грн).

Одночасно, згідно наданого представником позивача детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року у період кредитування кредитними коштами відповідачем здійснювались платежі щодо погашення кредиту в загальній сумі 18633 грн, а саме: 20.07.2024 року - 2799 грн; 09.08.2024 року - 3060 грн; 26.08.2024 року - 1957,50 грн; 11.09.2024 року - 2799 грн; 01.10.2024 року - 3060 грн; 17.10.2024 року - 1957,50 грн; 20.11.2024 року - 1000 грн; 22.11.2024 року - 2000 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 00-9841463, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Макс Кредит» 03.07.2024 року, становить 12133,50 грн, яка складається з 9000 грн заборгованості за тілом кредиту, 1350 грн заборгованості за нарахованими комісіями, та 1783,50 грн заборгованості за відсотками (20416,50 грн - 18633 грн).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року у розмірі 12133,50 грн, яка складається з 9000 грн заборгованості за тілом кредиту, 1350 грн заборгованості за нарахованими комісіями, та 1783,50 грн заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З долучених до позовної заяви договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, додатку № 1 до нього, додаткової угоди № 25770871936 від 11.09.2025 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з`язку з розглядом цивільної справи за позовом ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , становить 7000 грн. та складається з послуг, а саме складання позовної заяви кількістю 2 год., вартістю 5000 грн.; вивчення матеріалів справи кількістю 2 год., вартістю 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації кількістю 1 год., вартістю 500 грн.; підготовка клопотання щодо отримання інформації кількістю 1 год., вартістю 500 грн.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Як вбачається із згаданих вище документів наданих адвокатом, предметом наданої професійної правничої допомоги є складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації, підготовка та подання клопотання щодо отримання інформації.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 21313,50 грн, які підлягатимуть частковому задоволенню в розмірі 12133,50 грн.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом. Окрім цього, суд звертає увагу на формальне включення до переліку наданих послуг підготовки адвокатського запиту щодо отримання інформації кількістю 1 год., вартістю 500 грн. та підготовки і подання клопотання щодо отримання інформації кількістю 1 год., вартістю 500 грн.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ТзОВ «Юніт Капітал», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9841463 від 03.07.2024 року у розмірі 12133,50 грн, яка складається з 9000 грн заборгованості за тілом кредиту, 1350 грн заборгованості за нарахованими комісіями, та 1783,50 грн заборгованості за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бульва Лесі Українки, буд. 34, оф. 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 11.05.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська