Ухвала суду № 136378438, 01.05.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 524/3623/17

Провадження № 1-кп/526/1/2026

У Х В А Л А

01 травня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, 8громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

з листопада 2017 року в провадженні Гадяцького районного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України.

В судові засідання ОСОБА_5 , отримуючи повідомлення про час та дату розгляду справи, не з`являвся, в зв`язку з чим був оголошений в розшук. Прокурор Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України, вказуючи, що ОСОБА_5 на виклики до суду не з`являється, у зв`язку з чим ухвалою суду від 03 лютого 2026 року дано дозвіл на його затримання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про взяття під варту ОСОБА_5 підтримав та вказав, що обвинувачений тривалий час ухилявся від явки до суду та є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Обвинувачений з 2018 року не з`являється до суду, про причини свого неприбуття суд не повідомляє, а тому є всі підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 просив обрати йому домашній арешт, запевнивши суд, що буде з`являтися на виклики. Свої неявки до суду пояснює необізнаністю з рухом справи, яку вважав давно закритою зі слів його адвоката.

Судом встановлено, що в провадженні Гадяцького районного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК Україниз 3 листопада 2017 року.

12 лютого 2018 року по справі проведено підготовче судове засідання.

У послідуючі судові засідання на протязі 2017-2026рр. років ОСОБА_5 жодного разу не з`являвся.

Так, ухвалами суду від 03.08.2018, 17.10.2018 та 15.11.2018 ОСОБА_5 піддавався примусовому приводу. Проте ОСОБА_5 в судові засідання не з`являвся, приводом доставленим не був, оскільки відсутній за місцем проживання.

20 грудня 2018 року та 03 лютого 2021 року ОСОБА_5 ухвалами суду оголошений в розшук.

03 лютого 2026 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

03 лютого 2026 року ухвалою суду дано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколу затримання особи, на підставі ухвали суду від 30.04.2026, ОСОБА_5 затриманий 30 квітня 2026 року о 21 годині 50 хвилин та доставлений до суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України, ч.3 ст. 191 КК України віднесена до категорії тяжкого злочину.

З наданих характеризуючих документів та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 під час знаходження справи в суді змінив місце реєстрації та проживання та не повідомив суд та свого захисника про зміну місця проживання, в зв`язку з чим останній розірвав з ним договір.

ОСОБА_5 більше 7 років знаходиться в розшуку. Будучи обізнаним про наявність відносно нього кримінального провадження, яке розглядається Гадяцьким районним судом, в судове засідання з`явився лише один раз у 2018 році, після чого умисно ухилявся від явки до суду, змінивши місце проживання та реєстрації.

Таким чином, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважати так, дають наступні обставини: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжкого, раніше судимий, ніде офіційно не працює. Отримуючи виклики в судові засідання, свідомо в них не з`являвся. Його пояснення з приводу закриття кримінального провадження в зв`язку з актом амністії не заслуговують на увагу, оскільки є надуманими

Наведені обставини свідчать, що заявлені у клопотанні ризики виправдовують обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обвинуваченим не надані належні об`єктивні і допустимі докази про зменшення або відсутність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор обґрунтовано звернувся до суду з клопотанням про обрання застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд переконаний, що обвинувачений може продовжувати ухилятись від суду, про що свідчить тривалий період його відсутності за місцем проживання, неявка до суду без поважних причин, хоча він мав реальну можливість повідомити суд чи попереднього захисника про своє місце перебування, тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, ОСОБА_5 матиме можливість і далі ухилятися та переховуватися від суду, що в повній мірі ускладнить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що обвинувачений може продовжити переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому з метою забезпечення розгляду судом кримінального провадження та виконання процесуальних рішень йому слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що запобіжний захід слід обрати строком на 60 днів, якого буде достатньо для забезпечення прийняття судом попередніх процесуальних рішень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також, що КПК України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави слідча суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість правопорушення, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. За наведених обставин вважаю доцільним визначити підозрюваному заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 191 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту із зали суду.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів з дня затримання 30 квітня 2026 року о 21 годині 50 хвилин та закінчується 29 червня 2026 року о 21 годині 50 хвилин.

Для утримання обвинувачений ОСОБА_5 підлягає направленню до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Виконання даної ухвали покладається на батальйон конвойної роти м. Полтави.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99840 грн. 00 коп. та надати можливість йому або іншій особі внести кошти на депозитний рахунок Гадяцького районного суду для внесення застави ((отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області; ЗКПО 26304855, Р/р UA398201720355289002000015950 ) та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до Гадяцького районного суду за викликами та повідомленнями у визначену судом дату та час; повідомляти Гадяцький районний суд про зміну свого місця проживання.

Визначити двохмісячний термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Гадяцького районного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі Гадяцького районного суду та /або ТУ ДСА в Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Гадяцький районний суд Полтавській області, прокурорів Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до Гадяцького районного суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено о 16 годині 05 травня 2026 року.

Головуюча: ОСОБА_1