Рішення № 136384467, 11.05.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/353/26

Провадження № 2/588/304/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Сумцова Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сумцова Євгена Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тростянецька міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачки адвокат Сумцов Є.С. у березні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом в інтересах ОСОБА_1 ,який мотивував тим, що позивачці та її сину ОСОБА_4 , на підставі ордеру на жиле приміщення №11, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради «Про розподіл житла та видачу ордеру на квартиру АДРЕСА_1 » від 22.10.2025 за № 783, надано право на вселення у квартиру АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою також зареєстрований, але фактично не проживає більше 15 років ОСОБА_3 .

При видачі вказаного ордеру виконком Тростянецької міської ради врахував, що родина позивачки проживала у суміжній квартирі АДРЕСА_2 .

Позивачці відомо, що у спірній квартирі проживав син відповідача ОСОБА_5 , який помер у 2021 році.

Місце фактичного проживання ОСОБА_3 не відоме. За 15 років жодного разу він не з`являвся за місце знаходженням квартири. Рухомого та нерухомого майна, особистих речей за вказаною адресою відповідач у власності не має.

У зв`язку із тим, що відповідач не припинив реєстрацію свого місця проживання у квартирі, ордер на вселення на яку видано позивачці, остання вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Реєстрація відповідача у квартирі перешкоджає позивачці у реалізації своїх житлових прав, зокрема створює труднощі в оплаті за житлово-комунальні послуги відповідно до кількості зареєстрованих осіб.

Посилаючись на зазначені обставини представник позивачки просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 11.03.2026 було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання, а також за клопотанням представника позивачки витребувано докази та вирішено питання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 09.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлений позов у повному обсязі, обґрунтувавши обставинами викладеними у позовній заяві та не заперечили проти заочного розгляду справи. Також представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 матиме право на приватизацію житла, а реєстрація відповідача у квартирі перешкоджатиме в реалізації права на приватизацію.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у судове засідання повторно не з`явився та не повідомив про причини неявки і не подав відзив.

Представниця третьої особи подала клопотання, у якому вказала, що просить справу розглядати без участі представника міської ради, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з таких мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_4 на підставі ордеру на жиле приміщення № 11 від 27.11.2025, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради «Про розподіл житла та видачу ордеру на квартиру АДРЕСА_1 » від 22.10.2025 за № 783, було надано право на вселення у квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 4, 5).

Згідно витягів з реєстру територіальної громади 08.12.2025 було зареєстровано місце проживання позивачка та її сина ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 7, 13).

Також з довідки виданої Виконавчим комітетом Тростянецької міської ради від 18.03.2026 за № 1803/4 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 , 1960 року народження; ОСОБА_1 , 1991 року народження; ОСОБА_4 , 2015 року народження (а.с. 27).

Згідно акту обстеження по розгляду заяви щодо встановлення місця проживання від 15.01.2026 комісією було встановлено, що ОСОБА_3 не проживає по АДРЕСА_3 (а.с. 8).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона проживає більше 30 років по АДРЕСА_4 проживає, а поряд проживала у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_7 . Відповідач є сином ОСОБА_7 . Відповідач проживав у квартирі разом із сином ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_9 померла близько 22-23 років тому. З моменту смерті матері відповідач проживав у квартирі близько пів року та потім поїхав, а його син залишився проживати там. ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_3 помер. Квартира була пуста, ніхто там не проживав.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_5 . Їй відомо, що відповідач ОСОБА_3 не проживає більше 20 років у квартирі АДРЕСА_1 . Були розмови, що він поїхав на заробітки та більше про нього нічого невідомо. Відповідач проживав із матір`ю ОСОБА_7 , яка померла більше 20 років тому. Після смерті матері відповідач прожив у квартирі пів року та поїхав і після того не з`являвся. Жив у цій квартирі син ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , але він помер. Квартира була пуста, наявні борги за комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до положень статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України, дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку поважності причин не проживання у житловому приміщенні, житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17.

У постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 209/2642/18 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно враховувати причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Зважаючи на установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства суд вважає доведеним, що відповідач протягом тривалого часу, більше 6 місяців, не проживає за адресою зареєстрованого місця проживання, не оплачує комунальні послуги, що свідчить про втрату ним інтересу до цього житлового приміщення. Реєстрація постійного місця проживання відповідача за адресою квартири АДРЕСА_1 , є формальною, без наміру його фактичного проживання в даній квартирі. Відтак відповідач втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку з тривалою, понад 6 місяців без поважної причини відсутністю за адресою зареєстрованого місця проживання.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20.09.2021 по справі №200/173337/17 із урахуванням положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, статей 64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Таким чином позивачка, як наймач житла має право звернутися до суду з позовом про визнання іншої особи, зокрема відповідача, такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, а також те, що сторона позивача просить не стягувати з відповідача понесені судові витрати, тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Сумцова Євгена Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тростянецька міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя О. О. Огієнко