Ухвала суду № 136385567, 01.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6475/17

Провадження №6/333/192/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Шевчук Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (адреса: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд.28А, код ЄДРПОУ: 43513923), боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д, код ЄДРПОУ: 14360570), заінтересована особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса, 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд.16, код ЄДРПОУ: 35037364) про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу його дубліката.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Капіталресурс» посилалося на те, що 28.02.2018 року у справі №333/6475/17 було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 07.09.2010 року, на підставі якого 08.05.2018 року було видано виконавчий лист.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «Капіталресурс», а ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором б/н від 07.09.2010 року.

11.06.2019 року Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні №57062449 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.

Також, відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , на примусовому виконанні в ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчих листів по справі №333/6475/18.

З огляду на це, заявник просить замінити стягувача у виконавчому листі та видати його дублікат.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року цивільну справу за вказаною заявою прийнято до свого провадження та призначено її судовий розгляд.

У судове засідання представник заявника ТОВ «Капіталресурс» не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу його дубліката просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Заінтересована особа - Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі до суду не з`явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідила, клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява ТОВ «Капіталресурс» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2018 року заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 07.09.2010 року в розмірі 79 300,84 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514,71 грн.

05.05.2018 року представник позивача Чепіга Д.О. звернувся до суду із заяваю про видачу копії рішення та виконавчого листа по справі №333/6475/17.

08.05.2018 року судом на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» було направлено копію судового рішення від 28.02.2018 року та 2 виконавчі листи.

23.08.2018 року на підставі виконавчого листа №333/6475/17, виданого 08.05.2018 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 79 300,84 грн., було відкрито виконавче провадження №57062449.

11.06.2019 року у виконавчому провадженні №57062449, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Стягнення у вказаному виконавчому провадженні не проводилося.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (фактор) укладено договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, мщо наведена у Додатку №1 до цього договору), який складається клієнтом, далі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором (п.1 договору).

Пунтами 2 та 3 договору факторингу передбачено, що ціна договору (купівельна ціна) становить 93 375 000,00 грн., вказані кошти сплачені фактором на користь клієнта до укладення цього договору.

Моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (п.4).

Відповідно до Акту №3 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №3 від 10.09.2025 року до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боргових зобов`язань №3 від 10.09.2025 року, кількість основних договорів складає 59 139 штук.

Згідно з Витягом з Реєстру боргових зобов`язань №3 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року заявник прийняв право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 07.09.2010 року.

Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, в органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців виконавчі листи стосовно ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» на виконанні не перебувають.

Відповідно до частин 1-2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), суд вважає, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього.

Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 07.09.2010 року в розмірі 79 300,84 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514,71 грн.

08.05.2018 року на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2018 року позивачу було видано 2 виконавчі листи, які пред`являлися до органу державної виконавчої служби.

11.06.2019 року у виконавчому провадженні №57062449, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа №333/6475/17 стягувачу. Стягнення у вказаному виконавчому провадженні не проводилося. При цьому, державним виконавцем в п.2 резолютивної частини постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 11.06.2021 року.

З огляду на встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (3 роки), суд припускає, що державним виконавцем Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя, при винесенні постанови від 11.06.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу, допущено описку та помилково зазначено строк повторного пред`явлення виконавчого листа №333/6475/17 до виконання 11.06.2021 р.

Проте, зазначена постанова державного виконавця не оскаржувалася та є чинною на теперішній час.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що заявник пропустив строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання, не оскаржив постанову державного виконавця про провернення виконавчого документа стягувачу та не ставить питання про поновлення пропущеного строку, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. 55, 442, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (адреса: 04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд.28А, код ЄДРПОУ: 43513923), боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1д, код ЄДРПОУ: 14360570), заінтересована особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса, 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд.16, код ЄДРПОУ: 35037364) про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.05.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод