Ухвала суду № 136385624, 05.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4166/26 1-кс/335/1381/2026

05 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника (скаржника) ОСОБА_3 в режимі ВКЗ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, у якій заявник просить зобов`язати уповноважену особу ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі його заяви, в якій він зазначив про вчинення кримінального правопорушення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 від 21.04.2026 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 та призначено судове засідання на 23.04.2026, яке було неодноразово відкладено, востаннє на 05.05.2026.

05.05.2026 на адресу суду надійшов лист старшого слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, з якого встановлено, що заяву ОСОБА_3 від 18.03.2026, яка надійшла до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із Запорізької обласної прокуратури 02.04.2026, зареєстровано у відділі документального забезпечення за № К-1695. Заява ОСОБА_3 стосувалася вимог внесення відомостей до ЄРДР відомостей про вчинення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме внесення до журналу судового засідання недостовірної інформації або невнесення до вказаного журналу іншої інформації, яка була зазначене в судовому засіданні 26.02.2026. Зазначена заява ОСОБА_3 була розглянута Запорізьким РУП у порядку Закону України «Про звернення громадян» та на адресу заявника надано відповідь від 09.04.2026 № 51765-2026.

Далі зазначили, що 26.03.2026 до ІКС ІПНП (журналу єдиного обліку) Запорізького РУП за № 9395 зареєстровано заяву ОСОБА_3 від 18.03.2026 (вх.№ К-1447 від 23.03.2026) про вчинення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме внесення 26.02.2026 до журналу судового засідання недостовірної інформації. За результатами розгляду зазначених матеріалів прийнято рішення про списання матеріалів у справу № 40.6-09, том 91 сторінка 203, про що заявника ОСОБА_3 було поінформовано.

Вважали, що скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки під час розгляду матеріалів його заяви від 18.03.2026, що надійшла 02.04.2026 за вх.№ К-1695 до Запорізького РУП на підставі супровідного листа Запорізької обласної прокуратури від 25.03.2026 № 09/1-2012-01, йому не було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, а роз`яснено про те, що за його заявою аналогічного змісту (ІПНП № 9395 від 23.03.2026) вже проводилася перевірка та прийнято рішення.

Також, до вказаних матеріалів долучено копію заяви ОСОБА_3 та копію відповіді за заявою, зареєстрованою в ЄО № 9395 від 26.03.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що при розгляді кримінального провадження, де він є обвинуваченим, проводяться судові засідання в Дніпровському районному суді міста Запоріжжя. Під час кожного судового засідання ним вивчається журнал судового засідання та відмічаються його недоліки. Так, за результатами судового засідання від 26.02.2026 в журналі, який вела секретар Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_5 ним було виявлено завідомо неправдиві відомості, які не відповідали тим обставинам, які відбувалися в самому засіданні. Так, секретарем не були внесені до журналу його заяви про порушення суддями Дніпровського районного суду міста Запоріжжя законодавства України. Кожна нова його заява, яка складається щодо дій секретаря Дніпровського районного суду міста Запоріжжя стосується різних судових засідань, а тому вони не є ідентичними. Будь-яка уповноважена особа ГУНП в Запорізькій області не зверталася до нього з питання перевірки зазначених у його заявах обставин. Ніхто не брав у нього відеозапис судових засідань та не перевіряв зміст журналу.

Представник ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши ОСОБА_3 , дослідивши скаргу, а також матеріали, які були долучені до справи, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно заяви ОСОБА_3 про злочин від 18.03.2026, бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР по якій він оскаржує до суду, вона була адресована Запорізькій обласній прокурорі. У заяві заявник зазначив, що хоче заявити про те, що 26.02.2026 в судовому засіданні секретар Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_5 внесла неправдиві відомості до журналу судового засідання з метою створення ілюзії «розбою», вказала те, чого в судовому засіданні не відбувалося та про погрози з боку заявника на адресу гр. ОСОБА_6 . При цьому, вона не вказала в журналі важливі відомості, які, на переконання заявника, вказують на відсутність злочину. Вважав, що його заява не розглянута по суті та відомості до ЄРДР не внесені.

Зазначена заява ОСОБА_3 надійшла до Запорізької обласної прокуратури 23.03.2026 та зареєстровано за номером 09/1-10198-26.

25.03.2026 Запорізька обласна прокуратура за вих. № 09/1-2012-01 направила заяву ОСОБА_3 про неправомірні дії секретаря Дніпровського районного суду міста Запоріжжя до ГУ НП в Запорізькій області.

Заяву ОСОБА_3 від 18.03.2026 надійшла до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області із Запорізької обласної прокуратури 02.04.2026, зареєстровано у відділі документального забезпечення за № К-1695.

Також, ОСОБА_3 була складена заява про злочин від 18.03.2026 щодо неправомірних дій секретаря Дніпровського районного суду міста Запоріжжя про внесення неправдивої інформації до журналу судового засідання від 26.02.2026, яка була адресована Запорізькому ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Така його заява надійшла до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 23.03.2026 (вх. № к-1447) та 26.03.2026 була внесена до ІКС ІПНП (журнал єдиного обліку) за № 9395.

Таким чином, після надходження 02.04.2026 з Запорізької обласної прокуратури заяви ОСОБА_3 від 18.03.2026 щодо неправомірних дій секретаря Дніпровського районного суду міста Запоріжжя про внесення неправдивої інформації до журналу судового засідання від 26.02.2026, відповідальною особою Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області було встановлено, що заява ОСОБА_3 від 18.03.2026 за вих.№ 1178, яка також стосувалася вимог внесення відомостей до ЄРДР про вчинення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме внесення до журналу судового засідання недостовірної інформації або невнесення до вказаного журналу іншої інформації, яка була зазначена в судовому засіданні 26.02.2026, вже була розглянута Запорізьким РУП у порядку Закону України «Про звернення громадян» та на адресу заявника направлено відповідь від 28.03.2026 № 44521-2026.

За таких обставин, відповідно до листа від 09.04.2026 за вих. № 51765-2026 Запорізьким РУП ГУНП в Запорізькій області надано відповідь ОСОБА_3 про розгляд його заяви від 18.03.2026, яка надійшла до Управління з Запорізької обласної прокуратури 02.04.2026 за вх. № К-1695, а саме те, що відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян», положення наказу МВС України від 15.11.2017 № 930 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» (розділ 4 частина 7 пункту 18 не розглядаються повторні звернення до одного й того самого органу, від одного й того самого громадянина, з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті».

Таким чином, відомості за заявою ОСОБА_3 від 18.03.2026 до ЄРДР не внесені.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Приписами ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 216 КПК України передбачено, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Механізм реалізації цих положень кримінально-процесуального законодавства України передбачений наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Слідчим суддею встановлено, що до ГУНП в Запорізькій області, із Запорізької обласної прокуратури, надійшла заява ОСОБА_3 , у якій він зазначав про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме внесення до журналу судового засідання недостовірної інформації або невнесення до вказаного журналу іншої інформації, яка була зазначена в судовому засіданні 26.02.2026.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що у діях уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви ОСОБА_3 , оскільки вказана заява ОСОБА_3 направлена за належністю до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що дії ГУНП в Запорізькій області, які полягають у скеруванні заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області для розгляду вказаної заяви по суті, тобто до того органу досудового розслідування до повноважень якого входить здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень на території, яка вказана у заяві, для прийняття відповідного рішення, не суперечить положенням КПК України.

Більш того, на думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 від 18.03.2026 не містить будь-яких об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 , а відтак обов`язок по внесенню відомостей про вчинення кримінального правопорушення на підставі вказаної заяви у ГУНП в Запорізькій області був відсутній.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Вивчивши зміст заяв ОСОБА_3 від 18.03.2026, які ним були скеровані до Запорізької обласної прокуратури та Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо внесення секретарем Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 неправдивих відомостей до журналу судового засідання від 26.02.2026 слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 КПК України після проголошення вироку головуючий роз`яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Журнал судового засідання є однією із форм фіксування кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 103 КПК України).

Згідно із ст. 108 КПК України під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: 1) найменування та склад суду; 2) реквізити кримінального провадження та відомості про його учасників; 3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; 5) ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.

Крім того, норми ч.5 ст.27 та ч.4 ст.107 КПК України містять вимоги щодо здійснення під час судового розгляду повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звуко- та відеозаписувальних технічних засобів), що є офіційним записом судового засідання.

Згідно з п.п. 8.1 та п.п. 8.2 п. 8 розділу І Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 06.06.2022 № 156, результатом фіксування судового засідання є створення: (1) технічного запису судового засідання - електронного файлу в форматі відео- та (або) звукозапису. При цьому файл відеозапису судового засідання містить в собі одночасно відео- та звукозапис судового засідання; (2) журналу судового засідання відповідно до правил кримінального судочинства.

Під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення журналу судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства, роздрукований паперовий примірник якого приєднується до матеріалів справи в паперовій формі (п. 1 та п. 4 розділу ІІІ згаданої Інструкції).

Зі змісту наведених нормативно-правових актів :

(а) кримінальне провадження в суді (судове провадження) фіксується одночасно за допомогою технічних засобів відео-, звукозапису судового засідання та шляхом ведення журналу судового засідання;

(б) журнал судового засідання є процесуальним документом, в якому послідовно відображаються лише окремі формальні моменти судового розгляду організаційно-інформативного характеру, орієнтири щодо тих процесуальних дій, які відбувалися у конкретному судовому засіданні по справі, перелік яких чітко окреслений у ст. 108 КПК України;

(в) законом не передбачено, щоб журнал судового засідання містив дослівний перебіг усього засідання, пряму мову виступів, пояснень учасників провадження, і це логічно обумовлено тим, що журнал не є єдиним засобом фіксування судового процесу, позаяк ведення журналу судового засідання здійснюється синхронно із безперервним фіксуванням за допомогою технічних засобів, що й містить дослівне відображення засідання та є невід`ємною частиною матеріалів судової справи.

Таким чином, згідно діючого законодавства, заявник не буде позбавлений можливості викласти свої зауваження чи заперечення щодо будь-якого журналу судового засідання за увесь час розгляду кримінального провадження, зокрема в суді першої інстанції.

Отже, у своїй заяві від 18.03.2026 ОСОБА_3 не виклав достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях секретаря Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_8 ознак об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, то ГУНП в Запорізькій області і не зобов`язано було вносити відомості за цією заявою до ЄРДР.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги, а відтак доходить висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, на переконання слідчого судді, відмова у задоволенні вказаної скарги, не порушує прав скаржника, оскільки не позбавляє захисту його прав у спосіб і в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05.05.2026.

Повний текст ухвали суду складено 08.05.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1