Ухвала суду № 136377495, 08.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4648/26

Провадження № 2-з/357/41/26

У Х В А Л А

про забезпечення зустрічного позову

08 травня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю

В С Т А Н О В И В:

1. Суть та рух справи.

У березні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна особистою приватною власністю. Предметом даного позову є спірні правовідносини стосовно права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 08.04.2026 року було задоволено частково: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 08.04.2026 року було відкрито провадження у справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

04.05.2026 року від відповідача у справі через канцелярію на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява, разом з якою подано заяву про забезпечення зустрічного позову.

07.05.2026 року ані позивач, ані його представник в підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

07.05.2026 року у судове засідання з`явився представник відповідача, який не заперечував проти заяви представника позивача, але наполягав на розгляді його заяви про забезпечення зустрічного позову в даному судовому засіданні. Вимоги вказаної заяви представник підтримав, надав пояснення на запитання суду, просив її задовольнити.

2. Зміст заяви про забезпечення зустрічного позову.

З 05 травня 2006 року до даного часу заявник проживає однією сім`єю з ОСОБА_2 . Саме цю дату вона пов`язує з початком спільного сімейного життя.

Під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу 16 лютого 2017 року вони придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому заявник її облаштовувала: придбала металопластикові вікна та конструкції для балкону, загальною вартістю 33250 грн.; меблі передпокій, вартістю 3150 грн., стіл зі стільцями вартістю 3980 грн., ліжко вартістю 11200 грн. Всі побутові речі Відповідач залишив собі в квартирі. Так само відповідач залишив собі пральну машинку Zanussi, вартістю 2139 грн., та телевізор Bravis, вартістю 3313 грн. та інші речі, які поступово продає через мережу інтернет: холодильник liebherr comfort вартістю 3 900 грн.; електричний конвектор electrolux ech\t - 1500m, вартістю 2 000 грн. та інші.

18 липня 2018 році заявник спільно з відповідачем придбали майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , складова частина об`єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_4 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 79412 від 14 лютого 2017 року, Договором відступлення майнових прав № 79412/1 від 18 липня 2017 року, укладеними між Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Аркада» (код ЄДРПОУ 19361386), ОСОБА_3 та відповідачем та Договором про уступку майнових прав від 18 липня 2018 року № 79412, укладеними між Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Аркада» (код ЄДРПОУ 19361386) та відповідачем.

Право власності на квартиру та майнових прав на об`єкт інвестування були оформлені на ОСОБА_2 , оскільки особисто заявник будувала шлюбні стосунки на повній довірі.

14 вересня 2019 року сторони зареєструвати шлюб, що було лише формальністю, оскільки спільне життя вони почали задовго до цього.

Під час шлюбу 06 вересня 2021 року заявник придбала однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 .

Все, що вони нажили за час спільного проживання, він продовжує продавати: добудовану квартиру в м. Києві, побутові речі з квартири в смт. Ставище.

29 січня 2026 року заявник дізналася про те, що 22 січня 2026 року ОСОБА_2 , згідно з відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно відчужив вказану спірну квартиру на підставі невідплатного договору (дарування) на користь доньки ОСОБА_4 з метою утруднити виконання можливого рішення суду та, очевидно, і в подальшому намагатиметься відчужити спірне майно, чим може спричинити порушення не тільки прав заявника, а й прав третіх осіб.

На даний час відповідач також намагається відчужити на користь третіх осіб майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Крім того, оскільки ОСОБА_2 відчужив спільну квартиру, що підлягає поділу на підставі безвідплатного договору на користь доньки, заявник змушена звернутися також з вимогою про витребування 1/2 частини квартири із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій.

Такі дії відповідача свідчать про його намір і в подальшому відчужувати спільне майно подружжя, що може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення зустрічного позову.

Посилаючись на приписи ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України ОСОБА_1 просила суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на нерухоме майно 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .;

2) заборони Міністерству юстиції України, всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно - набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна ? частини квартири АДРЕСА_2 .;

3) заборони Міністерству юстиції України, всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно - набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо майнових прав на 1/2 (одну другу) частку в об`єкті інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , складова частина об`єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_4 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 79412 від 14 лютого 2017 року, Договором відступлення майнових прав № 79412/1 від 18 липня 2017 року, укладеними між Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Аркада» (код ЄДРПОУ 19361386), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та Договором про уступку майнових прав від 18 липня 2018 року № 79412, укладеними між Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Аркада» (код ЄДРПОУ 19361386) та ОСОБА_2 .

3. Норми права, які застосовує суд.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Згідно з п.4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

4. Висновки суду.

Розглянувши заяву про забезпечення зустрічного позову та матеріали справи, суд встановив, що між сторонами дійсно існує спір, а тому, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахувавши обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства убачається, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому ураховується, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на це нерухоме майно, а також - заборони Міністерству юстиції України, всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно - набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна.

Задоволення заяви в частині вимог про накладення арешту на спірну частину вказаної квартири, виключає можливість вчиняти будь-які дії щодо розпорядження таким майном та щодо вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нього. Тому, достатнім, ефективним та співмірним способом забезпечення позову є арешт на відповідну частину квартири. У частині вимог про заборону вчиняти певні дії щодо цього майна заява задоволенню не підлягає.

Щодо майнових прав на 1/2 (одну другу) частку в об`єкті інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , заявник просить: заборонити Міністерству юстиції України, всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно - набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо).

Ураховуючи правовий режим вказаного майна, суд дійшов висновку про те, що такий спосіб забезпечення позову є достатнім, ефективним та співмірним заявленим позовним вимогам.

Суд наголошує, що невжиття заходів забезпечення зустрічного позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача за зустрічним позовом. Таке забезпечення, виходячи з предмету спору, є належним, адекватним та співмірним з заявленими вимогами та застосування такого виду забезпечення не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів за зустрічним позовом.

При цьому суд зауважує, що забезпечення зустрічного позову має тимчасовий характер і його метою є забезпечення можливості виконання рішення суду в випадку задоволення зустрічних позовних вимог. У випадку відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, воно буде скасовано судом.

4. Щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Утім, судом не встановлено вищевказаних обставин. Тому правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

5. Резолютивна частина.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача про забезпечення зустрічного позову задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Заборонити Міністерству юстиції України, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, але не виключно - набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо майнових прав на 1/2 (одну другу) частку в об`єкті інвестування - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , складова частина об`єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_4 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 79412 від 14 лютого 2017 року, Договором відступлення майнових прав № 79412/1 від 18 липня 2017 року, укладеними між Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Аркада» (код ЄДРПОУ 19361386), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та Договором про уступку майнових прав від 18 липня 2018 року № 79412, укладеними між Акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Аркада» (код ЄДРПОУ 19361386) та ОСОБА_2 .

В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повні дані сторін:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.05.2026 року.

Суддя В. П. Цукуров