Рішення № 136379375, 07.05.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/227/26

Провадження № 2/692/381/26

07.05.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 17.01.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання №4418153, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача. Позивач надав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 4000,00 грн. перерахувавши кошти на картковий рахунок. П.1.7. договору передбачено нарахування процентів та їхні ставки. Відповідач порушив умови договору позики та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином, в зв`язку з чим станом на 31.10.2025 р. сума заборгованості за договором надання кредиту №4418153 від 17.01.2021 р., становить 27340,00 грн., з яких:

-4000,00 грн. сума кредиту;

-23340,00 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

Відповідач не здійснював оплату кредиту за період дії договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, а позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 26.02.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 не надав до суду відзиву. 04.03.2026 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та процентів, в якому просив врахувати, що сума нарахованих процентів, штрафів та пені значно перевищує розмір основного боргу (тіла кредиту), що є неспівмірним наслідкам порушення зобов`язання та в разі задоволення позову стягувати лише суму фактично отриманого кредиту та обґрунтовані проценти. Окрім того, відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки з моменту виникнення права позивача на звернення до суду минуло більше трьох років, а тому вважає, що позов подано з пропуском строку позовної давності, в зв`язку з чим в позові слід відмовити.

11.03.2026 року до суду від представника позивача адвоката Попова Є.В. надійшли заперечення на клопотання відповідача, в яких зазначив, що відсотки нараховані в межах дії договору про надання кредиту, за період з 17.01.2021 по 15.08.2021 р., а тому підлягають стягненню. Окрім того, нараховані відсотки не перевищують розмір денної процентної ставки відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування». Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності зазначив, що строк позовної давності не сплив враховуючи загальний строк позовної давності, дію карантинних обмежень, які тривали до 30.06.2023 року, а потім строки продовжувались в зв`язку з військовою агресією та введенням на території України воєнного стану, а тому строк позовної давності не сплив.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до копії пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту №4418153 від 17.01.2021 року, ТОВ «Алекскредит» запропонував ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту №4418153 від 17.01.2021 року. Дана пропозиція була підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

17.01.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №4418153, відповідно до п.1.2. кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Згідно п.3.2. датою укладення договору є дата підписання договору (акцептування позичальником оферти) та надання кредиту позичальнику. Згідно п. 9.2. уклавши договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений з умовами договору та правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх. П.9.9. передбачено, що договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця.

В розділі 10 «реквізити та підписи сторін» в графі «позичальник» вказані паспортні дані позичальника, його місце проживання, контактна інформація та наявні відомості про електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальника.

До договору додано графік платежів, паспорт споживчого кредиту, який визначає основні умови кредитування та фотознімок особи з паспортом громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Переказ коштів за кредитним договором підтверджується довідкою виданою ТОВ ФК «Елаєн» ТОВ «Алекскредит» на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Алекскредит» і підтвердження того, що платежі успішно проведені в системі. Деталі операцій: номер в системі FONDY: 356609592, номер операції:91513894518064163577810641054474, дата проведення платежу: 17.01.2021, призначення платежу: transfer_funds, сума платежу: 4000,00 грн., валюта платежу: UAH, номер картки: НОМЕР_1 .

Відповідач не заперечує підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів, тому суд вважає дані обставини доведеними.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №4418153 від 17.01.2021 р., яку просить стягнути позивач з відповідача становить 27340,00 грн., з яких:

-4000,00 грн. сума кредиту;

-23340,00 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

Заборгованість за сумою наданого кредиту в розмірі 4000,00 грн. не заперечується відповідачем. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим з нього на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту.

Стосовно заборгованості за відсотками за користування кредитом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно договору про надання кредиту №4418153 від 17.01.2021 року, сума кредиту складає 4000,00 грн., кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на Картковий рахунок (п. 2.19. Правил) Позичальника (п.1.4.). Сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення Договору 17.01.2021 року до кінцевої дати виконання договору 15.08.2021 року (включно) (п.3.1).

