Ухвала суду № 136380542, 08.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про вiдстрочення i розстрочення виконання судового рішення

08 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/7505/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.

позивача: представник - Жупан Ж.В.;

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 176010,32 грн, у т.ч. пеня у розмірі 15201,16 грн, за такими платежами:

- 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 148465,38 грн, у т.ч. пеня в розмірі 14031,85 грн;

- 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 12343,78 грн, у т.ч. пеня в розмірі 1169,31 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 176010,32 грн, у т.ч. пеня у розмірі 15201,16 грн, за такими платежами: - 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 148465,38 грн та пеня в розмірі 14031,85 грн; - 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 12343,78 грн та пеня в розмірі 1169,31 грн.

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій просить розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами по 14667,00 грн. Подану заяву аргументує тим, що його щомісячний дохід становить 24875,51 грн, що унеможливлює виконання рішення суду одним платежем.

01 травня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" клопотання, в якому у задоволенні заяви просила відмовити. Зазначає, що відповідач не звертався до контролюючого органу із заявою в порядку ст. 100 Податкового кодексу України та документами, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку. Тому підстави для розстрочення виконання судового рішення відсутні.

В судове засідання заявник не з`явився, однак подав заяву про проведення засідання без його участі.

Представник позивача в засіданні суду 05.05.2026 р. проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду заперечила з мотивів, наведених у поданому клопотанні.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч. 2 ст. 378 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Норми процесуального закону не містять конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути майновий стан особи, недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Необхідність розстрочення виконання судового рішення в цій справі ОСОБА_1 аргументує своїм матеріальним становищем. Зокрема зазначає, що його сукупний місячний дохід в 2025 році становив 24875,51 грн, а саме: щомісячна пенсія в розмірі 15869,53 грн та заробітна плата в сумі 9005,98 грн. Поряд з цим, сума податкового боргу, що підлягає стягненню з нього за рішенням суду, становить 176010,32 грн, що значно перевищує його щомісячний дохід. Вважає, що вказана обставина робить неможливим погашення заборгованості одноразовим платежем.

Так, твердження позивача про розмір щомісячного доходу підтверджуються долученими до заяви довідкою про доходи №4184 8618 2941 2126 та індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що сума податкового боргу, що підлягає стягненню з нього за рішенням суду, значно перевищує його щомісячний дохід, що значно ускладнює його виконання. При цьому відсутні підстави ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому.

Суд також відхиляє посилання позивача на недотримання ОСОБА_1 встановленої нормами ст. 100 Податкового кодексу України процедури, оскільки положення ст. 378 КАС України не передбачають такої обов`язкової умови для розстрочення судом виконання рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити подану ОСОБА_1 заяву щодо розстрочення виконання рішення у справі №260/7505/25 про стягнення податкового боргу в сумі 176010,32 грн строком на 12 місяців зі сплатою суми податкового боргу рівними частинами (платежами) по 14667,53 грн щомісяця, починаючи з 08 травня 2026 року.

На думку суду, така розстрочка надасть можливість усунути обставини, які зумовлюють ускладнення виконання рішення суду із забезпеченням дотримання балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 176010,32 грн - задовольнити повністю.

2. Розстрочити виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/7505/25 від 16 березня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податкового боргу у розмірі 176010,32 грн, у т.ч. пеня у розмірі 15201,16 грн, за такими платежами: - 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 148465,38 грн та пеня в розмірі 14031,85 грн; - 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 12343,78 грн та пеня в розмірі 1169,31 грн, з щомісячною оплатою рівними частинами, з наступними термінами сплати:

до 08.06.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.07.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.08.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.09.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.10.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.11.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.12.2026 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.01.2027 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.02.2027 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.03.2027 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.04.2027 року - 14667,53 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 53 коп.);

до 08.05.2027 року - 14667,49 гривень (Чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 49 коп.).

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін