Ухвала суду № 136380411, 08.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
08.05.2026
Номер справи
160/8168/26
Номер документу
136380411
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 травня 2026 р.Справа №160/8168/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ «КУРОРТ ОРЛІВЩИНА» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/8168/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ «КУРОРТ ОРЛІВЩИНА» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ «КУРОРТ ОРЛІВЩИНА» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якій позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці № ПС/ДН/41453/025401/НП/СП-ФС від 03 лютого 2026 року, про накладення штрафу на ТОВ «САНАТОРІЙ «КУРОРТ ОРЛІВЩИНА» в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Ухвалою суду від 07.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8168/26; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача усі докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування підстав для прийняття постанови № ПС/ДН/41453/025401/НП/СП-ФС від 03.02.2026.

23.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

28.04.2026 позивачем подано відповідь на відзив.

06.05.2026 позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження № 80900701 від 04.05.2026 року до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що 05 травня 2026 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження про стягнення 24 000 гривень на виконання постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці № ПС/ДН/41453/025401/НП/СПФС від 03 лютого 2026 року. Державним виконавцем Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України накладено арешт на рахунок позивача, що може призвести до стягнення коштів до вирішення спору по суті, зупинити роботу підприємства та мати інші негативні наслідки для роботи закладу. Разом з цим, зазначена постанова відповідача оскаржується в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача, а також призведе до заподіяння значної шкоди інтересам позивача.

Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подане позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Суд зазначає, що предметом розгляду у справі є визнання протиправною та скасування постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці № ПС/ДН/41453/025401/НП/СП-ФС від 03.02.2026, якою накладено на позивача штраф у розмірі 24000,00 грн. відповідно до абз.7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 12 цього Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, оскаржувана постанова є самостійними виконавчими документами, примусове виконання яких здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Як зазначено позивачем, підставою звернення до суду є очевидна протиправність постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці № ПС/ДН/41453/025401/НП/СП-ФС від 03.02.2026, однак до винесення рішення суду у цій справі відповідачем вже вчинені дії щодо примусового стягнення суми штрафу за вказаною постановою, про що державним виконавцем відкрито виконавче провадження №80900701 та постановою державного виконавця від 04.05.2026 в рамках виконавчого провадження накладено арешт коштів товариства, тому є необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення дії такого виконавчого провадження до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача, а також призведе до заподіяння значної шкоди інтересам позивача.

Однак, належних доказів відповідному не надано.

Згідно з наданих позивачем до клопотання постанов державного виконавця ВП №80900701, вказане виконавче провадження відкрито з примусового виконання іншої постанови відповідача - №41453/02540 від 03.02.2026, водночас предметом розгляду у справі №160/8168/26 є постанова № ПС/ДН/41453/025401/НП/СП-ФС, тобто за іншим номером, хоч і за тієї ж дати, що виключає доводи позивача у клопотанні про те, що державним виконавцем здійснюються дії з примусового виконання саме постанови, що оскаржується в суді у даній адміністративній справі.

Суд також звертає увагу, що пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Оскільки в адміністративній справі №160/8168/26 оскаржується постанова № ПС/ДН/41453/025401/НП/СП-ФС від 03.02.2026, а позивач у якості забезпечення позову просить зупинити виконавче провадження, відкрите з примусового виконання постанови № 41453/02540 від 03.02.2026 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, то фактично йдеться про зупинення реалізації рішень державного виконавця по відношенню до позивача, що не пов`язане з предметом заявленого спору у цій справі.

Водночас, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Щодо «очевидності» ознак протиправності оскаржуваної постанови відповідача та порушення прав позивача, суд зазначає, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони (рішення, дії чи бездіяльність) повинні свідчити про протиправність поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності рішень, дій/бездіяльності у спірних правовідносинах, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що таке рішення, дії (бездіяльність) явно суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

При цьому, твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії/бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

В даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваної постанови відповідача поза розумним сумнівом, що в свою чергу, має бути досліджено судом при вирішенні справи по суті та стане предметом розгляду справи в суді.

При цьому, саме по собі непогодження з оскаржуваною постановою не вказує на очевидність ознак протиправності такого рішення суб`єкта владних повноважень, а судження позивача щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Наведеним обставинам може бути надана правова оцінка при розгляді справи по суті.

При цьому, позивачем жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 КАС України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

За таких обставин, наведені доводи у межах поданого клопотання про забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, суд наголошує, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ «КУРОРТ ОРЛІВЩИНА» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/8168/26 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова

Часті запитання

Який тип судового документу № 136380411 ?

Документ № 136380411 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 136380411 ?

Дата ухвалення - 08.05.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 136380411 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 136380411 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 136380411, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 136380411, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 08.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 136380411 відноситься до справи № 160/8168/26

Це рішення відноситься до справи № 160/8168/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 136380410
Наступний документ : 136380412