Пунктом 1.7. передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у двох періодах: базовому періоді та спеціальному. У випадку користування кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні договору:- в базовий період протягом 30 календарних днів з 17.01.2021 року до 16.02.2021 року (включно) у розмірі 1,45 % за один день користування кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил));- в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 17.02.2021 року до 15.08.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 5745,40 грн. У випадку подовження позичальником базового періоду, строку дії договору та зміни кінцевої дати виконання договору (п. 2.22. Правил), проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого базового періоду у розмірі 1,45% за один день користування кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). В спеціальний період, з дати закінчення подовженого базового періоду та до спливу кінцевої дати виконання договору (включно), проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка). Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. договору нараховуються кредитодавцем протягом усього строку дії Договору (з дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до кінцевої дати виконання договору (включно)) на основну суму кредиту за кожний день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування процентів за користування кредитом є правом кредитодавця, а не його обов`язком. кредитодавець, без погодження з позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

Враховуючи умови договору кредиту, які були погоджені відповідачем шляхом його підписання, строк на який було надано кредит становить 210 календарних днів, з них 30 днів з 17.01.2021 року по 16.02.2021 року (включно) базового періоду та 180 календарних днів з 17.02.2021 року по 15.08.2021 року спеціального періоду. Таким чином останній день строку кредитування є 15.08.2021 року, тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 15.08.2021. Договір не містить умов щодо пролонгації строку кредитування.

Як вбачається з детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №4418153 від 17.01.2021 року станом на 31.10.2025 року, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування кредитом в період з 17.01.2021 року по 15.08.2021 року, а отже в межах строку кредитування обумовленого сторонами в договорі.

Щодо розміру нарахованих процентів за користування кредитом, суд зазначає, що згідно вищезгаданого розрахунку, позивачем було здійснено нарахування процентів у відповідності до п.1.7. договору, а саме в базовому періоді (30 календарних днів) з 17.01.2021 року по 16.02.2021 року (включно) нарахування процентів здійснювалося за відсотковою ставкою 1,45%, що становить 58,00 грн. в день, а в загальній сумі 1740,00 грн. ((4000,00 грн. ?1,45%)?30 = 1740,00 грн.). В спеціальному періоді (протягом 180 календарних днів) з 17.02.2021 року до 15.08.2021 року (включно) нарахування процентів здійснювалося у розмірі 3% за один день користування кредитом, що становить 120,00 грн. в день, а в загальній сумі 21600,00 грн. ((4000,00 грн. ?3%)?180 = 21600,00 грн.).

Таким чином, перевіривши розрахунок заборгованості наданий стороною позивача, суд вважає його таким, що ґрунтується на умовах договору, а тому загальний розмір заборгованості за процентами, який підлягає до стягнення з відповідача складає 23340,00 грн.

Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та процентів, суд зазначає, що ст. 551 ЦК України на яку посилається відповідач, передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Проте, позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача неустойки, штрафних санкцій або пені, а тому в цій частині клопотання підлягає відхиленню.

Щодо зменшення розміру процентів, суд відмовляє у його задоволенні та зазначає, що відповідно ст. 11, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладання договору. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами, наведений у ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не є вичерпним.

Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту споживачем для прийняття усвідомленого рішення.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору.

Дана норма прописана і в самому договорі, зокрема в п. 2.2.3. договору зазначено, що позичальник може відмовитись від договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати укладення договору на умовах, визначених у розділі 11 правил.

Вказаним правом, а саме відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів, відповідач не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2022 у справі 758/2575/17 зазначено, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 нього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Окрім того, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту, ТОВ «Алекскредит» мало право від дня завершення строку кредиту (15.08.2021 року) та протягом наступних трьох років (15.08.2024 року) звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та станом на день розгляду справи не закінчився.

Станом на 15.08.2024 року, «Прикінцеві положення» ЦК України містили п. 19 Розділу в якому було зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. (Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025). Таким чином, враховуючи, що з 04.02.2022 року перебіг позовної давності був зупинений і розпочався знову з 04 вересня 2025 року позивачем гне пропущено строк позовної давності, тому з цих підстав позов у задоволенні позову не можна відмовити.

У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №4418153 у сумі 27340 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий