Рішення № 136379895, 08.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30925/25

Провадження №: 2/752/2039/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І.А.

при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 серпня 2024 року о 09 год. 47 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. К. Малевича, 896, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив наїзд на металевий паркан, що призвело до механічного пошкодження автомобіля, будучи позбавленим права керування транспортним засобом від 10.03.2023 року, вчинено повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 12.1, 2.1а ПДР України, тобто вчинив адміністративний проступок, передбачений статтею 124, частиною п`тою статті 126 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 124, частиною п`тою статті 126 КУпАП та закрито провадження по справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

В результаті зазначеної ДТП була пошкоджена огорожа, що належить КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами не була застрахована, тому потерпіла особа звернулась до МТСБУ з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 18 692,40 грн.

Також позивачем були понесені додаткові витрати на послуги аварійного комісара в сумі 2 200,00 грн.

Представник позивача зазначає, що оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 20 892,40 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Кирильчук І.А.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 грудня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Відповідач у справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «Повернення. Адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , 27 серпня 2024 року о 09 год. 47 хв., керуючи автомобілем «AUDI» д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. К. Малевича, 896, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого здійснив наїзд на металевий паркан, що призвело до механічного пошкодження автомобіля, будучи позбавленим права керування транспортним засобом від 10 березня 2023 року, вчинено повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 12.1, 2.1а ПДР України, тобто вчинив адміністративний проступок, передбачений статтею 124, частиною п`тою статті 126 КУпАП..

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за статтею 124, частиною п`тою статті 126 КУпАП та закрито провадження по справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, ДТП сталася з вини ОСОБА_1 , постанова у справі про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2024 року набрала законної сили, а отже саме відповідач, відповідно до положень статті 1188 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати збитки спричинені внаслідок вказаної ДТП, враховуючи, що на момент її настання відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність на випадок спричинення шкоди третім особам з його вини, що підтверджується матеріалами справи.

В результаті зазначеної ДТП була пошкоджена огорожа, що належить КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва.

02 січня 2025 року представник потерпілого КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, згідно зі статями 32, 33, 35 та пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив про ДТП та з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно зі Звітом № 83-25М_SOS_-250120-302310 про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику майна, за адресою: АДРЕСА_1 , вартість збитку нанесеного через пошкодження майна складає 18 692,40 грн. без ПДВ.

13 травня 2025 року МТСБУ визначило розмір регламентної виплати у розмірі 12 739,15 грн, що підтверджується наказом МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» та довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 13 травня 2025 року.

22 травня 2025 року на підставі наказу № 3.1/16230 від 22 травня 2025 року МТСБУ перерахувало потерпілому КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва суму відшкодування у розмірі 18 692,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15719 від 22 травня 2025 року.

Судом також установлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату СОС Сервіс Україна у розмірі 2 200,00 грн за оплату послуг аваркома (експерта) по справі №112981, згідно рах. № 1073 від 14 березня 2025 року, т.з. пішохідна огорожа, що підтверджено платіжною інструкцією № 11875 від 23 квітня 2025 року на суму 2 200,00 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідальність страховика регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 40 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди.

За пунктом 41.1 «а» статті 41 цього Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За статтею 22 пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як передбачено пунктом 38.2. статті 38 Закону, МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до положень статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Аналогічні положення закріплені і у статті 1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». .

Отже, виплативши на користь власника пошкодженої огорожі КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, спричинену шкоду, яка була завдана відповідачем ОСОБА_1 , позивач набув право регресу до відповідача, з вини якого сталася вищевказана дорожньо-транспортна пригода.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі № 200/13392/13-ц, провадження № 61-41615св18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 18 692,40 грн. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як зазначено вище у рішенні, для встановлення розміру відшкодування у справі № 112981, МТСБУ надало доручення СОС Сервіс Україна на виконання робіт по справі №112981 та згідно платіжної інструкції № 11875 від 23 квітня 2025 року сплатило СОС Сервіс Україна за послуги аваркома (експерта) у справі № 112981 грошові кошти у сумі 2 200,00 грн.

Так, згідно з пунктом 40.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417, залучення представника МТСБУ для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБУ.

Згідно з пунктом 41.4. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.

Отже, вищенаведені витрати у розмірі 2 200,00 грн знаходяться в причинному зв`язку з пошкодженням огорожі з вини відповідача та повинні бути ним відшкодовані, відповідно до вимог закону.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої частини шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданим позивачем, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, тому на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків в порядку регресу підлягає стягненню страхове відшкодування у загальному розмірі 20 892,40 грн (18 692,40+2 200,00).

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Моторно (транспортного) страхового бюро України підлягають стягненню судові витрати у сумі 3 028,00 гривень, понесення яких документально підтверджено наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 0035684 від 20 листопада 2025 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 15, 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, статями 2, 12-13, 19, 76-77, 81-82, 131, 133, 141, 247, 258, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України вартість страхового відшкодування у розмірі 18 692 (вісімнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн 40 коп. та вартість послуг аварійного комісара (експерта) в розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн 00 коп., що разом становить 20 892 (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Моторне (транспортне) бюро України, адреса: Русанівський бул., буд. 8, м. Київ, 02653, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду виготовлено 08 травня 2026 року.

Суддя І.А. Кирильчук