Рішення № 136382325, 11.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15712/25

Провадження № 2/344/1097/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18585,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua ), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 69477069 у письмовій формі у вигляді електронного документа.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок Позичальника/Картковий рахунок Позичальника.

Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом.

Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

11.08.2025 було укладено договір № 11-08/25, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 69477069.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №69477069 від 11.10.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18585,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13725,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 360,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень, заборгованість за комісіями - 0,00 гривень, інфляційні збитки - 0,00 гривень, нараховані 3% річних - 0,00 гривень.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 69477069 від 11.10.2024 у розмірі 18585,00 гривень, понесені судові витрати (а.с. 1-10).

06 січня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, вважаючи позовні вимоги безпідставними а позовну заяву - необґрунтованою.

Відповідач вказує, що є особою з особливими потребами внаслідок наявності захворювань, що у певні періоди часу перешкоджає йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У вирішенні побутових потреб відповідач повністю покладається на батька ОСОБА_2 .

Відповідач зазначає, що не укладав кредитного договору з позивачем, такий кредитний договір не відповідає його волевиявленню. Доказів проведення ідентифікації відповідача як фізичної особи при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки позивачем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету, позивачем суду не надано. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, направлення його відповідачу, підтвердження ним отримання пропозиції позивача щодо укладення договору, зокрема довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину. Зазначення у тексті договору його особистих даних не підтверджує підписання ним кредитного договору в електронній формі.

Відповідач наголошує на тому, що позивач також не провів перерахування йому грошових коштів, тіла кредиту, не довів розміру фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків. Надані позивачем довідка про перерахування коштів від фінансово-кредитної установи та довідка про перерахування суми кредиту не є первинними бухгалтерськими документами, вони не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу позивачем відповідачу коштів у сумі 4500,00 гривень на його картковий рахунок.

Нараховані позивачем відсотки склали суму 18585,00 гривень, що майже у четверо разів перевищує суму кредиту у розмірі 4500,00 гривень. Вказане свідчить про несправедливі умови кредитного договору, які до того ж є нечіткими, двозначними, а отже незрозумілими для споживача послуг.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 129-131).

15 січня 2026 року представником позивача подано до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій зазначає, що позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, наслідком чого стало звернення позивача до суду з вищевказаною позовною заявою.

Ознайомившись із відзивом відповідача, позивач вважає його необґрунтованим та безпідставним, з огляду на таке.

По-перше, відзив подано з пропуском строку без зазначення поважності причин такого пропуску та ініціювання питання про його поновлення. Так, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.09.2025 відкрито провадження у даній справі. Проте відзив на позовну заяву було подано відповідачем лише через чотири місяці після відкриття провадження, а саме: 06.01.2026, тобто зі значним пропуском строку для його подачі.

Щодо факту укладення кредитного договору. За умовами договору №69477069 від 11.10.2024 кредит надається в загальному розмірі (Сума кредиту): 4500 (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.). Строк користування кредитними коштами складає 365 (днів), який починається з 11.10.2024 та закінчується 10.10.2025 (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24.10.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 10.10.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365% відсотків річних (Денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки. Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 24.10.2024 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10.10.2025 (останнього дня строку кредитування).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН», відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України від 28.07.2020 №107, до встановлення ділових відносин з Позичальником (до укладення Кредитного договору) здійснено заходи належної перевірки особи Позичальника, в тому числі Позичальнику запропоновано здійснити ідентифікацію технічними засобами, що використовуються Кредитодавцем. Товариством використовується один із наступних способів ідентифікації/верифікації Позичальника при оформленні кредиту (встановленні ділових відносин), зокрема: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних. - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото. Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через Вебсайт Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою).

Отже, ОСОБА_1 ознайомився з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, затвердженими рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» від 18.06.2024 №18-06/24, з Паспортом споживчого кредиту та іншими документами, визначеними законодавством, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Товариства шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті, обрав зручні для себе умови кредитування та уклав Кредитний договір, погодившись на всі його умови.

На підтвердження укладення кредитного договору, позивачем, крім іншого, було надано до суду разом з позовною заявою: фото відповідача з паспортом; фото самого паспорту позичальника; картки платника податків; анкету клієнта, яка містить персональні дані позичальника; скріншоти з ІКС Кредитодавця, які містять інформацію про кредит та з яких вбачається, що кредит повторний, тобто ОСОБА_1 вже оформляв кредити у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН», які успішно повернув, а також інформацію щодо логування подій (послідовності дій позичальника), з яких вбачається процес підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «ZTc2YWIw», який також відображено на кредитному договорі та всіх додатках до нього.

