Рішення № 136383397, 11.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9918/25

Провадження №: 2/336/642/2026

11.05.26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 травня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С., представника позивача Парфенюк Л.П., третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, звернувся до суду з вказаною позовною заявою, який уточнював, в якій просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути аліменти з відповідачки на їх користь на утримання дітей у розмірі 1/4 від заробітку матері, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно кожному, з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Уточнена позовна заява обґрунтована тим, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на обліку у відділі по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, відповідно до наказів служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 14.03.2018 № 188, 187 «Про взяття на облік» (проживання у сім`ї, у якій батьки або особи, які їх заміняють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини).

Станом на сьогоднішній день діти перебувають на обліку понад сім років. За період перебування дітей на обліку, з матір`ю дітей - ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні бесіди, надавалась всебічна допомога, як консультативна з метою вирішення будь яких питань стосовно дітей, так і благодійна, у вигляді надання продуктових наборів, постільної білизни, кожного року до Всеукраїнського профілактичного заходу «Урок», рюкзаки із канцтоварами та інше. Однак остання лише обіцяла покращити умови проживання, налагодити життя, але ситуація не покращувалась, а навпаки погіршилась.

Так, зокрема, ОСОБА_4 в 2025 році вже виповнилося 16 років. Відповідно до ст.21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Під час профілактичної роботи з родиною, ще у 2023 році, було з`ясовано, що мати дитини - ОСОБА_2 , не зверталася до центрів надання адміністративних послуг; державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів; або до територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС, для оформлення паспорту її неповнолітньому сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Законодавством України, а саме статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено: проживання громадян, зобов`язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання - тягнуть за собою попередження. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціалістами відділу на протязі 2023 - 2025 рр., неодноразово було запрошено ОСОБА_2 , до відділу, для проведення відповідної профілактичної роботи з родиною. Останній було надано вичерпну інформацію стосовно можливості отримання її сином паспорту громадянина України, який є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, куди можна звернутися для вирішення даного питання, а також, було наголошено, що для громадян, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше - адміністративна послуга безоплатна, мати дитини також, проконсультовано стосовно переліку необхідних документів для отримання паспорту, та попереджено про відповідальність за проживання без паспорта.

В ході бесід, ОСОБА_2 неодноразово повідомляла спеціалістам відділу, що вона, як законний представник свого сина, сама має проблеми зі своїм паспортом, оскільки її паспорт розмальований канцелярськими чорнилами і вважається недійсним. Жінка обіцяла вирішити питання із заміною свого паспорту, та отримання паспорту її неповнолітнім сином.

З липня 2023 року по теперішній час, ОСОБА_2 так і не вирішила питання, щодо отримання її неповнолітнім сином паспорту громадянина України, чим грубо порушує права дитини. Оформлення документів в Україні заи?має небагато часу. Алгоритм оформлення документів в Україні достатньо простии?: записатися в чергу, особисто надати необхідні дані, та забрати готові документи у вказании? час, але жінка так і не вирішила дане питання.

Мати дітей розуміє проблеми в родині, але не бажає нічого змінювати, та неодноразово зазначає, що ніде не працює та не має коштів на покращення своїх соціально-побутових умов. Неодноразові профілактичні бесіди та рекомендації, не принесли очікуваних результатів. В родині відсутні умови для виховання та розвитку дітей.

Відповідно до інформації Запорізької гімназії № 60 від 30.01.2025 № 33 встановлено, що ОСОБА_2 , в останній час виконує батьківські обов`язки, але не систематично, дуже рідко підтримує зв`язок з класними керівниками дітей. Діти несистематично виходять на очне навчання, рідко здають домашні роботи. Діти вдягнені за сезоном, але не завжди охайно, мають канцелярське приладдя.

Відповідно інформації Запорізької гімназії №60, від 30.09.2025 року № 313, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває у списку випускників 9-х класів 2025 року, які не продовжують навчання та не були працевлаштовані. На сьогоднішній день, неповнолітній не навчається та не здобуває повну загальну середню освіту, що є порушенням чинного законодавства.

Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 27.01.2025 № 009/01-07 встановлено наступне. Неповнолітній ОСОБА_6 , 2009 р.н., перебуває на обліку у кардіолога. Щеплений частково у зв`язку з відсутністю реакції матері на неодноразові запрошення. Малолітня, ОСОБА_5 , 2013 р.н., перебуває на обліку ортопеда-травматолога. Останнього разу, діти у супроводі матері відвідали заклад 03.06.2024 з профілактичною метою. Однак призначення та поради лікарів мати не виконує, на телефонні дзвінки не відповідає.

Відповідно до інформації старшого інспектора СЮП ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, капітана поліції Н. Лень встановлено, що ОСОБА_2 притягалася до адміністративної відповідальності. На лінії 102 оператором зафіксовані виклики про невиконання батьківських обов`язків, аморальний спосіб життя, зловживання алкогольними напоями, перебування в квартирі підозрілих осіб, які ведуть аморальний спосіб життя та вживають алкогольні напої.

Відповідно до інформації Шевченківського ВП Дніпровського відділу поліції від 26.06.2019 встановлено, що за період 2018-2019 років, ОСОБА_7 тричі притягалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

Також зазначено, що протягом деякого часу у 2023 році в помешканні ОСОБА_7 мешкала інша жінка - ОСОБА_8 з малолітньою дитиною, яка поводила себе агресивно, вчиняла бійки, зловживала алкогольними напоями. На сьогоднішній день ОСОБА_8 позбавлена батьківських прав по відношенню до малолітнього сина її місце знаходження не відоме.

30.09.2025 року спеціалістами відділу спільно із представником патрульної поліції було здійснено вихід за адресою проживання даної родини. Під час обстеження вдома перебувала ОСОБА_9 , разом із сином ОСОБА_10 . Вхідні двері в квартиру вибиті та не зачиняються. Умови проживання даної родини незадовільні. В помешканні брудно, пліснява, сморід від домашніх тварин (дві собаки), багато тарганів на кухні, в кімнатах все захаращено одягом, мотлохом, обдерті підлога та шпалери. Для дітей незадовільні умови: діти разом із матір`ю сплять на маленькому дивані. Постільна білизна та одяг дітей не свіжий. Помешкання потребує проведення косметичного ремонту та прибирання. В наявності мінімальний запас продуктів харчування.

Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 06.10.2025 № 704 р «Про негайне відібрання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » неповнолітніх дітей негайно відібрано від матері.

Наголошено, що це вже третє вилучення дітей з родини. Перше вилучення відбулося 09.03.2018 згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Друге - 14.06.2019, також згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.

Таким чином, зазначені вище факти, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як злісне, свідоме ухилення від виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків. Така поведінка суперечить інтересам дітей, що призводить до негативних наслідків. Через аморальну поведінку, матір не приділяє уваги дітям.

02.10.2025 на засіданні комісії із захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (протокол № 40), було прийняте рішення про негайне відібрання дітей від матері та підготувати матеріали для звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав матері дітей.

09.10.2025 від районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування до суду надійшов висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 20.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду. Постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

12.01.2026 надійшла уточнена позовна заява від представника позивача.

Ухвалою суду від 12.01.2026 виключено зі справи третю особу: КП «Міська дитяча лікарня №5» ЗМР, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє сам остійних вимог щодо предмету позову: патронатного вихователя ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відзив від відповідачки на позов до суду не надійшов.

Представник позивача ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримала позовну заяву, прохала суд задовольнити її у повному обсязі з підстав викладених у ньому. Не заперечувала щодо постановлення заочного рішення по справі.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, належним чином повідомлялася про слухання справи у судовому порядку.

Третя особа - ОСОБА_1 суду пояснила, що є патронатним вихователем для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пояснила, що разом однією сім`єю вони мешкають приблизно пів року після того, як вона забрала дітей із лікарні, після того як їх відібрали від матері. Діти дружні, спокійні, їм подобається мешкати разом з нею та її матір`ю. Вона їх забезпечує усім необхідним із речей, продутими харчування, допомагає з навчанням. Вона оформила паспорт ОСОБА_10 , оскільки його рідна матір цього не зробила. Також допомогла ОСОБА_10 отримати свідоцтво про освіту. Знає, що інколи ОСОБА_12 , матір дітей, їм телефонує, але діти не хочуть з нею спілкуватися. Жодної допомоги відповідачка для дітей не надає, не цікавиться їх життям, станом здоров`я тощо.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду пояснили, що приблизно пів року як вони мешкають з патронатним вихователем ОСОБА_13 . Їх рідна матір ОСОБА_12 їм не допомагає, не цікавиться їхнім життям, навчання, здоров`ям. Коли вони раніше мешкали разом зі своєю матір`ю ОСОБА_14 , то в їх квартирі не було ремонту, було дуже брудно, постійно бігали таргани, їжі було небагато. Окрім них в квартирі була собака, за якою ніхто не прибирав. Дверей у квартирі не було. Їхній одяг був брудний. Інколи, окрім них, у квартирі проживали різні люди. Їх матір ОСОБА_12 зловживала алкогольними напоями. Останній раз діти бачили матір восени 2025 року. Жодних речей, як то подарунки, іграшки, їжу або кошти, матір ОСОБА_12 їм не надавала. Всім необхідним їх забезпечує патронатний опікун ОСОБА_13 . Діти не хочуть спілкуватися з матір`ю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, заслухавши представника позивача, думку дітей, третьої особи, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до свідоцтва про народження матір`ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 народився у москві, росії. (а.с.11)

Згідно свідоцтва про народження батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_16 та ОСОБА_2 . (а.с.12)

Відповідно о повідомлення відділу державної реєстарції актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) відомості про батька дитини ОСОБА_5 вказані на підставі ч.1 ст. 135 СК України. (а.с.13)

Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітня, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на обліку у відділі по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, відповідно до наказів служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 14.03.2018 № 188, 187 «Про взяття на облік» (проживання у сім`ї, у якій батьки або особи, які їх заміняють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини). (а.с.14-15)

Відповідно до розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 06.10.2025 № 704 р «Про негайне відібрання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » неповнолітніх дітей негайно відібрано від матері. (а.с.21-)

Актами обстеження умов проживання відповідачки разом зі своїми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 встановлено відсутність санітрно-гігієнічних умов для проживання, занедбаний стан квартири, відсутність ремонту, обшарпані шпалер, брудна підлога, наявність тарганів у квартирі. Діти не мають окремих спальних місць, постільна білизна брудна, речі розкидані по всій квартирі. Вказані акти обсьеження були складені за період з листопада 2022 року по березень 2025 рік. (а.с.22-33)

Відповідно до інформації Шевченківського ВП Дніпровського відділу поліції від 26.06.2019 встановлено, що за період 2018-2019 років, ОСОБА_7 тричі притягалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків. (а.с.34)

Відповідно до інформації ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області встановлено, що ОСОБА_2 притягалася до адміністративної відповідальності. На лінії 102 оператором зафіксовані виклики про невиконання батьківських обов`язків, аморальний спосіб життя, зловживання алкогольними напоями, перебування в квартирі підозрілих осіб, які ведуть аморальний спосіб життя та вживають алкогольні напої. (а.с.35-40)

Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 27.01.2025 № 009/01-07 встановлено наступне. Неповнолітній ОСОБА_6 , 2009 р.н., перебуває на обліку у кардіолога. Щеплений частково у зв`язку з відсутністю реакції матері на неодноразові запрошення. Малолітня, ОСОБА_5 , 2013 р.н., перебуває на обліку ортопеда-травматолога. Останнього разу, діти у супроводі матері відвідали заклад 03.06.2024 з профілактичною метою. Однак призначення та поради лікарів мати не виконує. На телефонні дзвінки не відповідає. (а.с.50)

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 неодноразово попереджалась за відповідальність у разі невиконання нею батьківських обов`язків, що підтверджується написаними нею власноруч заявами та попередженням. (а.с.52-59)

Відповідно до висновку районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування вважає за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд наголошує, що відповідно до матеріалів справи, це вже третє вилучення дітей з родини. Перше вилучення відбулося 09.03.2018 згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Друге - 14.06.2019, також згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої ВРУ 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі ст.18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (HUNT v. UKRAINE, Заява N31111/04) Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (Заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за ст.8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (п. 100, Справа "Мамчур проти України" від 16.07.2015, №10383/09).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об`єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.

При цьому, згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ч.8-9 ст.7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За нормами ч.1-5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.1,2,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Як передбачено ч.2,3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених п.2, 4 і 5 ч.1 цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Ст.165 СК України врегульовано, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім того, згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Як передбачено ч.1 ст.12 вказаного закону, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Суд враховує й роз`яснення, наведені у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків у цій справі знайшло своє підтвердження, адже відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Таким чином, враховуючи вище викладене, висновок районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатню сукупність доказів, які підтверджують доводи представника позивача про невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей.

На переконання суду це рішення в повній мірі відповідає інтересам дітей, враховуючи тривале невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку, навчанню та забезпеченню дітей.

Одночасно з позбавленням батьківських прав, суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Відповідні роз`яснення надані в абз. 7 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Статтею 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180, ч.ч.1-2 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Якщо згідно з положеннями частин 3 і 4 ст. 60 ЦК України судом над дитиною встановлюється опіка чи піклування і опікуном призначається особа інша, ніж державний дитячий заклад, то аліменти необхідно стягувати на користь особи, що призначається опікуном або піклувальником.

Згідно з ч. 2 ст. 243 СК України опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом.

В силу ч. 2 ст. 244 СК України саме орган опіки та піклування вирішує питання про призначення дитині опікуна або піклувальника, також нормою ст. 246 СК України, на орган опіки та піклування покладається контроль за умовами утримання, навчання та виховання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

Зважаючи на вищевикладені норми СК України, та системний аналіз глави 15, глав 16 та 19 СК України, суд приходить до висновку, що аліменти можуть стягуватися з батьків, або інших осіб, на утриманні яких перебувала дитина, у встановленому законом порядку на користь іншої особи, або закладу, відповідно до ст. 245 СК України, яка має права опікуна або піклувальника відносно неповнолітньої особи.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а також враховуючи положення ст. 183 СК України, суд вважає за необхідне позов в цій частині також задовольнити, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи чи установи, на утриманні якої будуть знаходитися неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) матері, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня позову і до досягнення дітьми повноліття.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, за результатами розгляду справи, встановивши фактичні обставини справи, взявши до уваги та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості та достатності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту відповідає приписам ст.16 ЦК України та є ефективним для захисту прав дитини, відповідає її законним інтересам.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. 2, 7,10, 12-13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165, 180-181 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) матері, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) матері, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня позову і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 37573885, місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія Звєздова