Крім того, з метою отримання додаткових доказів на підтвердження укладення вищевказаного кредитного договору саме відповідачем, позивач звернувся до первісного кредитора - ТОВ «ЕКО ФІН», яким було надано докази проведення ідентифікації особи позичальника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), через систему Bank-ID НБУ (довідка про ідентифікацію додається).

Отже, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4 500,00 гривень. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні статей 641, 644 Цивільного кодексу України.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви було додано квитанцію Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» №42863-77215-31104, відповідно до якої 11.10.2024 відбувся переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 4 500,00 гривень згідно кредитного договору №69477069 від 11.10.2024 на номер картки НОМЕР_2 , яка емітована Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та яку позичальник власноруч вказав при заповненні форм на сайті Кредитодавця. Зазначена квитанція надавача платіжних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» є первинним документом та належним доказом видачі кредиту.

Щодо нарахованих за кредитним договором процентів, позивач вказує, що відповідач, зазначаючи про несправедливість умов кредитного договору, не зазначає жодної вимоги законодавства, якої не було дотримано умовами договору. Жодних мір відповідальності до відповідача застосовано не було, а всі відсотки нараховані виключно за користування кредитом в межах погодженого сторонами та зафіксованого умовами договору строку кредитування. До того ж, процентна ставка, що визначена умовами договору за користування кредитом, відповідає вимогам законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки (відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, який згідно вказаної норми не може перевищувати 1 %). Таким чином, умови договору відповідають вимогам законодавства у сфері споживчого кредитування, а протилежного відповідачем не доведено.

Що стосується дотримання принципу свободи договору, позивач зазначає, що договори про споживче кредитування за своєю правовою природою є договорами приєднання, і в даному випадку позичальник вільний у виборі контрагента та прийнятті рішення щодо укладення певного кредитного договору чи відмови від укладення такого. Так, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав певні умови договору несправедливими, натомість, відповідач погодився, зі своєї сторони, на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень та визнаючи його умови, в тому числі щодо розміру процентної ставки, неодноразово сплачуючи відсотки за користування кредитом, не звертаючись до кредитора щодо умов кредитування протягом тривалого часу. Своєю чергою, Закон України «Про захист прав споживачів» встановлює обов`язки не тільки для кредиторів, але і для споживачів, які зобов`язані бути добросовісними та перед укладенням кредитного договору повністю з`ясувати його умови до підписання і до отримання кредиту.

З огляду на викладене, позивач вважає, що нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору є правомірним, позовні вимоги - повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідачем не було долучено жодного належного, допустимого та достовірного доказу на спростування тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог. Крім того, відповідач не надав суду жодного доказу, яким би підтверджувався факт відсутності у нього заборгованості.

Що стосується виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №601/25, виданої КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 07.02.2025 за вих. №2249, позивач звертає увагу суду, що дана виписка не є належним доказом у даній справі, оскільки не підтверджує та не спростовує жодних фактичних обставин, які стосуються предмету розгляду у даній справі.

З огляду на викладене, позивач просить поновити строк для подачі доказів та долучити надані з цією відповіддю на відзив докази до матеріалів даної справи, залишити відзив відповідача на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, відмовити відповідачу у долученні виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №601/25, виданої КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 07.02.2025 за вих. №2249, до матеріалів даної справи в якості доказів, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі (а.с. 145-154).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 109-110).

Ухвалою суду від 09 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 111-112).

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про витребування доказів задоволено у повному обсязі (а.с. 182-184).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явився, проте у вимогах позовної заяви зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що, в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань цивільного судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка відповідачів не визнавалась судом обов`язковою у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у даній цивільній справі.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 07 травня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» була надіслана ОСОБА_1 вимога про дострокове погашення заборгованості (а.с. 12-14).

Згідно квитанції № 42863-77215-31104 від 11.10.2024 власнику платіжної картки № НОМЕР_3 перераховано 4500,00 гривень (а.с. 15).

З розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН», вбачається, що загальний розмір заборгованості за договором №69477069 від 11.10.2024 становить 18585,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13725,00 гривень (а.с. 17-21).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», заборгованість за договором №69477069 від 11.10.2024 становить 18585,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13725,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 360,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень, заборгованість за комісіями - 0,00 гривень, інфляційні збитки - 0,00 гривень, нараховані 3% річних - 0,00 гривень (а.с. 22).

11.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН», Первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», Новим кредитором, укладено договір № 11-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 69477069 від 11.10.2024 (а.с. 23-32, 46-50).

11.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН», Кредитодавцем, та фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , Позичальником, укладено договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 69477069 у письмовій формі у вигляді електронного документа, за умовами якого Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах:

- Сума кредиту - 4500.00 гривень;

- Строк користування кредитними коштами - 365 днів, з 11.10.2024 та закінчується 10.10.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду;

- Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки (а.с. 11, 33-44, 56-63, 72-85).

Правила надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» затверджено рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» від 18.06.2024 № 18-06/24 (а.с. 101-107).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 42640371 (а.с. 51, 171-172).

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» затверджено рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» від 04.12.2023 (а.с. 52-53).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (а.с. 54).

ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою, проходив стаціонарне лікування у 2016-2025 роках (а.с. 132).

Відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 167-168).

Як вбачається з відповіді Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську карту № НОМЕР_4 , на яку 11.10.2024 було зараховано кошти у розмірі 4500,00 гривень (а.с.199-200, 206-207).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої-другої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 1077, 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1081 Цивільного кодексу України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За положеннями статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З матеріалів справи встановлено, що договір факторингу № 11-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.08.2025, на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача, укладений відповідно до вимог закону, містить всі істотні умови. Доказів визнання вказаного договору недійсним, неукладеним чи його розірвання до матеріалів справи не надано.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за кредитним договором № 69477069 від 11.10.2024, укладеним з відповідачем

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір № 69477069 від 11.10.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки вказаний договір укладений на сайті позикодавця, відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором ZTc2YWlw, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №69477069 від 11.10.2024.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Так, у частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт надання коштів за укладеним договором № 69477069 від 11.10.2024 та факт невиконання відповідачем належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів.

Відповідач не оспорював даний договір у судовому порядку.

Заперечення відповідача про те, що він є особою з особливими потребами внаслідок наявності захворювань, що у певні періоди часу перешкоджає йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд оцінює критично, оскільки жодних доказів про те, що ОСОБА_1 є недієздатною або обмежено дієздатною особою, відповідачем не надано.

Відповідно дієздатність відповідача ОСОБА_1 презюмується, що означає, що кожна повнолітня особа в Україні за замовчуванням вважається здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, поки не доведено протилежне в судовому порядку.

Встановивши зазначені обставини у справі, можна дійти висновку, що між сторонами у справі укладено договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами в належній формі було досягнуто згоди щодо істотних умов договору № 69477069 від 11.10.2024, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Докази, які б спростовували факт надання кредитних коштів, у матеріалах справи відсутні.

Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тіла кредиту чи відсотків матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) за договором № 69477069 від 11.10.2024 у розмірі 4500,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за нарахованими процентами, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що за договором № 69477069 від 11.10.2024 сума кредиту становить 4500,00 гривень (пункт 2.2. договору).

Строк користування кредитними коштами складає 365 днів, яки починається з 11.10.2024 та закінчується 10.10.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (пункт 2.3. договору).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1.00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 2.6).

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відповідачем не сплачувалася заборгованість за кредитним договором, проценти позивачем розраховані в межах строку кредитування.

Отже, сума відсотків за користування кредитом за умовами договору у розмірі 14085,00 гривень розрахована позивачем правильно, в межах узгодженого сторонами строку кредитування та розміру процентної ставки, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд приходить до переконання про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 14085,00 гривень.

Щодо застосування статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», на яке акцентує увагу відповідач у відзиві, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Згідно частини восьмої вказаного Закону нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Аналіз викладених пунктів договору дозволяє дійти висновку, що сторони погодили процентні ставки за правомірне користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, що настає у разі невиконання зобов`язань за договором.

Відтак твердження відповідача, що процентна ставка суперечить пункту 5 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковим внаслідок неправильного тлумачення цієї правової норми, оскільки проценти за правомірне користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України і вони у даному випадку не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов`язань.

За таких обставин підстав для висновку про несправедливість умов договору в частині встановлення розміру плати за правомірне користування кредитними коштами і визнання їх недійсними судом не встановлено.

Доказів того, що вказані умови договору містять нечіткі або двозначні положення, про що вказано в частині восьмій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», матеріали справи також не містять.

Суд відхиляє доводи відзиву про те, що встановлений кредитним договором розмір відсотків є несправедливим та порушує принцип добросовісності, оскільки відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини, якщо вважав умови несправедливими, але натомість погодив їх, підписавши договір без застережень. Крім того, відповідач не скористався своїм правом на відмову від договору протягом 14 днів, що підтверджує його згоду з усіма умовами.

Таким чином суд вважає, що матеріалами справи підтверджено, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, згідно яких позичальника було повідомлено, зокрема, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором споживчого кредитування зобов`язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, з яким ОСОБА_1 ознайомився та без будь-яких заперечень підписав в електронному вигляді.

Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надано власного розрахунку.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором.

Отже, враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №69477069 від 11.10.2024 у розмірі 18585,00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13725,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 360,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 0550620045 від 29 серпня 2025 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2422,40 гривень (а.с. 16).

Згідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, тому судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 364, 636, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість договором № 69477069 від 11.10.2024 у розмірі 18585,00 гривень (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 11 травня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.